У селі Пересопниця, що неподалік Рівного, археологи розкопали житло ранніх слов’ян. Дослідники називають об’єкт «красивим» і пояснюють, що його унікальність — у доволі великих розмірах. Там мешкали не двоє і навіть не четверо людей. До того ж житло гарно збереглося. Отже, можна зробити висновки про соціальний статус власників.
Село Пересопниця має яскраву історію і багатий культурний шар, тож розкопки там відбуваються щороку.
«Ми натрапили на кілька об’єктів. Основним і найбільш красивим серед них є напівземлянка кінця ІХ — початку Х століття. Вона порівняно велетенська — 4 на 4 метри. Зазвичай житло ранніх слов’ян менше. В північному куті — гарна пічка, цікава своєю формою. Вона не підковоподібна, а прямокутна. Мала каркасну конструкцію. Під стінами житла були господарські ямки. Очевидно, там щось зберігали. Можливо, зерно, — розповідає археолог Олексій Войтюк. — Але річ у тім, що в Х столітті люди побудували там житло, яке, по суті, перерізало цю землянку. Як я вже казав, її значні розміри дозволяють зробити висновки і про те, наскільки заможними були власники, та й загалом про тогочасний статус Пересопниці».
Та житло ранніх слов’ян — не єдина цікава знахідка експедиції. Археологи також натрапили на давньоруський погріб. Там знайшли масу фрагментів горщиків. Три з них вдалося повністю склеїти та загіпсувати. Особливість у тому, що увесь посуд — із клеймами. Це варіації солярних (тобто сонячних) знаків — колесо зі спицями, хрест у колі.
«Оскільки клейма однотипні, то очевидно, що їх робив один майстер. Тобто господар, який був доволі заможною людиною, купував посуд у одного ремісника, — пояснює Олексій Войтюк. — Взагалі у Пересопниці трапляється дуже багато фрагментів посуду з клеймами. Тож можна припустити, що тут був осередок гончарства. І ремісники робили посуд для себе і округи. Але поки що ми не знайшли місця, де могла бути така майстерня».
