Під час цьогорічної вступної кампанії Донецький національний університет імені Василя Стуса увійшов в топ-50 українських вишів за кількістю поданих заяв від абітурієнтів та зайняв друге місце за популярністю серед вінницьких закладів вищої освіти. Університетська родина поповнилася майже на тисячу студентів. Серед першокурсників — п’ять з найвищим конкурсним результатом у 200 балів. Вони могли обрати для вступу будь-який вищий навчальний заклад України, в тому числі і столичний, але зупинили свій вибір на ДонНУ імені Василя Стуса. Чому? Все просто, каже ректор вишу Роман Гринюк, Стусівський університет має свої секретні переваги у навчанні. Він не тільки дає якісні знання, а й можливість здобуття освіти за кордоном та реальний шанс працевлаштуватися у провідних компаніях і державних відомствах.
— Цьогорічна вступна кампанія пройшла більш організовано, ніж торішня. Єдина державна база даних з питань освіти працювала безперебійно, наш університет — тимчасово переміщений заклад вищої освіти — отримує фіксований обсяг Державного замовлення на підготовку фахівців, що дозволяє зараховувати на навчання за більшим діапазоном конкурсного балу. Загалом абітурієнти подали до нашого вишу 5266 заяв, із них — 3764 на бюджет. Зарахували на перший курс 957 студентів, тобто можете собі уявити, яким був конкурс. На бюджеті навчається третина із зарахованих.
Проаналізувавши цьогорічну вступну кампанію, ми визначили, що найбільш популярними освітніми програмами цього року стали «Право», «Англійська мова і переклад», «Міжнародні відносини». Відповідно маємо і найбільш популярні факультети за кількістю зарахованих студентів: економічний, юридичний та факультет іноземних мов. А студенти — з різних регіонів України. Найбільше це, звичайно, Вінницька область — 74%, але й є 50 осіб, які мають місцем постійного проживання Донецьк та Донецьку область.
— Зарахування студентів з окупованих територій стало можливим завдяки освітньому центру «Донбас України», який діяв при університеті?
— Так. Освітній центр «Донбас — України» розпочав роботу 4 червня (і працюватиме до 28 вересня 2018 року). Його фахівці консультують абітурієнтів, підтримують зв’язок в телефонному режимі з їхніми батьками. Враховуючи складну ситуацію з мобільним зв’язком на тимчасово окупованій території, приймальна комісія користується viber, skype, електронною поштою, а також має офіційні сторінки в соціальних мережах («Фейсбук», «Інстаграм»). Адже основне завдання Центру — це супровід і допомога абітурієнтам з тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей в отриманні атестата про повну загальну середню освіту та у вступі до Донецького національного університету імені Василя Стуса.
У цьому році за консультацією звернулися 269 осіб. Як я вже казав, 50 з них зараховано. 41 студент отримав бюджетні місця, інші у стані погодження. Найбільш популярними спеціальностями серед вступників цієї категорії виявилися: право, психологія, маркетинг, політологія.
«ПРІОРИТЕТ — РОЗШИРЕННЯ МЕРЕЖІ МІЖНАРОДНОГО ПАРТНЕРСТВА»
— Торік за ініціативи Стусівського університету у Вінниці відбулася масштабна міжнародна конференція, присвячена Василю Стусу, яка зібрала провідних стусознавців з різних куточків України і стала, напевно, літературною подією № 1 на Вінниччині. Якими здобутками, проектами, перспективами живе нині Стусівський університет?
