«Срібна Земля» — особлива заповідна територія, овіяна столітніми легендами і наповнена енергією та рухом сучасного життя. Художниця закохана у величні гори та неосяжні панорами засніжених селищ, у перші проліски та цвітіння сакури в парках навесні, міцні кам’яні фортеці та дерев’яні храми. Починаючи з 2000 року, мисткиня щороку приїжджає до Закарпаття: Воловець, Ужгород, Мукачеве, Пилипець... З тих пленерів Ольга Кравченко привозить до Києва прекрасні пейзажі.
Пристрасть художниці до насиченого відкритими кольорами та ніжними тонами живопису, щедре фактурне ліплення форм, ясне бачення загального рішення пейзажного мотиву якнайліпше пасують до характеру карпатських гір і замків, оповитих романтичною атмосферою. Щира любов відчувається у творах «Воловецькі курочки» і «До водопою. Воловець», у полотнах із серії «Забуті хати». Пензель мисткині вібрує під тиском прозорої, осяйної фарби в картині «Воловецька яблунька», нестримно співаючи живописний гімн сонячному карпатському літу.
Ольга не залишилася байдужою до перлин Карпат, зокрема до водоспаду Шипіт поблизу села Пилипець біля підніжжя гори Гимба. Прозорі води спадають каскадами з висоти в чотирнадцять метрів: з весни до осені водограй співає і шепоче про таємниче кохання, як у місцевій легенді про Іванка та Марічку. Шипіт зображено дуже енергійно — з кремезними чорно-коричневими прошарками породи під нестриманою силою пронизливо співаючих водяних струменів. Кілька полотен показують неприборкану силу духу водоспаду: Кравченко вміє переконливо показати внутрішню силу природного явища, яке вважають одним із чудес світу. Згадаймо також картину «Церква Святого Духа в Гукливому» із правдиво переданим духом трьохсотлітньої пам’ятки дерев’яної архітектури з іконостасом 1784 року — справжньою святинею не тільки для місцевих жителів, а й усіх духовно освічених українців. До речі, однією з картин Ольги Кравченко, яка протягом кількох років прикрашає стіну її майстерні, є зображення храму Вознесіння Господнього у Воловці, написаного в блакитно-зелених кольорах, із переможно спрямованим у небо хрестом.
Приваблює художницю й відома своєю історією фортеця Паланок у Мукачеві і збудований у стилі неоромантизму замок графа Шенборна. Ольга залюбки пише весну («Cакура над річкою Уж», «Ужгородська вуличка в сакурі»), створюючи неповторну феєрію з рожевих мазків, що наповнюють полотно радістю цвітіння, насичуючи увесь простір картини літаючими пелюстками квітучої вишні. Одним із найкращих творів мисткині є «Будинок лікарів. Зацвіла магнолія. Ужгород», де бутони квітів немовби світяться ізсередини особливим рожевим світлом, розчиняючись у похмуро-вологому сірому небі...
Нині полотна Ольги Кравченко зберігається у приватних збірках України, США, Великобританії, Румунії, Італії, Іспанії, Норвегії та інших країн.
Виставка відкрита для глядачів у Музеї історії міста Києва до 6 лютого
