Із 1 липня 2019 року набувають чинності зміни до Податкового кодексу в частині регулювання виробництва й обігу алкогольних напоїв (ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»). Зокрема, зміни стосуються алкогольного напою — віскі. Так, за оновленим визначенням, «віскі — алкогольний напій, міцністю від 35 до 45% об’ємних одиниць із характерним ароматом, виготовлений за коньячною технологією з витриманого в обвуглених усередині дубових бочках (ємностях із обвугленою дубовою клепкою) зернового дистиляту.
Однак у бізнес-спільноти є побоювання, що оновлене визначення не сприятиме врегулюванню питання оподаткування підакцизних товарів, як це було заплановано. А, навпаки, створить додаткові прогалини в законодавстві та штучні бар’єри для міжнародної торгівлі.
Найперше, адже воно суперечить міжнародному законодавству — нормам ЄС, які Україна має імплементувати, а отже, й Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.
Так, згідно з відповідним Регламентом ЄС, у Європі встановлена лише мінімальна межа концентрації спирту в об’ємному проценті в розмірі 40% — без верхнього порогу. Також там немає ані слова про коньячну технологію, адже віскі виготовляюсь шляхом дистиляції сусла. Тобто, міжнародні виробники мають можливість виробляти продукцію з вмістом спирту понад 45%, що пропонується заборони в Україні.
«За попередніми оцінками компаній — членів Європейської Бізнес Асоціації, це більше ніж 1000 видів продукції — яка офіційно ввозиться та за яку сплачують усі податки. Так, наприклад, лише минулого року було імпортовано 68 995 літрів віскі з вмістом спирту понад 45%, що в грошовому еквіваленті становить 170,96 млн грн», — пояснила менеджер Комітету з питань імпорту та торгівлі алкогольними напоями Європейської Бізнес Асоціації, Крістіна Лініченко.
Існує об’єктивна загроза того, що віскі, міцність якого перевищуватиме встановлений законодавством України поріг — 45%, буде вважатися неякісною та небезпечною продукцією. Оскільки, напис на пляшці іноземного віскі, хоч і відповідатиме міжнародним стандартам, не буде відповідати законодавству України й буде підлягати утилізації (відповідно до ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» та ЗУ «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції»).
Уже менш ніж за півроку це може призвести до того, що з українських прилавків зникне левова частка відомих марок віскі. Адже за реалізацію напою з вмістом більше ніж 45% алкоголю будуть накладатись штрафи та інші санкції.
У той же час, у міжнародних зобов’язаннях зазначено, що члени СОТ, серед яких є і Україна, повинні забезпечити, щоб технічні регламенти не розроблялися, не приймалися і не застосовувалися в спосіб, метою або наслідком якого є створення невиправданих перепон для міжнародної торгівлі.
Тому, бізнес-спільнота Європейської Бізнес Асоціації закликає привести визначення «віскі» у відповідність до норм ЄС та прибрати верхню межу вмісту спирту, або збільшити її до 70%. Дивно створювати штучні бар’єри, які будуть заважати легальному бізнесу імпортувати та реалізовувати продукцію в той час, коли існує нелегальний ринок міцного алкоголю. І за оцінками Держслужби статистики, він становить понад 50%.
Бізнес звертається до Верховної Ради та профільного комітету ВР із питань податкової та митної політики, і наголошує на необхідності внести зміни до закону та встановити визначення, яке відповідає міжнародним вимогам і прибрати верхню межу — до 1 липня 2019 року.
