На початку 1990-х ООН назвала Мехіко найбільш забрудненим містом на планеті. Тоді близько 35 тисяч людей щороку госпіталізували через погану екологію, а пташки вмирали у польоті. Міська влада і федеральний уряд інвестували у екологічний транспорт і зробили його максимально вигідним, що в рекордні строки вирішило проблему. Схожа ситуація була в Парижі у 2015 році, і Анн Ідальго, новообраний мер столиці, тимчасово зробила проїзд у громадському транспорті безплатним. А довгостроковим стало рішення заборонити у години пік проїзд автомобілям до 1997 року випуску. У Варшаві встановлено навігаційну систему для людей із вадами зору — у місті таких проживає 40 тисяч. Інновації і раціоналізація політики стали глобальним трендом у містах, заслугою чого стають як далекоглядні, так і тактичні перетворення. Це і стало основним лейтмотивом вже другого в історії Міжнародного саміту мерів у Києві, організований фондом Western NIS Enterprise. Івент зібрав понад 100 українських градоначальників, іноземних експертів та лідерів місцевого самоврядування з Канади, Ізраїлю, Словаччини, Бразилії, Швеції, Великої Британії та Нідерландів. Офіційним партнером виступила організація Startup Amsterdam, яка працює над розвитком Амстердама, а почесним гостем — принц Костянтин Крістоф Фредерік, молодший брат короля Нідерландів.
Не знаю, як ви уявляли собі принца, але Костянтин приїхав без краватки та інших формальностей, люб’язно спілкуючись з айтішниками та експертами. Хіба мав обмаль часу — поспішав на зустріч до мера Києва. Віталій Кличко розказав йому про досягнення у втіленні проектів Smart City, а принц Костянтин — про голландський стартап, який допомагає в оплаті за парковку, дає можливість відстежувати наявність вільних місць та унеможливив стихійні паркінги на вулицях міст. До слова, це питання — одне з найболючіших для київської інфраструктури, тож, сподіваємось, на переймання досвіду втілення високотехнологічних проектів. «Дню» вдалося поставити кілька питань принцу Костянтину.
«МОНАРХІЯ ПРАЦЮЄ, КОЛИ МАЮТЬ МІСЦЕ МІЦНІ ЗВ’ЯЗКИ З ІСТОРІЄЮ ТА ПОХОДЖЕННЯМ ВЛАДИ В КРАЇНІ»
— Нещодавно газета «День» видала нову книгу «Корона, або Спадщина Королівства Руського», серед розділів якої — стаття «Як зв’язати часи»: Монархія в ХХІ столітті — на прикладі королівства Нідерландів». Хочеться з ваших вуст почути про особливості монархії у вашій країні, і за яких умов монархія сьогодні може бути успішною?
— Складне запитання. Першопочатково сім провінцій, з яких бере початок наша держава, у ХVI столітті об’єдналися саме як республіка. Тому взагалі вважаю, що ми більше республіка, ніж монархія. Збалансованість між інституціями корони і республіки — це добре. Вона тримає в рамках конструктивності. Кожна зі сторін має постійно доводити свою цінність. Звичайно, будь-яка країна має свою форму правління, яка склалася історично, нав’язати щось не є корисним. Монархія працює, коли мають місце міцні зв’язки з історією та походженням влади в країні. Адже це не про атрибут — корону, а про традиції та династії. Моя сім’я залучена в справи країни понад 700 років, а править — понад 200. І такі відносини набагато авторитетніші, ніж за інституцію, яка працює пару років. Цікаво, що ця форма правління була повернута за проханням нідерландського народу на Віденському конгресі 1814—1815 років.
«МІСТА ЗАРАЗ — ЦЕ ДРАЙВЕРИ РОЗВИТКУ»
— Ви є одним із спікерів Міжнародного саміту мерів, що проходить у Києві. Яким досвідом Нідерландів у цій хотіли би поділитись?
— Переконаний, що міста зараз — це драйвери розвитку. Зараз триває тенденція урбанізації, тобто люди мігрують із сільських до міських регіонів. Знаю, що це питання актуальне і для України. Містам потрібно справлятися з цим викликом, для цього — створювати нові можливості і ставати комфортнішими. Адже вони стають величезною концентрацію ресурсів, інфраструктури, людей з різним бекграундом. Містам та їхній владі важливо перебувати в неперервній боротьбі, розвитку та експериментах. Саме через ці явища стають можливими інновації, які врятують міста від негативних явищ.
«ІННОВАЦІЇ В УКРАЇНІ ПОТРІБНІ У ВСІХ СЕКТОРАХ»
— Ви є одним з ініціаторів Startup Fest Europe — п’ятиденного фестивалю з програмою заходів по всій Голландії. А також у січні цього року стали одним з 15-ти членів Групи інноваторів високого рівня, котра консультує Європейську комісію щодо покращення перспектив Європи у сфері передових технологій та інновацій, що здатні формувати власні ринки. На вашу думку, які інновації і в чому потрібні Україні?
— Інновації в Україні потрібні у всіх секторах. По-перше, впроваджувати їх — справа уряду, якщо вони хочуть тримати країну в руслі розвитку та прогресу. Це прямий шлях до демократії, адже технологічні рішення дозволять полегшити спосіб, яким люди комунікують, діляться інформацією, як вони репрезентують себе і роблять вибір. Також це справа бізнесу, адже за новими рішеннями — майбутнє економіки, яке вже наступило. І, звичайно, міського урядування — для підвищення якості життя людей. Знаю, що в Україні у різних містах вже є позитивні приклади, але потрібно розширювати їх застосування.
