«Я просто ходила від хати до хати і говорила з людьми», — розповідає новообрана депутатка Славської ОТГ Наталія Улинець про свою перемогу на місцевих виборах, де вона конкурувала аж з трьома однофамільцями. Наталії — 33 роки. Вона є власницею піар-агенції та співвласницею львівського онлайн-видання «Дивись.info». Зізнається, що досвід участі в різноманітних інформаційних та виборчих кампаніях підказав їй не вдаватися до жодних технологій на виборах. Це посприяло. Її обрали до ради Славської ОТГ, що об’єдналася навколо курортного селища на Львівщині.
«Рішення йти в депутати далося нелегко, оскільки рідні відмовляли — хвилювалися, — розповідає Наталія Улинець. — Я ніколи не стояла осторонь подій у селищі. Ще перед тим, як остаточно вирішити балотуватися, запитувала найближчих сусідів, як вони дивляться на те, щоб я стала кандидатом від округу, де виросла і мешкаю. Від багатьох почула схвалення й підтримку».
Постійний маршрут Наталії: Львів — Київ — Славсько. До такого ритму зобов’язує її професійне життя. До Славська вона їздила щотижня — змалечку до сьогодні. «Тут народився мій батько, котрого вже десять років немає з нами. Він був поважним громадським діячем. Очолював процес декомунізації, перейменувавши чи не всі місцеві вулиці. А тепер моя черга зробити щось корисне для селища», — каже Наталія.
Про нові обличчя на місцевому рівні, виборчі перегони до рад ОТГ, децентралізацію та на інші цікаві теми «День» поспілкувався з Наталією УЛИНЕЦЬ.
«ЛЮДИ ПРОГОЛОСУВАЛИ ЗА РОЗВИТОК ТЕРИТОРІЇ ЗАГАЛОМ»
— Під час останніх виборів у восьми об’єднаних територіальних громадах Львівщини перемогу здобули здебільшого чинні сільські голови. Один із них має вже 30-річний стаж головування. Постає питання: який взагалі запит на нові обличчя на місцевому рівні?
— Запит, перш за все, на відповідальних людей. Якщо у виборах на голову перемагають ті самі — значить, їм довіряють. Якщо нові — значить, люди прагнуть змін. Але подивімося на склад рад ОТГ — це переважно нові люди. Щораз більше виборці розуміють: оновлюючи склад рад на 50 — 60%, вони формуватимуть баланс і нову якість управління.
З іншого боку, можу констатувати, що і не пройшли до рад ті люди, які насправді є професіоналами та патріотами свого краю, — декому з них забракло двох-трьох голосів. Це може стати суттєвим недоліком рад, адже якщо там бракуватиме фахівців — від цього страждатиме якість ухвалених рішень. Маємо залучати таких фахівців до структури виконавчого апарату, громадських обговорень, виконкомів, радників та ін.
— На Львівщині утворилася якраз Славська селищна громада. Тут переміг бізнесмен — директор місцевої бази відпочинку. Передовсім на виборців спрацювала ідея розбудови курорту «кращого, ніж Буковель»?
— У випадку Славської ОТГ довіру сформувало нове обличчя. Люди проголосували за розвиток території загалом. Ідеться про розвиток як курорту, бо від цього ми вже не сховаємось ніколи, а також про розвиток ОТГ як зразкової громади у всіх сферах.
Меседж про «другий Буковель» — це радше медійне формулювання. Чи подобається людям ця ідея? Так. Але загалом під час виборчої кампанії про це йшлося менше, ніж про інтереси місцевої громади. Вважаю, що шлях розвитку як курорту повного циклу в усіх сезонах буде успішним. Водночас є низка господарських, зокрема інфраструктурних питань, які не вирішувались десятиліттями, і за них ми братимемось найперше.
«БУЛО НАСПРАВДІ ВСЕ — ВІД СПУЩЕНИХ НА ТЕБЕ СОБАК ДО ЧАЮВАННЯ З ЛЮДИНОЮ ТА ПОБАЖАННЯ ДОБРА»
— У вас за плечима великий досвід у сфері медіа та піару. Якою була для вас передвиборча кампанія?
— На моєму окрузі було найбільше конкурентів із усіх. Конкурувала з 12 кандидатами, троє з яких були однофамільцями.
Моя кампанія була емоційною, чесною та відкритою. Чому емоційною? Бо емоційно сприймала і переживала кожен контакт із виборцями. Чому чесною? Тому, що не вдавалася до жодної технології чи маніпуляції. Мій досвід у медіа та менеджменті комунікацій підказав не використовувати нічого. Чому відкритою? Тому, що не робила таємних візитів до виборців і не пропонувала жодних дивідендів. Не приховую, що моя виборча кампанія обійшлася в 600 гривень. Це вартість агітаційних листівок у друкарні.
Вибори на місцях виграються ногами. У цьому була моя перевага над місцевими кандидатами. Вони соромилися і не хотіли йти до людей, ведучи свої кампанії інакше. А я, замінивши підбори гумовими чоботами, ходила від хати до хати. Цю комунікацію ніколи не забуду. Навіть вела про це щоденник вражень. Колись видам соціально-побутовий роман (сміється). Бо було насправді все — від спущених на тебе собак до чаювання з людиною та побажання добра.
— Після виборів до ОТГ законопроект про зміни виборчого законодавства пройшов перше читання. Та чи буде новий Виборчий кодекс панацеєю? Як бути з підкупами та фальсифікаціями?
— Великий плюс полягає в тому, що нарешті почали змінювати виборче законодавство. А мінус — у тому, чому так пізно ми почали це робити? Ми давно говоримо про відкриті списки, але тільки зараз Верховна Рада спромоглася на зміни в законі. Хоча це лише перший етап. Далі буде друге читання, і зміни однозначно ще будуть.
