Професійний, порядний і досвідчений — так відгукувалися про Олега Петренка колеги, коментуючи його перемогу в конкурсі на посаду голови Національної служби здоров’я.
Доволі жорсткий відбір відбувся 27 лютого. Комісія з питань вищого корпусу державної служби обирала з-поміж 14 кандидатів упродовж дня, ім’я переможця оголосили надвечір. Активісти, присутні на тестуванні, стрімили і коментували найважливіші етапи відбору. У фіналі підсумували — зрада скасовується. Бо ще за день до конкурсу картина була зовсім невеселою.
ІНТРИГИ
Національна служба здоров’я — новий орган, який працюватиме незалежно від Міністерства охорони здоров’я. Його основна функція — розпоряджатися грошима, що мають «іти за пацієнтом». Саме ця структура визначатиме, скільки якій лікарні чи лікарям надати коштів на роботу упродовж року — зокрема, замовлятиме у лікарів послуги, контролюватиме їхню якість і встановлюватиме тарифи. За підрахунками експертів, у стінах нової служби обертатиметься близько ста мільярдів гривень на рік. Велика відповідальність, бо від кроків керівника цієї структури залежить успіх медреформи. Разом із тим обіймати таку посаду — велика спокуса.
Хто очолить службу, було питанням архіважливим. Служба ще не має штатного розпису, навіть приміщення, де працюватимуть її співробітники, бо все створюють з нуля. Та вже з’явилась інформація, що до нової структури набирають людей, не знаючи, хто ними керуватиме.
Активісти критикували чиновників за те, що імена кандидатів на посаду голови Нацслужби здоров’я з’явилися напередодні відбору. Причому спочатку їх було 13, потім стало 14. Серед них — головні лікарі, держслужбовці, власники фармацевтичного бізнесу, керівники приватних лікарень ба навіть колишні народні депутати. Прозорість конкурсу цікавила всіх. У Центрі протидії корупції закликали журналістів акредитуватися на подію, щоб тримати все під контролем. Однак дехто з представників ЗМІ не зміг цього зробити, бо акредитація, виявляється, тривала обмежений проміжок часу.
«ПІДТАСОВКИ І ЗМОВИ НЕМОЖЛИВІ»
У Комісії з питань вищого корпусу державної служби зазначали, що за прозорість і чесність відбору нема чого хвилюватися: зміст ситуаційних завдань для кандидатів є закритою інформацією, а те, що в один день кандидати складатимуть тест на знання законодавства, розв’язуватимуть ситуативні завдання і пройдуть співбесіду — нічого страшного, законодавство цього не забороняє.
«Що ж до перевірки доброчесності кандидатів, Комісія з питань вищого корпусу державної служби не є слідчим органом, тому, відповідно, не може вчиняти перевірки особи кандидата, крім як на відповідність загальним вимогам, які зазначені в умовах проведення конкурсу, наприклад наявність відповідного рівня освіти, мінімально необхідного стажу роботи на керівних посадах, — зауважували в конкурсній комісії. — Коли ж говорити про прозорість та об’єктивність проведення даного конкурсу, то наявність у комісії представників різних органів влади та неурядового сектору унеможливлює підтасовки, зловживання, змови і забезпечує прозору, достовірну процедуру оцінювання, підсилену контролем громадськості через можливість бути спостерігачами безпосередньо на засіданнях комісії та прямою відеотрансляцією».
«ВИРІШАЛЬНУ РОЛЬ ЗІГРАЛА ПРИСУТНІСТЬ АКТИВІСТІВ»
За очікуваннями активістів, обрання голови Національної служби здоров’я могло стати черговою схемою протягування «своїх» людей із сумнівною репутацією, причетних до корупційних схем. Так трапилось, приміром, коли державним секретарем МОЗ обрали Наталію Шолойко. Її родину пов’язують із фармацевтичним бізнесом. Затвердила її на цю посаду, попри очевидний конфлікт інтересів, та сама комісія. Після розголосу держсекретаря відомства переобрали.
Переможцем відбору на посаду очільника Національної служби здоров’я став Олег ПЕТРЕНКО. Відомо, що він закінчив Національний університет «Києво-Могилянська академія», має досвід роботи у приватних клініках, до останнього часу працював заступником генерального директора з питань стратегічного розвитку ТОВ Isida-IVF і долучався до розробки стратегії медичної реформи. Як на диво, його кандидатура не викликала зауважень та різкої критики ні в кого.
«Як на мене, вирішальну роль відіграла присутність на конкурсі активістів. Все насправді відбувалося в доволі відкритий спосіб. І серед кандидатів Олег Петренко вирізнявся, бо були люди випадкові або такі, що не знають роботи МОЗ, — ділиться враженнями Отто СТОЙКА, головний лікар Київського міського центру здоров’я. — Я бажаю йому на цій посаді рішучості, натхнення та креативу. І хочеться, щоб система вибудовувалася так, щоб у ній не було корупційних ризиків, щоб менеджери і працівники могли контролювати всі процеси й запобігати ризикам. Треба, щоб всі працювали командою і водночас система працювала сама по собі. Щоб уже не мало значення, хто прийде на посаду керівника служби, як це часто буває в медицині».
Тепер справа за урядом, який має затвердити кандидатуру Олега Петренка. Якщо ні, замість нього очолити Нацслужбу здоров’я може кандидат, який посів у конкурсі друге місце, юрист Андрій Вишневський.
