Колись розкішний, а нині бідний в усіх розуміннях, палац князів Санґушків є частиною архітектурного комплексу, розташованого на місці колишнього замку Заславських. Це найбільший палацовий комплекс Хмельницької області. Збудували його ще в ХVІІІ столітті як приватну резиденцію волинських володінь князів Санґушків. Наприкінці XIX століття, коли він потрапив у власність Російської імперської армії, яка розмістила в його стінах казарми. Наступними користувачами комплексу стали радянські солдати, які довели його до жахливого стану. Не дійшли руки до реконструкції пам’ятники й у влади часів незалежності. Через це колишній величний бароковий палац стоїть тепер у руїнах. Та й ті можуть зникнути, каже голова громадської організації «Товариство культурної спадщини «Заслав’є» Володимир ФЕДОТОВ. Позаторік обвалився південно-східний кут будівлі, незабаром загрожує обвалом стіна північного корпусу.
«Під час нещодавньої толоки з розчистки території палацового комплексу ми помітили, що опорна східна стіна вздовж північного корпусу будівлі відхилилася від прямого кута і може впасти будь-якої миті. Якщо це станеться, то, вважайте, половини палацу не буде, — висловлює занепокоєння Володимир Федотов. — 2016 року обвалився кут будівлі, який підтримував стіну. Тоді ця подія не викликала суспільного резонансу. А головне — не стала предметом турботи відповідальних осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, хоча палацовий комплекс у Ізяславі — унікальна споруда, яка перебуває під охороною держави. Проте жодних реставраційних заходів або хоча б протиаварійних робіт не здійснюється.
2006 року урядом виділено значні гроші на розчистку завалів, протиаварійні роботи та виготовлення передпроектної документації для проведення реставрації. Але на практиці — лише на першому поверсі тільки розібрали будівельні завали і висипали їх у купу перед головним фасадом. Жодних протиаварійних робіт так і не провели».
Газета «День» ще 2016 року зверталася до міської ради Ізяслава з запитом щодо становища та захисту місцевих пам’яток національного значення. У відповіді йшлося (див. у № 223 від 6 грудня 2016 року) про те, що костел, замок XVI століття та садибу (до якої належать палац XVIII ст., дворик з аркадами XVIII ст., місток XVIII ст., костел місіонерів XVII ст.) у серпні 2012 року було взято «до тимчасового вирішення питання прийняття в комунальну власність територіальної громади міста Ізяслав на позабалансовий облік міської ради (без вартості)... На зазначені пам’ятки національного значення управлінням культури, національностей та релігій Хмельницької облдержадміністрації виготовлена облікова документація (облікові картки, паспорти, акти технічного стану) та укладено з Ізяславською міською радою охоронні договори». Але право комунальної власності на пам’ятки досі не зареєстровано, тобто фактично вони залишаються нічийні, підтверджує Володимир Федотов. А це ускладнює пошук коштів на їх порятунок та звільняє органи влади від обов’язку дбати про них.
«Спілкування з чиновниками відбувається постійно, але воно безуспішне. Ми підготували не одне звернення. Конкретно щодо останнього випадку з загрозою обвалу стіни надіслали 15 травня 2018 року. У тексті, до речі, наголошували й на тому, що на території палацового комплексу активно працюють скарбошукачі, тобто проблема не лише в руйнації, на палац напосілися вандали, які, шукаючи скарби, руйнують археологічний шар. Коли ми розчищали територію від кущів, то виявили досить масштабний розкоп навпроти фасаду головного палацу, — продовжує Володимир Федотов. — Згаданий охоронний договір щодо комплексу цих та інших споруд міста передбачає низку заходів до кінця 2018 року. Але вони не виконані, тому що відсутній контроль за виконанням умов договору з боку управління культури, національностей, релігій та туризму облдержадміністрації. Нині єдиний шлях порятунку для палацу Санґушків — це рішення Хмельницької обласної ради, яка нарешті наважиться прийняти цей об’єкт на свій баланс, виділивши кошти на його екстрений порятунок. Ми не спостерігаємо з боку міської влади зусилля чи хоча б бажання врятувати палацовий комплекс. І якщо раніше вони йшли на співпрацю, принаймні комунальники, вивозили сміття після проведення громадської толоки, то цього року навіть це питання ігнорувалося».
В Ізяславі зосереджено найбільш вартісний та найбільший кількісно комплекс пам’яток усієї північної половини Хмельницької області, які через байдужість і безвідповідальність влади можуть зникнути з лиця землі вже за кілька років.