Нагадаю, останні парламентські вибори відбувалися за змішаною системою, із закритими партійними списками та мажоритарними округами. Потрібно було обрати одну партію, одного кандидата від округу. І хоча тоді списки вже публікувалися, проте це була необов’язкова процедура. Деякі партії навіть спекулювали тим, що оприлюднювали списки. Мовляв, подивіться на нашу першу сотню в списку. Однак це була інформаційна технологія, а не юридична норма. Тепер ми будемо бачити наперед список, який формуватиметься через систему рейтингування.
У нас теоретично відпрацьована кримінальна відповідальність за підкупи та фальсифікації. Вона добре працює в день виборів, коли на дільницях чимало міжнародних наглядачів та журналістів. Однак я ще раджу звернути увагу на підкупи під час самих виборчих кампаній. Якщо буде відпрацьована відповідальність на цьому етапі, виборчий процес буде ще чистішим.
«ЗА КОЖНОЮ ПРОБЛЕМОЮ СТОЯТЬ КОНКРЕТНІ ЛОКАЛЬНІ ПИТАННЯ»
— Яке ваше бачення майбутнього Славської селищної громади? Якою, гадаєте, буде ваша депутатська каденція?
— Працювати в місцевому самоврядуванні — для мене це вперше. Проте вже окреслила чіткий план дій, який має два напрямки. Потрібно вирішувати як локальні питання по округу, так і загальні для всього ОТГ: інфраструктура, дороги, благоустрій, гуманітарні, соціальні та багато інших питань. Зараз я образно озвучила питання, з якими, по суті, йшла на вибори. Але за кожною проблемою стоять конкретні локальні питання. Якщо я говорю про розвиток інфраструктури, то у мене стоїть перед очима низка проблем: відсутність мостів через річку на моєму окрузі, відсутність пішохідних доріжок тощо.
У нас дуже прогресивний голова, який дивиться у майбутнє і має значний досвід управлінської та господарської роботи, тому впевнена, що ми всі зробимо багато чудових речей у нашій об’єднаній громаді за цю каденцію. Поки що всі депутати сповнені ентузіазму. Особливо оптимістично налаштовані ті, хто так само, як і я, стали депутатами вперше.
Отже, тепер я продовжую навчатися і консультуватися. Із Інституту політичної освіти завантажила абсолютно всю їхню бібліотеку, присвячену місцевому самоврядуванню. Консультуюся активно в питаннях децентралізації.
— Децентралізація. Чи так, як потрібно, наразі відбувається у нас цей процес?
— Є процеси в суспільстві, що маркуються як #зрада, а є процеси, що позначені як #перемога. Децентралізація — це однозначно #перемога. Це світовий та європейський досвід. Навіщо далеко ходити? Подивімося на сусідню Польщу, і як там функціонують місцеві об’єднані громади — ґміни.
Децентралізація — це одна з реформ, яка, хоч і повільно, але впевнено рухає нашу країну вперед. Дуже позитивно, що саме цей прогресивний курс був обраний у нашій країні. Це реформа, яку вже зараз можна відчути і на дотик, і на смак. На прикладі Львівської області бачу, скільки зусиль покладено на цей процес. Якщо інші процеси можуть шкутильгати, то на децентралізацію всі працюють спільно.
Ідеться про надзвичайно ефективне наповнення бюджетів місцевими податками, які залишатимуться у громади. Зараз просто треба мудро і професійно розпоряджатися цими коштами.
Щоправда, є й інший бік медалі — не завжди ефективні рішення з освоєння цих коштів, затягування з реалізацією нагальних проектів, переведення коштів на депозити замість їхньої «роботи» на благо громади. Зрештою, для об’єднаних громад, вибори до яких відбуваються 2017 року, перерозподіл бюджету на 2018 рік буде першим досвідом управління більшими бюджетами, а отже — досвід ухвалення самостійних рішень.
Наприклад, реалізація будь-якого інфраструктурного чи будівельного проекту починається з його проектування. Тому головне — це залучення до реалізації таких проектів фахових проектувальників та обговорення проектів з громадою, затвердження його на всіх рівнях громади, а не одноосібно. Рішення про те, які проекти реалізовувати в ОТГ, та їхня прозорість — це вже половина успіху.
«НАШЕ ЗАВДАННЯ — РОЗВИТОК ТЕРИТОРІЇ КРІЗЬ ПРИЗМУ ГОСПОДАРКИ»
— Насамкінець — про молодь у політиці. Наприклад, у парламенті зібралося чимало голослівних молодих «реформаторів», які насправді виявилися неефективними. Чого бракує українським молодим політикам?
— З-поміж усього молодого складу, який зайшов у Верховну Раду, напевно, лише треть реально працює. Всі решта, на жаль, — статисти або чиїсь васали. Парламент дає можливість займатися політичними процесами. Більшість цих молодих депутатів далекі від господарських питань на місцях.
Рада Славської ОТГ — це tabula rasa в усіх сенсах. Наше завдання — не політична діяльність, про це ми домовляємося з депутатами вже на старті роботи, а лише — розвиток території крізь призму господарки. У цьому — відмінність роботи Ради ОТГ і Верховної Ради. У нас різні мотиви, підходи і, найголовніше, різна система контролю. Молоді депутати, які проходили за виборчим списком партії, не прикріплені до округу та відповідальності перед тією чи іншою громадою.
У мене, як депутата, не вийде сховатись від свого виборця, тому що виборці телефонують щодня і приходять навіть додому. Це тішить мене. Це ознака спільної відповідальності. Це синергія між виборцем і тим, хто представляє його інтереси.
