До 100-річчя з дня проголошення Акту Злуки — політико-правового об’єднання Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину соборну державу, 19 січня о 20.15 телеканал «1+1» покаже прем’єру документально-історичного проекту «Скарби нації», що є третім із циклу «Україна. Повернення своєї історії».
Автори проекту шукають втрачені артефакти, що підтверджують українську державність, розвінчують міфи про «приєднання» України до Росії та головний історичний бренд країни — козаків.
«Цього року ми пішли далі і залучили до наших пошуків прямого нащадка останнього українського гетьмана Кирила Розумовського — графа Грегора Розумовського. Він історик за освітою, мешкає в Австрії, але спеціально прилітав на три тижні для участі у зйомках. Його родинна історія — ключ до таємниць минулого цілої країни», — розповідає автор і продюсер проекту Акім ГАЛІМОВ.
Роками українцям нав’язують міф про те, що освоєння українського півдня розпочала Російська імперія, заснувавши тут перші міста. Проте справжня історія багатьох населених пунктів на півдні України пов’язана з колонізацією степу саме українськими козаками. Вони засновували тут поселення задовго до того, як росіяни придумали для цих територій проект «Новороссия». Сьогодні сліди від козацьких поховань — старі цвинтарі з кам’яними хрестами — можна побачити по всьому півдню України. Один із найбільших збережених козацьких цвинтарів розташований на околиці Одеси.
Найбільше важливої для України правди зберігає Запорізька Січ, затоплена водами Каховського водосховища після Другої світової війни. За допомогою спецобладнання підводні археологи допомогли авторам проекту «Скарби нації» дослідити місце підтоплення останньої Січі й таємну схованку з козацькими клейнодами.
До свого дослідження творці фільму залучили найкращих науковців та істориків світу, а зйомки проходили на території України, США, Австрії, Туреччини, Польщі та Росії, повідомляє прес-служба каналу.
Проект створювали за підтримки Міністерства інформаційної політики України.
Нагадаємо, «Україна. Повернення своєї історії» — це історично-документальний проект, автори якого поставили за мету розвінчати нав’язані роками міфи й повернути українцям справжню історію. У перших двох частинах команда проекту за підтримки науковців і за допомогою новітніх комп’ютерних технологій відновила зовнішність дружини Ярослава Мудрого та провела розслідування таємниці зникнення останків представників князівської династії Рюриковичів.
Прем’єра фільму «Скарби нації» — 19 січня о 20.15 на «1+1».
ТОП-5 головних міфів, які розвінчали творці проекту «Скарби нації»
1. Українські козаки відрізнялися від європейських сусідів скромністю в побуті й невибагливістю до їжі.
Історичні документи стверджують, що гетьман Богдан Хмельницький дуже любив каву, а козаки вирощували спаржу, яку мандрівники називали смачнішою, ніж в Італії. Старшина надавала перевагу елітним медовим напоям, на святкових столах була ікра і страви з каракатиці. Звичайні козаки теж любили смачно поїсти і мали неабиякий хист до кулінарії. У кожній домівці було пиво і фруктові настоянки, а м’ясо готували з додаванням великої кількості прянощів.
2. Шаровари — традиційний одяг козаків.
На жодному малюнку XVII століття немає козака, зображеного в шароварах. За часів гетьмана Богдана Хмельницького козаки носили зручне вбрання європейського стилю. Еліта вдягалась за останніми трендами французької моди, а тканини для одягу замовляли з Персії та Китаю.
3. Козаки написали лайливого листа турецькому султану Мехмеду IV.
Цю подію на своїй картині зобразив художник Ілля Рєпін. Робота здобула велику популярність і до сьогодні вважається достовірним образом українського козака — військового, котрий лається, нюхає порох і розмахує шаблею. Та історики доводять, що козаки не писали листа султанові Мехмеду IV. Творці фільму довідалися, яким було справжнє листування між турецьким султаном і козаками, переклавши оригінальний лист Мехмеда IV до Богдана Хмельницького.
4. Булава гетьмана Хмельницького зберігається в Польщі.
У музеях України та світу зберігаються булави XVII—XVIII ст., але невідомо, кому вони належали. Булаву, що зберігається в музеї Війська Польського, привозили до України на найвищому державному рівні. Але вона походить із XVIII століття, тож гетьманові Хмельницькому належати точно не могла. Булаву Хмельницького розшукував ще гетьман Кирило Розумовський. Автори стрічки «Скарби нації» здійснили це дослідження, щоб відшукати справжній символ влади та української державності. За допомогою електротомографа вони перевірили тунель, що веде до церкви-усипальниці Богдана Хмельницького в Суботові. За переказами, в одному з таких тунелів зберігаються скарби гетьмана, серед яких може бути і булава.
5. Богдан Хмельницький об’єднав «братні» російський та український народи, підписавши Переяславську угоду.
У Російській імперії Богдана Хмельницького завжди зображували гетьманом, який привів під царську руку український народ, підписавши Переяславський договір. Та історики стверджують, що цей міф сформований на московських копіях документа, а оригіналу договору ніхто й ніколи не бачив. Автори стрічки «Скарби нації» доклали зусиль, щоби пролити світло на історію з Переяславською радою і дізнатись, про які домовленості йшлося в оригіналі угоди.
Фото надано телеканалом «1+1»
