1 березня, рівно через чотири роки після того, як Рада Федерації дала згоду на «використання Збройних сил Російської Федерації на території України», президент Росії Володимир Путін виступив з Чотирнадцятим посланням до Федеральних зборів. Більш ніж двогодинне послання цього разу вперше Путін проголошував не в Кремлі, а в Центральному виставковому залі «Манеж». Як повідомляє служба BBC, «традиційно текст послання Путіна розбитий на кілька приблизно рівних частин: інфраструктура, людський капітал, корупція, міжнародна повістка. Однак цього разу пропорції сильно змістилися», більше того — це була «безпрецедентно-войовнича» промова. Левову частиною послання виявилась міжнародна повістка. Путін, обвинувачуючи США в тому, що саме американська сторона порушує договір ПРО, наочно показав на відео та анімаційних роликах російські Міжконтинентальні балістичні ракети, крилаті ракети та іншу зброю.
Зокрема він сказав: «Ми почали розробку таких нових видів стратегічної зброї, які взагалі не використовують балістичні траєкторії польоту при русі до цілі, а значить, і системи ПРО в боротьбі з ними не приносять користі і просто безглузді». І додав: «Одне з них — створення малогабаритної надпотужної ядерної енергетичної установки, яка розміщується в корпусі крилатої ракети типу нашої новітньої ракети Х-101 повітряного базування або американського «Томагавка», але при цьому забезпечує в десятки разів більшу дальність польоту, яка є практично необмеженою».
Наостанок Путін вдався до очевидних погроз: «Сподіваюся, що все, що було сказано сьогодні, протверезить (!) будь-якого потенційного агресора, а такі недружні кроки стосовно Росії, як розгортання системи ПРО, наближення інфраструктури НАТО до наших кордонів тощо, з військової точки зору стають неефективними, з фінансової — невиправдано затратними, і просто безглуздими для тих, хто це ініціює і робить».
«Тоді ви не слухали нашу країну. Послухайте нас зараз», — заявив Путін під час виступу і запевнив, що частина зброї вже випробується. По факту, таким чином Путін оголосив про нову хвилю гонки озброєнь.
Нагадаємо, що ще 16 лютого Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ закликав Росію бути відкритою в питанні дотримання договору між СРСР та США в 1987 році про ліквідацію ракет середньої та малої дальності. Столтенберґ додав, що, на жаль НАТО вимушено залишатись ядерним блоком на противагу загрозі від таких країн, як Росія, Китай та Північна Корея. Прикметним є те, що протистояння СРСР та США в ядерній гонці озброєнь базувалось не лише на бажанні домінації в світі, але й на ідеологічних засадах між капіталістичним та соціалістичним світом. Після 1991 року Росія оголосила протилежний шлях — на демократизацію, вільну торгівлю, свободу слова, тощо. Проте де-факто РФ залишилась тоталітарною країною з імітацією демократичних інституцій. Останній аспект певною мірою притупляє пильність деяких західних політиків навіть зараз. Вони досі готові не просто до діалогу з Кремлем (діалог з небезпечним потенційним ворогом необхідний), а й до співпраці. Про це свідчать зокрема нещодавні заяви канцлера Австрії Себастьяна Курца, який підтримав будівництво Росією газопроводу «Північний потік-2». В цій ситуації консолідація західного світу конче необхідна незважаючи на весь існуючий арсенал санкцій. Очевидно, що Путін кожною такою різкою шантажистською заявою робить кроки залякування у відповідь на посилення на нього тиску.
«Стримування - це не лише ядерна зброя, - прокоментував «Дню» заяву Путіна старший віце-президент Центру аналізу європейської політики Едвард ЛУКАС, - У нас, на Заході, 800 млрд доларів російських активів. Путін не буде завдавати ядерного удару по свої активах. Якщо він буде діяти погано, ми можем заморозити й забрати цих «фінансових заручників».
