У цьому році обговорення в медіа значення та наслідків Євромайдану, або Революції Гідності, вперше стало настільки запеклим та суперечливим. Вочевидь, «події зими 2013— 2014 рр.» будуть однією з основних тем публічного дискурсу під час виборчої кампанії, що вже невідворотно насувається на країну. Помітно, що «антимайданівська» опозиція вже відпрацювала відповідні політтехнологічні «фішки». Натомість влада, здається, взагалі не хоче помічати загроз, що криються в актуалізації цього питання в нинішніх умовах, і ніяк не хоче корегувати свої дії, щоб цих загроз уникнути.
БА! ЗНАЙОМІ ВСІ ОБЛИЧЧЯ
— Журналіст «Детектор медіа» Марина Барановська: Зустріла за лаштунками з бутербродом у руках Володимира Грановського.
— Народний депутат Світлана Заліщук: А що він тут робить?
— Журналіст: Він є консультантом програми [ток-шоу «Український формат» на NewsOne]...
— Депутат: Серйозно?
— Журналіст: ...так само, як і В’ячеслав Піховшек.
— Депутат: Серйозно?
— Журналіст: Ці люди підготували меседжі, до обговорення яких ви збираєтесь долучитись.
Серйозно абсолютно.
— Депутат: Дуже цікаво. Треба запитати.
— Журналіст: Для вас це несподіванка?
— Депутат: Велика несподіванка.
Ця розмова відбулася 29 листопада за кілька хвилин до початку ефіру в кулуарах знімального павільйону ток-шоу «Український формат». «Детектор медіа» зробив відеоблог про нову програму для рубрики «Відеотека», де інтерв’ю з Заліщук стало частиною сюжету.
Про те, що до підготовки програми залучені широко відомі у вузьких колах Грановський та Піховшек, журналістці розповів власник телеканала NewsOne народний депутат Євгеній Мураєв (цей коментар також є у відеоблозі). Сам Володимир Грановський, який теж поспілкувався з журналісткою в кулуарах, представляв себе лише як філософа.
Дізнавшись про наявність у передачі контраверсійних політтехнологів, Заліщук розповіла про це в ефірі. Цей факт явно засмутив як її саму, так і інших її колег, що брали участь у програмі — Юрія Левченка, Альону Шкрум, Леоніда Ємця, Тетьяну Острікову. І трохи пізніше глядачі змогли побачити, як патріотично налаштовані народні обранці залишають ток-шоу — приводом стала заява учасника Євгенія Мураєва про те, що Євромайдан був не революцією, а державним переворотом.
ПЕРЕВОРОТ У СТУДІЇ
Ось як пише про це NewsOne: «Все почалося з заяви народного депутата України Світлани Заліщук, у якому вона ставила запитання Мураєву щодо участі політика в подіях на Майдані». Власник каналу у відповідь заявив: «Де я був під час Майдану? В Києві. Я не вважаю, що це була революція — це був державний переворот», — сказав Мураєв. «Політик зіткнувся з негативною реакцією з боку більшої частини присутніх», «у результаті студію покинуло п’ять запрошених гостей», — повідомляється на сайті каналу.
Як заявила в студії та потім написала на своєї сторінці в «Фейсбук» Світлана Заліщук, під час ефіру вона відчувала себе персонажем твору «1984» Джорджа Орвелла, тому що в програмі був «продумай дискурс на переписання історії», «бо як казав великий антиутопіст: «Хто керує минулим, той керує майбутнім; хто керує сьогоденням, той керує минулим».
Схожим був і пост у ФБ Альони Шкрум. Як причину для демаршу депутат назвала висловлювання пана Мураєва, «списані з темників каналів Кремля», «маніпулятивний сценарій програми» і «загальну рамку дискусії, яка була направлена на розділення України та українців знову на «схід» і «захід». «Усе це очікуєш на російському ТБ, але не в студії Довженка в центрі Києва в річницю днів Майдану», — констатувала Шкрум.
