«Від історичних конфліктів України і Польщі виграє одна сторона — і це не Україна й не Польща. Це Росія», — заявив Президент України Петро Порошенко під час спільного брифінгу в Харкові із Президентом Польщі Анджеєм Дудою, який відвідав Україну з офіційним візитом в середу.
Польський президент, у свою чергу, зауважив, що «обговорення історичних питань важливе, але воно має сприяти налагодженню мостів, а не розбрату». «Тому я звертаюся до політиків — історичні питання не мають зруйнувати рівень відносин між нашими народами, який ми маємо на сьогодні», — додав Дуда.
Особистий контакт на найвищому рівні між Україною та Польщею був необхідний давно. Начебто їх і не бракувало, але через суттєве загострення останнім часом відносин між двома країнами, потрібно було зняти градус протистояння. Ще напередодні приїзду Дуди, президент варшавського Інституту з громадських справ Яцек Кухарчик в коментарі «Дню» висловив сподівання, що «візит буде важливим і зупинить дуже швидке погіршення польсько-українських відносин». Також він висловив сподівання, що «польський президент працюватиме над тим, щоб відкоригувати рішення і заяви польського міністра закордонних справ та інших польських посадовців».
13 ГРУДНЯ 2017 РОКУ. ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ПЕТРО ПОРОШЕНКО ТА ПРЕЗИДЕНТ ПОЛЬЩІ АНДЖЕЙ ДУДА ВШАНУВАЛИ ПАМ'ЯТЬ ЖЕРТВ РАДЯНСЬКОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ НА ХАРКІВЩИНІ / ФОТО МИКОЛИ ЛАЗАРЕНКА
В чому, власне, проблема? «Вже на початку 2016 року ми відчули, що з приходом нової політичної сили до влади (в Польщі. — Авт.) ситуація стала погіршуватися, — розповідає під час нещодавнього виступу у Львові Блаженнійший Святослав, глава УГКЦ (news.ugcc.ua). — У 2016 році я був запрошений на одну офіційну зустріч у Гнездо. Тоді святкували 1050-річчя Хрещення Польщі. У своєму виступі я намагався нагадати польському інтелектуальному світові всі ті моменти єднання та примирення, закликав не робити нічого такого, що б одним порухом пера могло зруйнувати десятиліття польсько-українського примирення. Але тодішні представники влади сказали мені, що все це добре розуміють, але в них є свої зобов’язання супроти своєї політичної сили. Мені тоді було дуже гірко».
Українсько-польські відносини загострилися через певні історичні питання, які активно реанімує і порушує Варшава, зокрема йдеться про події на Волині під час Другої світової війни. Заяв за останні роки було багато, причому від різних представників польської влади. Якщо пригадати щось свіже, то буквально днями новий прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравєцький у перший же день затвердження на посаді голови кабінету міністрів заявив, що «стосунки з Україною необхідно будувати на історичній правді, а такі події, як «геноцид на Волині» забувати не можна» (polradio.pl). Нагадаємо, що влітку 2016-го польський Сейм прийняв постанову, в якій визнав Волинську трагедію 1943—1945 років «геноцидом, вчиненим українськими націоналістами проти мешканців ІІ Речі Посполитої».
У відповідь на всі ці рішення і заяви Україна реагувала більш стримано і закликала польську владу не використовувати історичні питання в політиці, залишивши їх історикам, тим більше, етап примирення наші країни вже проходили. Тим не менш, польська сторона продовжувала нагнітати. Питанням розбрату також стало встановлення пам’ятників, меморіальних таблиць українцям в Польщі і навпаки — полякам в Україні. Не так давно, польська сторона заборонила в’їзд до країни директору Українського інституту національної пам’яті Володимирові В’ятровичу.
«Дивно, що голова зовнішньополітичного відомства Польщі робить заяви в майже в щоденному режимі, які радше пасували би, напевно, вчителю історії. Тому що він майже винятково говорить про історію, — каже Володимир В’ятрович (lb.ua). — Дійсно, дивні спроби пов’язати теперішні стосунки з Україною в залежності від інтерпретації українцями своєї історії. Очевидно, ще більш дивно звучать його погрози про заборону в’їзду на територію Польщі якимсь посадовим особам України, які, мовляв, заважають вшановувати пам’ять поляків на території України. Ми прекрасно розуміємо, що мова йде про тих посадових осіб, серед яких, очевидно, є і я, які єдине, чого вимагають від наших польських партнерів, — це дотримуватися українського законодавства на українській території. Я розумію, що за 25 років такого фактично не було. Що можна було в політиці історичної пам’яті, у справі встановлення пам’ятників, меморіальних таблиць діяти на українській території так, ніби не існує української держави. Але зараз ситуація змінилася. Ще раз кажу: єдине, чого ми вимагаємо від наших польських колег, — це просто дотримуватися законодавства, якого ми намагаємося так само дотримуватися на території Польщі».
