Незабаром розійдеться уже і другий, додатковий тираж цьогорічної новинки «Дня» «Корона, або Спадщина Королівства Руського». І це менше ніж за півроку, адже представили ми книжку на Форумі видавців у вересні!
«Короною» цікавляться читачі абсолютно різних професій, із різних регіонів. Наприклад, колишній металург із Запоріжжя Віктор Монах звернув увагу на книгу, прочитавши у соцмережі думку авторитетної для нього людини Віталія Скоцика. «Із самого початку заінтригувала назва, — ділиться чоловік і додає, що книжка читається дуже швидко. — А в родині на неї вже черга: тема дуже актуальна, уже показав «Корону» онукам, а їх у мене дев’ятеро, і кажу: будете вивчати у школі, стане в пригоді».
Владислав Зайцев, координатор проекту «Київський діалог» (громадянської німецько-української платформи, започаткованої в Україні 2005 року) в Маріуполі, каже, що цікавиться історією і намагається купувати всі книжки з історії України, які видають саме українські видавці. Чоловік відзначає також, що «враження від книжки дуже добрі». «Дуже гарна тенденція до розгортання історії не в «сільсько-фольклорному» форматі, а в більш шляхетному», — каже Владислав.
Тож, любі читачі, запрошуємо і вас до «заочного» обговорення вкрай актуальної книжки, яка, оповідаючи про наше минуле, допомагає знайти шлях до гідного майбутнього.
«ПОЧИНАЄШ ЛЮБИТИ З ПЕРШОГО ПОГЛЯДУ І ДОТИКУ»
Андрій БОЧАРОВ, дизайнер, блогер, мандрівник:
— Читати я люблю, що не дивно для дитини бібліотекаря, і в мене — «плюс»-«мінус» кілька десятків книжок на «Кіндл». Але, разом з тим, я все ще полюбляю «живі» книжки, люблю заходити до книгарень в Україні й за кордоном, гортати сторінки і милуватися ефектними обкладинками. Деякі книжки — на жаль чи на щастя — рідко потрапляють у «Кіндл». Одні — внаслідок своєї недоречності в такому форматі (різноманітні альбоми, гайди тощо, де колір дуже важливий); інші — тому, що їхні електронні версії взагалі не було заплановано. Це часто-густо стосується місцевої літератури. І от один із таких прикладів.
«Корона, або Спадщина Королівства Руського» — солідна, ґрунтовна книжка. Люблю такі. Починаєш любити з першого погляду і дотику. Стримана обкладинка, приємна на дотик, гарний друк. Із розряду книжок, які раніше ставили на полицю, бо гарно та солідно. І справді солідно. Перш за все — з погляду контенту. Кількість фактів та історичних цікавинок приголомшує. В якийсь момент починаєш почувати себе невігласом. Фрази «Та ладно», «Серйозно?», «Нічого собі!» — так і зриваються з язика... І це лише прочитана якась частина книжки. Вважайте це таким собі тізером, але якщо ви хочете отримати абсолютно альтернативний, хоча, радше, свіжий погляд на те, що ви звикли вважати історією України, то вам — у пошуки книги «Корона». Ну, і як на мене, це справді той варіант, коли книга — це найкращий подарунок. Власне, так у мене і трапилося. Але даруйте обережно. Ця книжка викликає глибокий аналіз та контроверсійні висновки. Готуйтесь потім посперечатися на історичні теми в розрізі сучасного сприйняття. Я вас попередив.
«ВСЕ СТАЄ НА СВОЇ МІСЦЯ»
Леся АНТОШКIВ, лікар-офтальмолог, Чернівці:
— Книжка дуже цікава і несподівана. Очікувана. Я родом із Волині, з Турійщини, і з дитинства відчувала казковість цих місць. Тепер, коли читаємо про давню історію краю, — все стає на свої місця. На особливу увагу заслуговують оповіді про сучасні монархії. Наприклад, як багатьом країнам вдалося зберегти себе в лихолітті ХХ століття. Тепер запитую себе: а що, якби в України був король, чи гетьман, чи князь? Тоді або сьогодні. Якою була б тоді наша історія? Дякуємо головному редактору «Дня» пані Ларисі Івшиній та авторам за сміливість і глибину знань, які дослідили і з нами поділилися.
«ГАРМОНІЙНИЙ БУКЕТ ІЗ ІСТОРИЧНИХ НАРИСІВ»
Вікторія БIСКУБ, студентка КНУ ім. Т. Шевченка:
— «Історія — це не «теорема», яку досить один раз довести. Вона «живе» у формі постійних перетлумачень та інтерпретацій», — слова Лариси Івшиної, автора ідеї, редактора книги «Корона, або Спадщина Королівства Руського».
ФОТО З ФЕЙСБУК-СТОРІНКИ ВІКТОРІЇ БIСКУБ
Мистецтво історичної думки, відображене у словах сучасників — авторського колективу книги «Корона, або Спадщина Королівства Руського», доводить нам, що сьогодні історію пишуть молоді, талановиті автори-новатори з унікальним поглядом на історичні події, про які нам у школі чи університеті розповідали сивочолі дідусі й бабусі, яких ще система попереднього століття навчила висловлюватись скромно і сухо про те, яка величезна історико-культурна спадщина чекає на всіх нас сьогодні та які таємниці минувшини нам ще потрібно дослідити й відкрити завтра...
Прогресивний авторський колектив «Корони» створив гармонійний букет із історичних нарисів, які детально розкажуть навіть найдопитливішому читачеві про старовинне острів-місто Лучеськ Великий, яке досить довго було визнано столицею східного краю Литовсько-Руського князівства, — розкриють таємниці Вітовтової корони, таємниці В’їзної, Свидригайлової та Владичевої вежі Верхнього замку, — опишуть перипетії боротьби за князівський титул на вулицях міста, де ми щодня поспішаємо у справах, пробігаємо повз будівлі та крипти, навіть не задумуючись про те, що саме там, на площі біля замку, творилась історія нашого міста...
Пишаюся, що, гортаючи сторінки книги «Корона, або Спадщина Королівства Руського», маю можливість відкрити для себе частину величезної спадщини міста, у якого «...є серце. Називайте його замком Любарта, чи оселею Вітовта, головне — це дім, де є дух, своя атмосфера, пристрасті, спогади, надії» (Анна Данильчук, автор нарису «Подорож у часі до волинської столиці»).