Колумніст в The New Your Times Федір КРАШЕНИННИКОВ на своїй сторінці в фейсбук написав: «Виступ Путіна залишає страшне, бентежне враження. Навіть у найпохмуріші дні минулого Холодної війни такого міксу поганого бойовика і пленуму ЦК КПРС не можна було собі уявити. Кашляє літня людина на трибуні, говорить про війну, показує погано зроблені мультики про якоусь чудо-зброю, а повний зал немолодих і здебільшого некрасивих чоловіків і жінок радіють цьому тріумфу мілітаризму так, ніби їм повідомили про перемогу над смертю. І невідомо, що насправді страшніше - ця людина на трибуні, його слова або ці ось незрозумілі люди, що сидять в залі і яким чомусь радісно»
Російський історик, релігієзнавець Андрій ЗУБОВ в свою чергу вважає: «Виступ пана Путіна - розповідь із захватом про нову військову техніку, яка може знищити світ і яка, нібито вже є в руках російських військових.
Тут є три позиції.
1. Російські ракети не завжди злітають і далеко не завжди долітають до мети. Навіть звичайні. З технікою у відсталій країні поганенько. Вчених виїхало безліч. А ті в СРСР всі комп'ютерні новинки крали на Заході. Це я знаю точно. Батько розповідав, а він військовим кораблебудуванням в СРСР 30 років керував. Так що від лякалки до стрілянини дистанція величезна.
2. Нинішній режим видобуває в Росії (частково), а зберігає здобуте на Заході (завжди). Там живуть діти, там лікуються, там відпочивають, там плавають на яхтах з рибками. Там Ролдугін будує нову Панаму Путіну. Там під чудовими іменами зберігаються незліченні скарби з обікраденої за 20 років країни. Навіть якби ракети літали, невже вони будуть палити те, що накопичувалось роками? Так що лякалки - це чистий блеф.
3. А блеф цей викликаний тим, що міжнародна політика нинішнього режиму зазнала повного краху. У вересні 2013 року Путін відзначився на Валдаї, оголошуючи себе поборником і вождем традиційної Європи. І йому багато хто в Європі вірив і багато його слухали. Але завалився аншлюс України, провалилася п'ятитижнева війна в Сирії. Світ не піддався путінським спокусам. А після втручання у вибори в США, а вже тим більше після обману з хімічною зброєю у Асада, а тепер і після кокаїнового скандалу всі хто хоч трохи поважають себе в світі, від Путіна відвертаються з презирством. А ще й на Євфраті ганьба і жах. І тому - блеф. Це - істерична реакція загнаного і спійманого за обидві руки авантюриста.
Спокійно. Він у останньої межі, але на кнопку йому натиснути не дозволять. Ця мова, швидше за все, не оголошення війни світу, а заявка на заслужений відпочинок. Тільки де відпочивати?»
