Весна подарувала чудову погоду на цьогорічні Великодні вихідні. Чи не найбільше спеці тішилися поціновувачі Поливаного понеділка. Цей день ще називають Обливаним, або Великоднім понеділком, Уливанкою. А символізує він духовне весняне очищення водою. Свято має тривалу традицію. Колись у Поливаний понеділок обливали здебільшого незаміжніх дівчат. Звісно, це робили їхні залицяльники як прояв симпатії і прихованої любові. Часом дівчата могли відкупитися від хлопців писанками, щоб ті їх не обливали.
У глибині душі кожен хлопець має зізнатися, що саме як прояв симпатії дівчат обливають і донині, хоча традиція Поливаного понеділка з часом дещо змінилася. Однак головне, що вона збереглася. Переважно Поливаний понеділок відзначають на заході України. Для мене, як і для решти львівських хлопчаків, цей день є особливим із дитинства.
ОЧОЛИТИ ХАОС
Культура святкування Поливаного понеділка у Львові на певному етапі почала бажати кращого. Розвага стала перетворюватися на хуліганство та вандалізм. Ще декілька років тому соцмережі були переповнені фото, на яких звичайних перехожих у центрі міста нещадно обливали відрами, ледь не кидали у фонтани тощо.
ФОТО ПАВЛА ПАЛАМАРЧУКА
Кажуть, якщо ти не можеш побороти хаос, його треба очолити. Так і зробила міська влада. Ось так цього року на площі Ринок вже п’ятий рік поспіль відбулося загальноміське свято «Поливаний понеділок», який організувала міська адміністрація спільно з комунальним підприємством «Львівводоканал».
У спеціальному місці для обливання, облаштованому навпроти ратуші за три години свята, в які навіть трамваї не курсували площею, сухим не залишився ніхто. Однак саме за цією забавою сюди і приходять. Тут були гідранти, безперебійна подача води, десятки пляшок і відер для обливання. Важливо, що були і місця, де найактивніші учасники свята могли посушитися та перевдягнутися. Хочете поспостерігати за дійством? Залишайтеся на тротуарі, це суха зона. Далі — зась, точно обіллють.
ФОТО ПАВЛА ПАЛАМАРЧУКА
Тож порядку побільшало, а відвертого хуліганства поза межами площі Ринок — значно поменшало. Втім, я цей Поливаний понеділок вирішив провести в іншому місці.
МАНГАЛ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ
У львівському Музеї народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького, відомому також як Шевченківський гай, цього дня також було людно. На Великодні забави та гаївки зійшлися як львів’яни, так і гості міста. До речі, вхідні квитки на територію гаю вже пора продавати он-лайн. Черги до кас були довжелезні!
Тому, щоб перечекати пікові години напливу людей до Гаю, ми відправилися на невеликий пікнік до парку «Знесіння». Торік для львів’ян навіть розробили онлайн-карту локацій для пікніків, більшість із яких була саме у «Знесінні». Знайти тут хорошу, вже облаштовану галявину не проблема.
Зі святом Великодня в Україні розпочався сезон пікніків. Хоча у нас будь-які вилазки на природу частіше називають «шашликами», навіть коли самого шашлика з собою немає. Отже, львівські галявини у парках і лісах у понеділок масово окупували. Одні прийшли сім’ями, інші — компаніями. Хтось веде себе культурно, хтось — ні. Останні створюють масу проблем і собі, й іншим, та головне — парку. Можна провести десятки толок, але — прописна істина — чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. Алкоголь і безвідповідальне поводження зі сміттям на природі — так опишу дві хронічні проблеми українських «шашликів».
Взагалі нам дуже бракує культури регулярних пікніків. Йдеться про буденні посиденьки на природі, які б не сприймалися як «великі та святкові» події, що повинні супроводжуватися літрами алкоголю.
У цьому плані мені імпонують скандинавські країни. Для прикладу, у багатьох громадських місцях данського Копенгагена є спеціальні зони для пікніків, де можна пообідати принесеною з собою їжею. Прямісінько серед міста можна зустріти охайний і ненав’язливий майданчик для барбекю. Також облаштування пікнікових зон практикується в подвір’ях житлових будинків, для яких буденною річчю є мангал загального користування. А у шведському Мальме я вперше побачив табличку з написом «Пікніки заборонені» на звичайній галявині поблизу будинку на набережній.
До чого це я? До того, що пікнік, культурний та охайний, — це завжди хороша ідея. Якщо погода сприятиме, неодмінно виберуся на посиденьки до одного з львівських парків на наступних вихідних. І вам пропоную. Але не забувайте, будь ласка, про мішки для сміття!