— Університет розвивається, і це головне. Маємо багато діючих проектів і чимало планів. Про це я можу розповідати годинами (посміхається. — Авт.). Якщо коротко, то в цьому році ми робимо ставку на міжнародну співпрацю. Для цього продовжуємо запровадження англомовних програм для іноземних студентів. Особливо відчуваємо попит на англомовні програми бізнес-освіти і серед українських студентів, зокрема магістрів. Другий рік поспіль реалізуємо програми «подвійних дипломів» із Господарською академією імені Ценова в Болгарії з англомовної магістерської освітньої програми «Міжнародний фінансовий менеджмент». Таку ж програму маємо з Університетом Вітовта Великого в Литві з бакалаврських та магістерських освітніх програм у сфері біології / молекулярної біології, екології та охорони навколишнього середовища. В цьому році плануємо розширення кількості інтегрованих з європейськими вишами англомовних освітніх програм. З цією метою університет підтримує міжнародну сертифікацію володіння англійської мовою професорсько-викладацького складу університету. На листопад заплановано складання іспиту з англійської мови перед комісією з Британської Ради чергової групи з 25 викладачів. Взагалі, на сьогодні університет співпрацює з 65 партнерами з Великобританії, Греції, Франції, Італії, Іспанії, Німеччини, Литви, Латвії, Польщі, Болгарії, Чехії, Сполучених Штатів, Китаю та інших країн.
Зараз ми працюємо над проектами створення на базі університету хабу креативних start-upів та запровадження разом із британськими експертами нової магістерської програми з підготовки фахівців у сфері вирішення конфліктів та нейтралізації їх наслідків. У рамках реалізації своєї стратегії розвитку до 2025 року плануємо пройти державну атестацію і отримати базове фінансування на наукову діяльність, що дозволить оновити дослідно-лабораторну базу університету, зміцнити його науковий потенціал і розширити спектр наукових досліджень.
Триває проектна діяльність з громадськими організаціями та владними інституціями, зокрема Вінницькою ОДА та Вінницької міською радою. Разом працюємо над втіленням освітньої програми для різних цільових аудиторій — «Медичне право» (для керівників заклади охорони здоров’я), цього року проводимо вже ІІ Всеукраїнську школу публічної політики та адміністрування для керівників департаментів ОДА та голів РДА, діє «Школа молодого посадовця», в результаті якої був сформований Департамент економіки та інвестицій ВМР та багато інших ініціатив.
Пріоритетним залишається поглиблення інтернаціоналізації, розширення мережі міжнародного партнерства, зростання кількості міжнародних освітніх програм, у тому числі «подвійних дипломів» з європейськими університетами-партнерами. Адже розширення можливостей для академічної мобільності сприятиме зростанню якості кадрового потенціалу університету та його міжнародному визнанню. У виграші залишиться наш студент-випускник, який буде конкурентним на ринку, матиме впевненість і реальний шанс знайти достойну роботу.
«ВОСЕНИ 2014-ГО «ДЕНЬ» ДОПОМАГАВ НАМ ЯК СПРАВЖНІЙ ДРУГ»
— Навесні за рішенням вченої Ради університету головному редактору «Дня» Ларисі Івшині було присвоєно звання Почесного доктора вишу. Співпраця газети і вишу триває вже кілька років. Настільки , на вашу думку, вона є плідною і потрібною?
— Дружбу Університету з газетою «День» і з Ларисою Олексіївною особисто можна презентувати через кілька напрямків, одним з яких є громадянська позиція однодумців.
Коли ви заходите в головний корпус Стусівського університету, одразу бачите меморіальну дошку на честь Юрка Матущака — нашого випускника, воїна-добровольця, що загинув в Іловайському котлі від рук російських окупантів, одного з ініціаторів надання нашому університету імені Василя Стуса. І символічно, що поряд з нею — п’ять великих фото з сюжетами цієї ж неоголошеної війни. Ці фотографії з ХVIII Міжнародної фотовиставки газети «День» нам від імені редакції передала у подарунок Лариса Олексіївна Івшина у березні 2017 року, коли приїздила до нас на зустріч зі студентами та викладачами. Фотографії, книги («Сила м’якого знака», «Екстракт 150», «Екстракт +200») для бібліотеки і головне — підтримка у часи війни, дружня опора під час набуття університетом імені Василя Стуса, інтелектуальне спілкування, дискусії, які досі згадують в університеті як «розумний дощ» на подільській землі.