Своєю чергою Євгеній Мураєв виклав у соціальній мережі свій погляд на Євромайдан та події в студії. Ось коротка цитата: «Ті, хто «стояв на Майдані» з прапорцями об’єднаної Європи та вимагав мереживні труси», тепер «не зможуть нікому пояснити, за що полягло більше ста людей, якщо з самого початку було зрозуміло: ніякої Європи нам не світить. Зате світять великі проблеми, прораховані заздалегідь. Замість цього вони щосили намагаються канонізувати «революцію», оскільки якщо вона непогрішна — то і не було ніяких злочинів, а значить і відповідати за все, що внаслідок цього сталося в країні, не доведеться».
Не важко здогадатися, що слова Мураєва в ефірі та в «Фейсбуці», сказані в річницю побиття студентів на Євромайдані, могли лише смертельно образити усіх, хто брав участь у Революції Гідності. Блокада NewsOne на цьому тлі виглядає ще найбільш мирною акцією із усіх можливих.
ВИСТАВА, ЩО МАЛА УСПІХ
Але якщо відкинути емоції і розібрати події із політтехнологічної точки зору (привіт консультантам NewsOne), то і скандал у студії, і блокування каналу по факту стали лише епізодами в двох професійно розіграних виставах.
Спочатку в річницю Революції Гідності творці ток-шоу «Український формат» спровокували депутатів — активістів Євромайдану на демарш у студії заздалегідь підготовленими заявами про «державний переворот». Взагалі, вони ще могли б спланувати, що «свободівець» Юрій Левченко після таких слів кинеться на Мураєва з кулаками (раз він уже кидав у парламенті димову шашку), що було ще ефектніше, але він виявився більш врівноваженим, ніж розраховували «сценаристи», і залишивши знімальний майданчик, показав приклад іншим.
Втім, і так вийшло непогано. Телеканал отримав паблісіті, а Мураєв, який потім розвивав свої тези в «Фейсбуці», зробив серйозну заявку на лідера «антимайданівської» опозиції. А депутати-патріоти, на жаль, не змогли зрозуміти та використати ситуацію на свою користь.
На цьому історія не закінчилася. Третього грудня NewsOne став єдиним каналом, що вів пряму трансляцію недільного маршу протесту «Руху нових сил» Міхеїла Саакашвілі під гаслом «народного імпічменту» нинішньому Президенту. І саме того ж дня розпочалося блокування телеканала активістами, яких пов’язують із Дмитром Корчинським (ще одним суперечливим персонажем, якого теж вважають політтехнологом, близьким до одного з керівників одного правоохоронного відомства).
Учасники акції протесту, «озброївшись» мішками з піском, «протитанковими їжаками» з дерева та колючим дротом, вимагали від телеканала змінити антиукраїнську інформаційну політику, а Євгенія Мураєва — вибачитися за висловлювання про «державний переворот». Хоча нічого з цього не сталося, ввечері у понеділок, 4 грудня, блокада була знята. Але залаштункові режисери вже і так отримали все, що було потрібно.
Офіційно в публічній площині президент та його оточення дуже різко висловилися щодо неприпустимості перешкоджання роботі засобів масової інформації. Але, кажуть, що шляхом блокади каналу нібито був неофіційно переданий меседж про неприпустимість підтримки Саакашвілі й Ко. Втім, якщо хтось із нинішньої влади справді хотів добитися таким чином послаблення медійної підтримки опонентів президента, то можна лише поздоровити їх із провалом задуму — одного Саакашвілі, може, і послабили, але загалом опозицію лише зміцнили, а іміджу влади нашкодили.
