Минулої п’ятниці Український дім святкував свій 20-річний ювілей. Треба сказати, в доволі оригінальний спосіб. Культурний центр вирішив пригадати й показати відвідувачам, що йому подарували за 20 років функціонування як Українського дому й у «минулому житті», коли він ще був Музеєм Леніна.
20 квітня відбулося відкриття ювілейної виставки. Власне, на відкриття було запрошено лише окремих гостей — здебільшого дипломатів, політиків, які розглядали представлені експонати під звучання радянських музичних хітів. А для решти відвідувачів виставку відкрито з 21 квітня по 5 травня.
Експозиція складається з трьох частин. У центральному холі представлено колекцію з Фонду «Подарунки президентам України» — близько півтисячі предметів, що були подаровані чотирьом українським президентам главами держав та урядів інших країн. Треба сказати, що серед безлічі статуеток, почесних нагород, декоративної зброї зустрічаються й доволі цінні, з мистецької точки зору, речі, які повинні бути в постійному відкритому доступі. За словами організаторів, поки що колекція Фонду «Подарунки президентам України» зберігається у Національній бібліотеці ім. Вернадського, втім, можливо, невдовзі вона «переселиться» до Українського дому, на одному з поверхів якого буде відкрито постійно діючу і доступну3 експозицію.
Інша частина виставки — це експонати з фондів самого Українського дому: роботи сучасних українських живописців і скульпторів та — як продовження основної теми експозиції — колекція подарунків Музею ім. В.І. Леніна та Українському дому. За словами організаторів виставки, це унікальні речі, які створювалися в єдиному екземплярі. Серед них справді є вражаючі експонати, наприклад, колекція старовинних українських ікон, подарована — що симптоматично! — Державним митним комітетом України.
— Ця експозиція, як на мене, — доволі цікава річ, — розповів «Дню» про свої враження генеральний директор Української асоціації видавців періодичної преси Олексій ПОГОРЄЛОВ. — Якщо повернутися до історії, то сама будівля створювалася під Олімпіаду 1980 року власне як Музей Леніна. І, відповідно, багато дарунків було зроблено саме Музею Леніна, а не Українському дому, в який він перетворився після відомих подій. Мені як відвідувачу цікаво подивитися, що йому дарували, хто дарував. Як на мене, це цікавий підхід до святкування ювілею — показати, що їм могли подарувати упродовж того періоду історії, коли вони були Музеєм Леніна. Чи мають бути представлені тут подарунки, зокрема президентам України, у відкритому доступі? Напевно, так, тому що завжди в усіх країнах усі дарунки офіційним особам — президентові, прем’єрові, голові парламенту, — зберігаються у відповідних музеях тих інституцій, в яких ці люди працювали. Тому що це не є приватна власність людини. І якби ця експозиція мала продовження, то чому — ні?
Цікаво, що, святкуючи свій ювілей, Український дім особливу увагу приділив... Леонідові Брежнєву. Окремо організатори представили раритетні дарунки генсеку ЦК КПРС, а заодно — і портрети радянських вождів — Леніна, Сталіна, Брежнєва в стилі кращих зразків соцреалізму. Можливо, певна логіка в цьому є, адже Музей Леніна в Києві створювався тоді, коли Леонід Ілліч керував країною, але все ж... Загалом в атмосфері вечора радянські нотки виявилися домінуючими. Очевидно, Український дім ще досі багато в чому залишається Музеєм Леніна. Саме тому, хоча багато представлених експонатів справді є цікавими для відвідувачів, виставці відчутно бракує виразних історичних акцентів. І поки їх не розставлено, представлені поруч портрети комуністичних вождів та українські ікони, дорогоцінні речі й артефакти з радянського минулого складаються в єдину гримучу суміш, яка — якщо не за формою, то за змістом — повертає відвідувачів у нашпиговану міфами радянську дійсність.