Кажуть, друзі пізнаються в біді. Восени 2014-го «День» допомагав нам як справжній друг. Якщо подивитися підшивку «Дня» за ту страшну осінь 2014-го, можна побачити велику кількість публікацій про наші перші кроки у Вінниці (нагадаю, що навчальний рік тоді ми розпочали 3 листопада), про студентську акцію «Врятуємо ДонНУ!», наші звернення до студентства і попередження проти провокацій, про наші проблеми і перші успіхи. Вже 10 листопада від «Дня» надійшла посилка на кафедру журналістики — 16 книг «Бібліотеки газети «День»: альбом «Люди Майдану. Хроніка», серії «Підривна література» й «Бронебійна публіцистика», книги «Сила м’якого знака, або Повернення Руської правди», «Ваші мертві вибрали мене...» та «Україна Incognita». Цими книгами і сьогодні користуються студенти, читають, вивчають, пишуть дослідницькі роботи на їхньому матеріалі, ця бібліотека суттєво розширилася за рахунок нових видань «Дня» і щорічної передплати газети, але ті, перші, мають тепер для нас особливе та символічне значення.
Спільне повернення боргів — це ще одна болюча, але надзвичайно актуальна тема. Ми вдячні «Дню» за підтримку в наданні Донецькому національному імені його славетного випускника Василя Стуса Адже, послідовних прихильників надання університету імені Василя Стуса в українських медіа протягом 2009 — 2014 років було небагато, і більшість із них відверто маніпулювали цим серйозним питанням з політичних міркувань. Тому на цьому тлі сильно вирізнявся постійний проект газети «День» «Донецькому університету — ім’я Стуса!», який функціонував весь цей час у дискусійному форматі, виконуючи, переважно, просвітницьку функцію. Велике значення в цьому аспекті мали звернення Лариси Івшиної до колективу університету в 2016-му і до учасників Міжнародної наукової конференції до 80-річчя Василя Стуса в 2018-му. У нас багато спільних планів з «Днем», чимало спільного у минулому, ще більше — у майбутньому! Тому з нетерпінням чекаємо Ларису Олексіївну — почесного доктора нашого Університету у вересні 2018 року з відкритою лекцією для членів вченої Ради університету й усіх охочих.
«РЕАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ ЗДОРОВОЇ АКАДЕМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ ТАК І НЕ ЗАПРАЦЮВАЛИ»
— Зараз у країні відбувається чимало реформ, в тому числі й у вищій освіті. Настільки вона готова до змін і з якими викликами стикається вже сьогодні?
— Реформування розпочалося з ухвалення закону «Про вищу освіту» в 2014 році. В його основі закладено концепцію університетської автономії як важливого інструменту в процесі підвищення якості освіти, забезпечення конкурентоспроможності українських університетів на міжнародній арені та демократизації університетського життя. Це означало відмову держави від втручання в оперативну діяльність закладів вищої освіти та передачу всієї відповідальності за якість освіти і наукової діяльності, разом із необхідними організаційними і фінансовими ресурсами, в руки самих університетів. Пройшло чотири роки з дня прийняття закону, проте реальні механізми здорової академічної конкуренції так і не запрацювали в повну силу, а фінансову автономію закладів вищої освіти взагалі заблоковано.
Більше того нинішня вступна кампанія продемонструвала, що система державного замовлення підготовки кадрів з вищою освітою недосконала — вона не відповідає суспільним викликам в умовах сучасного ринку послуг під впливом структурних змін національних економічних систем. За таких умов варто погодитися із думкою про необхідність суспільного обговорення щодо зміни системи державного замовлення із залученням МОН України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України, представників інших органів виконавчої влади, з метою формування відповідної законодавчої бази та нормативного забезпечення. Інакше ми й надалі тупцюватимемо на місці.