За підсумками акції, NewsOne та його власник змогли ще більше укріпити свій імідж «провідного рупора опозиції» — завдяки блокаді про канал говорили й у ОБСЄ, і в ЄС. Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір назвав блокування NewsOne «неприйнятним», а Мураєв та його політичний соратник і одне з облич каналу Вадим Рабінович встигли поскаржитися на переслідування та утиски єврокомісарам у Брюсселі.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДЛЯ «П’ЯТОЇ КОЛОНИ»
Щоб у майбутньому канали не мали змоги збурювати громадськість та надавати приводи для акцій протесту проти себе, в Національній Раді з питань телебачення і радіомовлення хочуть збільшити свої повноваження, щоб не залишати безкарними антиукраїнські заяви в українських ЗМІ. За словами голови Нацради Юрія Артеменка, в очолюваного їм органу дуже мало повноважень щодо «внесення якихось попереджень до так званої п’ятої колони». Як повідомив він у інтерв’ю «Громадському радіо», Нацрада хоче домогтися того, щоб у неї були можливості не тільки попередження виносити, а й були б механізми, які дозволять накладати штрафи, а в разі систематичного невиконання законодавства — звертатися до суду для позбавлення ліцензій. «В усіх країнах світу є регулятори, які мають право призупиняти роботу ЗМІ за розпалювання ворожнечі, надавати великі штрафи, які сягають кілька сотень тисяч євро. Ми діємо тільки в рамках міжнародного законодавства, і я думаю, міжнародна спільнота нас тільки підтримає», — впевнений Юрій Артеменко.
Утім, проблема з тезами про «державний переворот» і «незаконне захоплення влади силою», не є проблемою лише одного каналу або однієї політичної сили на чолі з Мураєвим та Рабіновичем.
«Український формат» на NewsOne не був прикрим виключенням для медійного простору України в річницю початку Революції Гідності. На інших каналах теж можна було побачити маніпуляційні та насичені «антимайданівськими» меседжами передачі.
Наприклад, на телеканалі ZIK у листопаді постійними гостями різних програм були адвокати «Беркуту», які доказували невинуватість своїх підопічних і звинувачували євромайданівців — якщо не в «державному перевороті», то в чомусь до цього близькому. А в ток-шоу «Народ проти» Наташі Влащенко глядачам до того ж запропонували проголосувати за «події зими 2013 — 2014 років в Україні» як «Революцію Гідності» або «Фатальну помилку», хоча кожному телевізійнику відома «достовірність» подібних опитувань та те, як і навіщо організовують подібні «голосувалки».
Зрозуміло, що проблема знаходження нових дефініцій для визначення Євромайдану замість «Революції Гідності» не є ініціативою журналістів — це політтехнологічний хід опонентів нинішньої «постєвромайданної» влади. Якщо поставити під сумнів легітимність або доцільність «подій зими 2013 — 2104 рр.», автоматично постає питання щодо легітимності або доцільності перебування на своїх посадах і нинішнього керівництва країни. І саме цю стратегію, здається, й обрала частина сьогоднішньої опозиції.
У цих умовах будь-яка публічна дискусія на полях політтехнологічних проектів, замаскованих під ток-шоу, за визначенням є не кроком до об’єктивного аналізу подій на Євромайдані, а спробою утвердження альтернативного, «антимайданівського» погляду на «події зими 2013 — 2104 рр.». І будь-яке розширення повноважень Нацради не врятує ситуації — бо формально все це виглядатиме як збалансоване обговорення «за стандартами журналістики».
Для того, щоб не допустити «переписування» новітньої історії України, треба зробити лише три речі: покарати винних у вбивстві Небесної Сотні, позбавитись одіозних «колишніх» у владі та побудувати в Україні європейську — за ключовими параметрами — державу. І тоді захисники цінностей Революції Гідності на будь-якому ток-шоу зможуть легко «перебити» «аргументи» апологетів «державного перевороту» або «фатальної помилки». Але коли суди відпускають «беркутівців» та «тітушок», деякі клани залишаються при влади ще з 1990-х, а з видимих досягнень євроінтеграції в нас тільки безвіз, усі маніпуляції з нещодавнім минулим лягають на благодатний ґрунт суспільного незадоволення, обурення та розчарування.