Щодо так званих чорних списків, то після зустрічі українського та польського президентів, Петро Порошенко заявив, що «ми домовилися, щоби скоротити перелік осіб, яким заборонено в’їзд до наших країн».
Добре, що цей візит відбувся. Сподіваємося, він зніме напругу і покращить відносини між нашими країнами. Що з цього приводу думають експерти? Польський експерт досить різко відреагував. «Загострення відносин стосується не України, а того, що відбувається в Польщі, — каже Яцек Кухарчик. — Польсько-українські відносини — це жертва зростаючого польського шовінізму, тобто, наші відносини є певною випадковою жертвою цих невдалих змін в польській політиці. Відповідно, саме це і потрібно лікувати».
«Я переконаний, що польська влада в результаті цієї кризи зрозуміє, що вони мають справу із суб’єктом, з яким варто рахуватися, — наголошує Володимир В’ятрович. — З іншого боку, відійде і ця українська інфантильність, яка довгий час була присутня в українських політиків та експертів, — мовляв, Польща є адвокатом України в Європі, вона буде нас завжди захищати, вона зобов’язана нас завжди захищати. Я сподіваюся, що стосунки стануть більш прагматичними і більш продуктивними. Можливо навіть, більш активними».
«Я вважаю, що у всіх поляків навіть на підсвідомому рівні існує розуміння того, що і в України, і в Польщі є одна спільна загроза, — коментує «Дню» народний депутат України, співголова Групи з міжпарламентських зв’язків із Республікою Польща Оксана Юринець. — Візит Президента Польщі до України є вкрай важливим хоча б тому, що чим більше спілкування і контактів між нашими країнами, тим легше буде подолати провокації та розбіжності. Від того буде менше всіляких незрозумілих заяв, які вносять деструктив в наші стосунки. Важливо відзначити, що зараз при візиті Дуди в Харків, наші навіть найрадикальніше налаштовані політики жодного разу не виступали різко. Натомість всі обговорюють заяви новопризначеного прем’єр-міністра Польщі, які не подобаються і мені. Я не розумію, навіщо він їх озвучив».
«Безпекове питання в цьому плані дуже важливе і актуальне в канві майбутнього питання України в Раді безпеки ООН, яке розглядатиметься 17 січня, — продовжує Оксана Юринець. — Тому, коли ми говоримо про майбутнє, не варто повертатись до розбіжностей минулого. Деякі ж політики чи громадські діячі приміряють на себе певні ролі і інколи роблять не дуже конструктивні заяви. Якщо потрібні дискусії, то інтелектуалів і істориків. Коли політики трактують історичні моменти в свій спосіб, то ні до чого доброго це не призведе. Харків знаходиться дуже близько до російського кордону, а Харківська область межує із областям, де проводиться АТО. Це має наштовхувати на розуміння нюансів небезпек. І в України, і в Польщі є один ворог — Росія. Цей ворог може «невидимою рукою» робити ті речі, які будуть нас роз’єднувати».
«На жаль, не відбулась Асамблея, яка була запланована на 11—12 грудня, — наголошує народний депутат. — Зі свого боку, ми дуже хотіли, щоб вона відбулася. але з польського боку Асамблея була скасована. Якщо раніше було відчуття того, що все йде само собою, що у нас є сусіди-поляки, і з ними триває нормальна співпраця, то сьогодні зрозуміло, що українсько-польські стосунки треба вибудовувати, ними треба займатись. Якщо щось не вдається на одному боці, то буде вдаватись на іншому. Інформаційна війна є дуже потужною, і в кожному нашому невдалому кроці в цих стосунках є вигода третьої сторони. Ми зараз навіть не знаємо, де виникне чергова провокація або перешкода. Маю надію, що весною згадана Асамблея все ж таки відбудеться. В лютому цього року група дружби відвідала Польща. Тепер ми чекаємо на них. Дуже правильною є заява нашого міністра закордонних справ, який заявив, що попри спроби нас посварити, ми все одно будемо один до одного ставитись дружньо».
Українці дійсно вірять у потенціал наших відносин, не дивлячись на певні різки кроки і заяви з польської сторони. «Формула «прощаємо і просимо прощення» — не лише бальзам, який лікує рани минулого, а й, на мою думку, — це рецепт порятунку Європи від розпадання у часи гібридної війни проти об’єднаної Європи, — наголошує Блаженнійший Святослав, глава УГКЦ. — «За нашу і вашу свободу» — це старе гасло має бути одним з елементів пробудження українців і поляків. Поляки мають зрозуміти, що без незалежної України не буде незалежної Польщі. А українці мають зрозуміти, що братерський союз взаємного прощення і любов є необхідною умовою для того, щоб Україна вистояла як народ, держава і європейська нація».
