23 травня 1938 року в голландському місті Роттердамі вибухнула спеціально замаскована бомба, внаслідок чого загинув перший голова Організації українських націоналістів (ОУН), полковник Євген Коновалець (1892—1938).
Таємні виконавці цієї спецоперації, здійсненої за особистим наказом Й. Сталіна (це підтверджується і в спогадах одного з найактивніших організаторів убивства Євгена Коновальця, Павла Судоплатова), чудово знали, чому було обрано саме цю жертву замаху: Є. Коновалець був якраз тією людиною, котра ідейно, організаційно та духовно «цементувала» ОУН, за що його, власне, і було усунено. Показовими є дві речі. По-перше, менше ніж за два роки після загибелі полковника Коновальця стався розкол в лавах ОУН на «мельниківців» та «бандерівців». Цього розколу, якби полковник був живий, вдалося б уникнути. І по-друге, очевидною є суто терористична суть методів боротьби сталінського режиму з ОУН (саме в тероризмі Москва не раз звинувачувала цю організацію!). А взагалі, підсумовуючи, можна сказати: в цій справі є ще чимало загадок, та й наслідки цього вбивства були вельми тривалими.
