Комунальні тарифи в Україні хочуть підвищити до економічно обґрунтованого рівня до кінця 2012 року. Такими планами поділився голова Національної комісії з регулювання у сфері комунальних послуг Валерій Саратов в інтерв’ю агентству «РБК-Україна». Таким чином, буде виконано одну з головних вимог Міжнародного валютного фонду для отримання чергового траншу кредиту стенд-бай.
«На мою думку, цього року ми вже перейдемо на економічно обґрунтовані тарифи. Всі питання щодо переходу, а також графік є в плані національних дій Президента на поточний рік. У цьому році ми повинні будемо підготувати всі проекти документів», — рапортував чиновник. За розрахунками Національної комісії з регулювання у сфері комунальних послуг, нинішні тарифи на воду в середньому по країні покривають 70 % собівартості, по теплу — 75%.
Головний аргумент прогнозованого подорожчання послуг житлово-комунальних господарств — підвищення вартості всіх складових тарифу. Зокрема, в структурі тарифу на тепло до 65% складають витрати на газ, 8—10% — на електроенергію, до 20% — зарплата, на інші витрати (ремонти, амортизацію, паливно-мастильні матеріали тощо) припадає близько 10%. У тарифі ж на воду електроенергія становить 28%, зарплата — 47%, інші витрати — 25 %. «Але є підприємства водопостачання, де витрати на електроенергію досягають 50—60 %», — каже Саратов. Тож головний відповідальний за тарифи в Україні налаштований рішуче.
Утім, чи знає ліва рука що робить права? Адже нещодавно прем’єр-міністр України Микола Азаров публічно «клявся» у відсутності підстав для підвищення вартості «комуналки» для населення. «Котли старі, вони енерговитратні, але на якій підставі з року в рік відбувається збільшення обсягів використаного палива, що непропорційне виробництву, непропорційне витратам? Тому нам надзвичайно важливо інструментально визначити правильність розрахунків. Потрібно зупинити безперервний ріст тарифів», — сказав він. Тоді прем’єр-міністр переконував, що зупинити необґрунтоване зростання тарифів може енергоаудит підприємств енергетичної галузі. «За короткий термін потрібно утеплити і модернізувати комунальне господарство — від теплоцентралей і мереж до стін та вікон будинків. І тільки після цього буде справедливо, що люди платитимуть стільки, скільки реально коштує послуга», — додав він.
Словом, стара пісня про головне — потрібна реформа сектору, але на словах проводити її куди легше, аніж реально. Це підтверджують і обсяги фінансування напрямку тепломодернізація житлового фонду. У поточному році з бюджету на це дадуть тільки 40 мільйонів гривень! І це при тому, що для утеплення стандартного панельного 9-поверхового будинку треба 8—12 мільйонів гривень, а на тепломодернізацію і енергоаудит одного будинку — 1—1,5 мільйона гривень. На утримання ж Кабміну, президентської Адміністрації та депутатів суми бюджетних витрат доходять мільярдів, а тут ледь-ледь нашкребли декілька десятків мільйонів. Запитується: де логіка і чи серйозні такі наміри в реформуванні комунальної сфери?
КОМЕНТАРІ
Павло КАЧУР, виконавчий директор Альянсу «Нова енергія України»:
— Для житлово-комунального господарства — це однозначно позитивний крок, бо про собівартість нинішніх тарифів сказано багато. А от близько 25% населення підвищення тарифів на «комуналку» відправить у нокаут. Особливо ті, які сьогодні перебувають на межі отримання державної соціальної допомоги. Це люди, оплата яких за комуналку лише трохи (на кілька відсотків) перевищує сумарний річний сімейний дохід, допустимий для отримання соціальної допомоги. Нагадаю, що соціальну допомогу по «комуналці» отримують ті, в кого оплата не перевищує 15% річного сімейного доходу. Заплановане підвищення тарифів додатково потребує з державного бюджету 2—2,5 мільярда гривень для субсидування населення. Ці гроші в бюджеті є? Субсидії сьогодні отримують 12% українців, а після підвищення додасться ще 8—10%.
Підвищення, швидше за все, буде поетапним — на 10—15%. До якого рівня підвищуватимуться тарифи сказати неможливо. Скільки б їх не підвищували, все одно прийдемо до того, що через певний час тарифи для населення не покриватимуть їх собівартості. І знову доведеться підвищувати. Це — крок в нескінченність. Чому так відбувається? Комунальне підприємство сьогодні — монополіст. Тариф для нього формується, виходячи з реальних витрат підприємства, тому ці монополісти не зацікавлені зменшувати витрати. Якби ж тариф розраховувався, виходячи з певної норми витрат чітко зафіксованої, тоді б ці монополісти скорочували витрати, і був би реальний компроміс між виробником комунальної послуги і споживачем.
Олексій КУЧЕРЕНКО, екс-міністр з питань ЖКГ:
— Комунальні тарифи всі збиткові — це правда. Але попри це, враховуючи нинішній рівень тарифів, рівень оплати їх населенням низький. Тому у випадку підвищення вартості «комуналки» варто очікувати кризи неплатежів. Щоб цього уникнути, варто співставляти інтереси ЖКГ із реальним рівнем доходів населення. Можна пом’якшити тарифний удар, переглянувши структуру формування комунальних тарифів, при цьому подивитися: який газ використовується для виробництва тепла (російського чи українського походження). Якщо комунальні тарифи підвищувати до економічно обґрунтованого рівня, то при старій ціні на газ підвищення буде в півтора рази. А скільки це буде при новій ціні газу? Я навіть не берусь таке прогнозувати. Мені здається, що це тільки слова, і такого підвищення не буде. Населення його не витримає.