«ІНШИХ ШЛЯХІВ ВПЛИВУ, НІЖ ЗАЛЯКУВАННЯ ТА ПІДКУП, КРЕМЛЬ НЕ ЗНАЄ»
Валентин БАДРАК, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння:
— Все, що робить і заявляє Путін, — це мікс між популізмом і більшим, ніж у західних лідерів, порогом авантюризму. За рахунок цього більш високого порогу він діє досить активно і інколи досягає своєї мети. Нинішня його заява про стратегічне ядерне озброєння є реакцію загнаного в глухий кут звіра. Адже він бачить, що західний світ почав консолідуватися з об’єктивних причин і виправляє свої помилки, попри проблеми, наприклад, відносин Трампа і Меркель, попри різні погляди нинішньої американської адміністрації з європейськими столицями на вирішення низки проблем. Путін бачить, що все ж таки ця ситуація працює проти нього. А інших шляхів впливу ніж залякування, шантаж та підкуп він не знає. Недалекий час, коли дійсно може бути створена антипутінська коаліція. З іншого боку ми фіксуємо величезну проблему Росії в технологічному сенсі. Всі величезні проекти, так як ПАК ДА (перспективно-авіаційний комплекс дальньої авіації), ПАК ФА (перспективно-авіаційний комплекс фронтової авіації) валяться і реального успіху не досягли. Насправді, у Путіна немає жодного вагомого аргументу, окрім ядерної зброї. Тому, безумовно, він наполягає на цьому аспектові і натякає, що він здатен вдатися до останніх аргументів. Згадані заяви пов’язані з низкою поразок Росії — зокрема в Сирії; на українській території, коли він збільшує атаки в зоні бойових дій, але нічого не може вдіяти з тим, що є факти технічної військової допомоги Україні, а значить, Україна посилюється. А час діє вже не на користь Путіну, адже Захід, після його агресивних дій, почав прокидатись і робити відповідні висновки. Нинішня президентська гонка є його останньою «лебединою піснею». Тому він використовує всі свої можливі арсенали для того, щоб його поважав виборець. Тому сам факт цієї промови свідчить про те, що Путін дуже знервований. З іншого боку, це не може не насторожувати в тому сенсі, що в такому стані Путін може застосувати будь-які деструктивні напрацювання, в тому числі збільшення якості атак проти України. Останній фактор для нас є особливо небезпечним. У війні 5-го покоління Україні поки що немає чого протиставити Путіну. І він розуміє, що при такому розвитку подій Захід не зможе підтримати у військовому сенсі.
«ЗАЯВИ ПУТІНА, ПЕРШ ЗА ВСЕ, РОЗРАХОВАНІ НА ВНУТРІШНЬОГО СПОЖИВАЧА»
Леонід ПОЛЯКОВ, колишній перший заступник міністра оброни України:
— Заява Путіна про ядерну зброю свідчить про те, що Путін потрапив в дуже складну ситуацію через свою чекістську підривну діяльність. Тут можна згадати і про втручання в вибори США, і наркотрафік, який був нещодавно викритий на весь світ, і тероризм, і бомбардування Сирії, і багато чого ще. Перед виборами він має себе якось реабілітувати як сильний світовий лідер, який здатен на щось впливати в цьому світі. Але реабілітувати він прагне себе в очах своїх потенційних виборців. І санкції, і кримінальні справи рухають Путіна до сумного кінця — або через трибунал, або через кремлівський заколот. Тому йому конче необхідно переобратися для того, щоб залишитись легітимним лідером. Його ж легітимність значною мірою підірвана. Якщо казати про сутнісну сторону питання, а саме, чи дійсно Росія має відповідний арсенал, який має загрожувати світу, то відомо, що вона дійсно таку зброю розробляла і продовжує вдосконалювати. Але насправді немає достеменно підтверджених даних про те, що ця зброя (очевидно, що мова йдеться про гіперзвукові ракети, які важко перехоплювати) викликає серйозної стурбованості з боку Заходу. Якби це була серйозна загроза, то судячи з того як на це реагують ті ж самі американці, то про це вже було б відомо. Думаю, що тут Путін поки що перебільшує реальну загрозу його зброї для Заходу і його заяви, перш за все розраховані на внутрішнього споживача.
«СВОЄРІДНИЙ ШАНТАЖ ЗАХОДУ»
Галина АККЕРМАН, директор російського бюро журналу Politique Diplomatic в Парижі:
— У Росії панує військова істерія, режим намагається переконати росіян, що вони мало не на порозі Третьої світової війни, санкції сприймаються не як покарання за Україну, а як бажання стримати зростання Росії. Отже, те, чим він (Путін. — Ред.) лише й може хвалитися, — це зброєю.
Справді, він заявив, що вони мають абсолютно новий тип зброї, приміром, ракети небалістичної траєкторії, які нібито не може виявити система ПРО. Якщо це так, то система ПРО втрачає частину своїх переваг. Він також похвалився наявністю надзвукової зброї, підводних кораблів, які можуть спускатися на неможливу досі глибину.
