18 січня в Національній філармонії відбудеться ювілейний концерт з нагоди 150-річчя від дня заснування Київського музичного училища (нині Київський інститут музики імені Р.М. Глієра). Цей вищий музичний навчальний заклад готує фахівців І-ІІ (Молодший спеціаліст) та ІІІ-ІV (Бакалавр, Магістр) освітньо-кваліфікаційних рівнів зі спеціальностей: «фортепіано», «оркестрові струнні інструменти», «оркестрові духові та ударні інструменти», «народні інструменти», «спів академічний, народний», «спів естрадний», «спів джазовий», «хорове диригування», «музичне мистецтво естради»/ «Музичне мистецтво естради (Джаз)», «теорія музики» /«музикознавство» і «джаз». Сьогодні у виші навчаються понад тисячу майбутніх митців.
У Києві єдиним вищим навчальним закладом до 1834 р. була духовна академія, відкрита в 1819 р. у Братському монастирі, де до 1817 р. існувала Києво-Могилянська академія. Київська духовна академія проіснувала 100 років. На початку 1920 р. зі встановленням радянської влади вона була ліквідована.
– У XIX ст. у Києві було лише два державних навчальних заклади – Університет св. Володимира (15 липня 1834 р.) і наш навчальний заклад, який є першим професійним музичним навчальним закладом в Україні. У Києві училище було відкрито 18 (21) січня 1868 року. Мета – підготовка музикантів-виконавців, хористів, солістів, загалом оркестрів для музичних колективів та культурних закладів міста, зокрема Київської опери, – нагадав Олександр ЗЛОТНИК, ректор Київського інституту музики ім. Р.М. Глієра. – Спочатку наш навчальний заклад називався музичною школою (але треба звернути увагу на те, що практично у всіх документах, офіційних актах, іменується не інакше як музичним училищем), а з 1883 року – училищем. У перший навчальний рік було всього 11 учнів із п’яти відділень: (викладання гри на фортепіано з вивченням методів викладання, викладання гри на скрипці, викладання гри на віолончелі, викладання співу, курс теорії музики). Крім того, в училищі був також хоровий клас, а з 1885-го – оперний клас. Згодом відкрилися відділи духових і народних інструментів, з’явилися класи ансамблевої гри, симфонічний оркестр...
ФОТО КОСТЯНТИНА ГРИШИНА
До роботи в різні роки залучалися: Микола Лисенко, піаністи Володимир Пухальський, Фелікс Блуменфельд; скрипалі Іван Водольський, Отакар Шевчик, Михайло Ерденко; віолончелісти М. Полянічевський, Владислав Алоїз, Фрідріх Мулерт; композитор Рейнгольд Глієр, хоровий диригент Григорій Верьовка, також Марко Геліс (народні інструменти), Йосип В. Шадек, І.А. Альтані (теорія музики), К. Еверарді, М. Алексеєва-Юневич (вокал) та інші.
У 1913 році на базі музичного училища було створено консерваторію, таким чином училище залишалося у її складі як молодше відділення. Із 1928 року відокремлюється зі структури консерваторії як самостійний середній професійний навчальний заклад. 1956-го училищу присвоєно ім’я Р.М. Глієра – видатного композитора, педагога, диригента, директора Київської консерваторії в 1914–1920 рр., випускника училища 1891 року по класу скрипки.
До речі, наш виш є одним із організаторів Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця, Міжнародної «Літньої музичної академії», фестивалю «Шевченківський березень», Міжнародної науково-практичної конференції «Молоді музикознавці» та інших визначних культурно-мистецьких заходів.
2008 року Київське державне вище музичне училище ім. Р.М. Глієра було реорганізовано у Київський інститут музики ім. Р.М. Глієра.
Педагогічний колектив інституту має визначні творчі досягнення – за останні десять років студенти і творчі колективи інституту одержали понад 800 перемог на міжнародних, національних, регіональних конкурсах, фестивалях. Якщо говорити про традиції, то це, перш за все, високий професійний рівень виконавців.
Ми пишаємось тим, що кращий піаніст світу Володимир Горовиць – наш випускник! Київська фортепіанна школа має прекрасні традиції, які тривають донині. До речі, переможці Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця – це вже бренд, і для них відкриті найкращі зали в різних країнах, вони вважаються музикантами дуже високого рівня виконавства. Ми пишаємося й своїми випускниками-вокалістами. Це сотні імен, зокрема, оперні зірки – Марія Литвиненко-Вольгемут, Дмитро Гнатюк, Діана Петриненко, Вікторія Лук’янець, Людмила Монастирська, Олександр Дяченко; видатні хорові диригенти – Павло Муравський; знані композитори – Левко Ревуцький, Георгій та Платон Майбороди, Ігор Поклад, Ірина Кириліна, Руслан Квінта; естрадні співачки – Ірина Білик, Тіна Кароль, Злата Огнєвіч... До речі, Петро Чуприна – генеральний директор Національної опери України закінчив наш виш як контрабасист, а головний диригент театру Микола Дядюра як трубач. І цей список можна довго продовжувати!
На ювілейному концерті, який відбудеться у філармонії, візьмуть участь наші випускники та знані керівники колективів, а нині відомі майстри – знаменитий бандурист Роман Гриньків, диригент Національної опери Аллін Власенко, хормейстер Анжела Масленнікова, оперна співачка Вікторія Лук’янець, засновник хорової капели хлопчиків та юнаків «Дзвіночок», соліст та аранжувальник популярного акапельного гурту Man Sound Рубен Толмачов. А головне, що ті, хто прийде на вечір, почують і побачать майбутніх зірок – музикантів та вокалістів, які ще навчаються в Інституті. Свою майстерність продемонструють оркестранти, хористи, солісти, тобто це будуть кращі з кращих! Цю програму можна назвати прелюдією до масштабних святкувань.
Так, 28 березня в Національній філармонії відбудеться творчий звіт солістів та колективів КІМ ім. Р.М. Глієра (у межах щорічного фестивалю мистецтв «Шевченківський березень»). 23 квітня уже на головній сцені нашої країни — у Палаці «Україна» виступлять зірки вітчизняної популярної музики і джазу — випускники нашого вишу. А 26 травня ми запросимо шанувальників високого мистецтва до Національної опери України, де оперні знаменитості, які нині виступають у різних країнах світу, виконуватимуть твори світової та української класики.
