Цю родину зі Жмеринки можна назвати зразковою. Всі 78 членів родини живуть душа в душу. Галина Павлюк розміняла 71 рік, і не було такого дня, щоб вона не пишалась своїми дітьми. Ще до одруження жінка працювала швачкою, але потім — їй так і не вдалося вийти на роботу. Вона стала мамою 11 дітей. І жодного дня про це не шкодувала. Її професія дуже знадобилася в сімейному житті. Весь одяг для дітей пані Галина шила сама і майже не витрачала на це коштів. У вихованні синів їй дуже допомагав чоловік: «Мій Іван працював токарем і він брав хлопців з собою на роботу ще з дитинства. Адже великих здібностей до навчання у хлопців не було. Другий син ще під час навчання в школі навчився шити взуття. Третій син навіть 9-ти класів школи не закінчив і пішов працювати до батька. Менші сини працювали кочегарами. Всі мої діти не цураються роботи, живуть дружно та підтримують один одного», — ділиться пані Галина.
Найстарший її син, Андрій Павлюк, також має 11 дітей. Вся родина дуже побожна. «Нас мама виховували в християнській любові і також за цим принципом виховуємо власних дітей. Моя дружина Віра виросла в багатодітній родині, де їх було аж 15 дітей, щоправда, один братик помер ще маленьким. По собі знаю, що в багатодітних родинах діти виростають інші, вони розуміють, що потрібно піклуватися про менших братиків та сестричок. Пам’ятаю, як мене пригощали солодощами, то я завжди приносив додому і ділився з братами та сестрами», — розповідає Андрій Павлюк.
Запитую, як вдається прогодувати всіх одинадцятьох дітей?
«Мама завжди варила каструлю борщу на 10 літрів. І все з’їдалося за один раз. Так само в моїй родині зараз. На місяць нам потрібно 360 яєць, півмішка цукру, 50 пачок масла. А на кожен день ще три буханця хліба та п’ять батонів, а якщо це поїздка на шашлики, то варто запастися вісьмома кілограмами м’яса. Звісно, це важко, але в нас усі зайняті працею, трудолюбиві та наполегливі. Ще з дитинства кожний мав свої обов’язки. Серед них є представники різних професій: і будівельники, і підприємці, і комбайнери, і майстри, токарі, а частина жінок обрала шлях медичних сестер», — додає багатодітний батько.
Дружина Андрія з 1994 року і по сьогодні перебуває в декретній відпустці, хоча вже має шестеро онуків — Каролінку, Софійку, Аніту, Еліну, Соломійку і Тимофійчика. Щомісяця в родини Павлюків є традиція збиратися разом.
«Шість років тому помер наш батько. Тепер разом з мамою нас 12, і ми вирішили, що кожного місяця будемо збиратися в когось із родини. У січні починаємо з маминої домівки, а далі приїздимо в гості до кожної із сімей по порядку», — додає Андрій Павлюк.
Секрет дружньої родини полягає в тому, що мати Галина Павлюк виховувала всіх дітей у любові один до одного. «Рік тому в мене повністю згоріла покрівля будинку прямо серед ночі, загорілася сажа в комині, і вогонь швидко перекинувся по всьому даху. За кілька днів мої рідні допомогли все відновити, і це дійсно радує, коли є така потужна підтримка. Адже якщо комусь одному з нашої родини потрібно придбати будинок, зробити ремонт, чи є ще якісь потреби, ми всі збираємося і допомагаємо», — резюмує Андрій Павлюк.