Зрозуміло, що Росія озброюється до зубів і завдяки військовій перевазі хоче стати мажорним гравцем на міжнародній сцені. Власне кажучи, операція в Сирії саме це й підтвердила.
Гадаю, це має значення передусім у рамках передвиборної кампанії. Оскільки великих економічних успіхів немає, залишається лише покладатися на національну гордість і те, що «ми найсильніші».
Ці заяви засвідчують, що Росія стає найнебезпечнішим гравцем на міжнародній сцені. По-суті, відбувається своєрідний шантаж Заходу.
— Чи є в Заходу підстави для занепокоєння, і як йому реагувати на такі заяви російського президента?
— Підстави для занепокоєння можуть бути, особливо у США, оскільки відносини зараз дуже напружені. Америка запроваджує нові, саме секторальні, санкції. Учора, приміром, стало відомо, що компанія Exxon Mobil припиняє свою співпрацю з Росією саме через ці санкції. Тобто Exxon Mobile, як американська компанія, більше не має права на таку співпрацю. Усі ці заходи досить болюче б’ють по Росії, тому, певно, обрано стратегію сподівання на військову силу, яка змусить Захід зважати на Росію, виконувати її вимоги саме для того, щоб не призвести до конфронтації.
Про реакцію Заходу сказати важко. Усі візьмуть це до відома, але навряд чи будуть заяви НАТО чи інших структур у відповідь.
«ВАШИНГТОН ПРИДІЛЯЄ ОСОБЛИВУ УВАГУ РОЗВИТКУ ВЛАСНИХ ЯДЕРНИХ ОЗБРОЄНЬ, І ТОМУ НЕМАЄ НЕОБХІДНОСТІ ВІДПОВІДАТИ НА КОЖНУ ЗАЯВУ РОСІЙСЬКОГО ПРЕЗИДЕНТА»
Джон ГЕРБСТ, голова Євразійського центру Діну Патричіу в Атлантичній Раді США, екс-посол США в Україні, Вашингтон:
Багато років президент Путін хвалився можливостями російськими ядерної зброї; і оскільки звичайні збройні сили Росії не настільки спроможні, як американські збройні сили, то Росія розробила свої оборонні доктрини для підвищення важливості своєї ядерної зброї. Остання заява пана Путіна є частиною добре сформованої картини. Більш важливим є розвиток російських ядерних і ракетних спроможностей. Вашингтон приділяє особливу увагу розвитку власних ядерних озброєнь, і тому немає необхідності відповідати на кожну заяву російського президента.
«НОВІ МОЖЛИВОСТІ МОЖУТЬ НЕ ВАРТУВАТИ ФІНАНСОВИХ ТА ІНШИХ ЗАТРАТ»
Річард ВАЙЦ, старший науковий співробітник і директор Центру військово- політичного аналізу в Гудзонському інституті:
Росія, безумовно, має право вживати будь-яких заходів, які вона вважає необхідними, щоб захистити себе від іноземних загроз.
Ефективність згаданих озброєнь, багато хто з яких залишається в стадії розробки, залишатиметься невизначеною до тих пір, поки вони не будуть перевірені.
Росія вже має ядерні ракети, необхідні для знищення будь-якої іншої країни – нові можливості посилять це, але вони можуть не вартувати фінансових та інших затрат (це питання має вирішувати російський народ).
Хоча російські збройні сили вже можуть подолати будь-яку американську систему протиракетної оборони, яка не призначена або не здатна нівелювати ядерне стримування Росії, сподіваюсь, що ці нові системи призведуть до покладення краю російським запереченням проти протиракетної оборони США.
США вже модернізують свої стратегічні наступальні сили; Заява Росії не змінить цього, але це може полегшити адміністрації Трампа отримати додаткову підтримку Конгресу для цієї дорогої програми модернізації.
