Будь-яка заборона одразу породжує запитання — а навіщо це треба і яка існує альтернатива? Якщо Україна офіційно скасує тестування косметики на тваринах, відповідно, як виробники перевірятимуть якість продукції, в яких фахівців і в яких лабораторіях? Скільки взагалі у нас сертифікованих лабораторій, які могли б перейти на альтернативні методи тестування, як це працює у Європі? І скільки тварин спеціально вирощують для таких тестів, доки заборона не запрацювала?
Про це українці запитували Міністерство охорони здоров’я, дізнавшись, що відомство винесло на громадське обговорення проект «Технічного регламенту на косметичну продукцію». Документ якраз і має заборонити випробування косметики на тваринах, щоб, як пояснювали у МОЗ, іноземні та національні компанії змогли використовувати новітні технологічні розробки, зокрема альтернативні методи тестування косметичної продукції.
Наразі проект регламенту погоджується в інших міністерствах. Він розроблений на основі «Регламенту ЄС №1223/2009». «Документ має усунути юридичні розбіжності, а також адміністративні та технічні бар’єри у торгівлі між Україною та країнами Європейського Союзу. Українські виробники косметичної продукції в середньостроковій перспективі зможуть експортувати свою продукцію до країн Європейського Союзу, а іноземні виробники — розміщувати свої виробництва на території України, що сприятиме зменшенню вартості їх продукції», — додають у прес-службі МОЗ.
Також міністерство планує запровадити перехідний період для впровадження нових вимог до тестування косметичної продукції. Це рішення зумовлено тим, що в Україні на сьогодні відсутні затверджені методології альтернативних випробувань безпеки косметики.
ДІАЛОГ ІЗ НАУКОВЦЯМИ
Виробники косметичної продукції про майбутні зміни добре знають. Та й сам технічний регламент, за словами голови правління асоціації «Парфумерія та косметика України» Вікторії ФІЛАТОВОЇ, в Україні обговорюється вже років п’ять. Нещодавно учасники асоціації провели робочу зустріч зі співробітниками держпідприємства «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України». Передусім виробники хотіли з’ясувати, що готові запропонувати їм науковці?
Наукова співробітниця згаданого центру Ганна ГОЛОВАЩЕНКО зазначила, що все було б добре, але без необхідної нормативної бази науковцям складно запроваджувати альтернативу. Так, за кордоном досить поширений patch test, тобто випробування на волонтерах під наглядом фахівців чи медиків. В Україні така можливість теж прописана у статті 45 закону «Про охорону здоров’я».
Як додає науковиця, там же прописано, що регулювати цей процес повинні відповідні підзаконні акти, яких досі ніхто не розробив. Та загалом наукова спільна готова до змін, принаймні окремі її представники, котрі погодилися на відкритий діалог із зоозахисниками та виробниками косметики.
«У нашому центрі існує методика оцінки токсичної дії медичних та парфумерно-косметичних виробів методом in vitro на культурі рухомих клітин, — пояснює Ганна Головащенко. — Дослідження токсичності проходить з використанням сперматозоїдів великої рогатої худоби за допомогою спеціального обладнання. Цей метод давно відомий, він стандартний і має доступний матеріал. Заморожені клітини зберігаються у рідкому азоті у посудинах Дьюара. Це забезпечує майже безмежний термін придатності і скорочує час для підготовки експерименту. Цей тест показав дуже хорошу кореляцію з результатами токсикологічних досліджень на лабораторних тваринах».
Науковці навіть розширили спектр використання цього методу. Традиційно це дослідження підходить для шампунів, рідкого туалетного мила, дезодорантів, зубних паст та ополіскувачів для рота. У лабораторії наукового центру змогли застосувати цей метод для аналізу кремів, сироваток, олій, декоративної косметики для очей і губ і навіть для твердого мила. Зараз в установі офіційно затверджують цю методику.
ЄВРОПЕЙСЬКА БАЗА ДАНИХ
За словами Ганни Головащенко, науковці тільки «за» альтернативні методи тестування косметики, оскільки вони значно дешевші, ніж тестування на тваринах. Науковий співробітник Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Медведя Сергій СНОЗ додав, що вже зараз дослідники орієнтуються на європейські додатки та згаданий регламент щодо косметичної продукції, бо в наших санітарних нормах багато чого взагалі не прописано, наприклад, наявність консервантів чи барвників.
Так, чимало результатів європейських досліджень косметики чи інгредієнтів є у відкритому доступі. У Європі розробкою та затвердженням альтернативних методик тестування займається лабораторія EURL-ECVAM. Наразі вона затвердила 30 таких методів, й їх теж вивчають українські науковці.
В асоціації «Парфумерія та косметика України» застерігають, що зараз з’являється чимало молодих виробників, які взагалі не розуміють, навіщо проводити тестування продукції і за якою процедурою. Це підтвердив науковець Сергій Сноз, додавши, що іноді виробники приносять на тестування рецептуру з такими компонентами, яких взагалі не повинно бути. Тому переполох щодо жорстких вимог до продукції та її перевірки піде на користь тим, хто це ігнорував чи відкладав «на колись».
Між тим, Європа йшла до таких стандартів не один день. Відмова від тестування на тваринах почалась у 1993 році. Повна заборона діє з 2013 року. На пошук та розробку альтернативних методів Європейський Союз витратив 238 мільйонів євро.
«Але Україна може взяти існуючі методики та запровадити їх, — вважає Іван ШЕРШЕНЮК, директор з питань технічного регулювання асоціації «Парфумерія та косметика України». — Вже є велика база даних від провідних виробників, які зареєстрували свою продукцію відповідно до європейських норм. Цими даними теж можна користуватися. Крім того, можна використовувати комп’ютерне моделювання та проводити тести на штучній шкірі».
ПІДТРИМКА ЗООЗАХИСНИКІВ
Крім Європи, від тестування косметики на тваринах повністю відмовилися у Південній Кореї, Індії, Ізраїлі та Австралії. Частково обмежили тестування на тваринах Бразилія, Тайвань і Колумбія. Поки що тестування проводяться, але планується їх заборонити у Китаї, Єгипті та Японії.
За усім цим стежить зоозахисна спільнота. Як зазначила Дар’я ВОРОНКОВА, волонтерка ініціативи UAnimals, активісти радіють з того, що цей процес нарешті стартував в Україні. Власне, європейський технічний регламент з’явився ще у 2008 році. Певно, почати переймати цей досвід можна було ще тоді.
«Ми не можемо впливати на процес ухвалення регламенту, але разом з виробниками косметики допоможемо в піарі цієї теми серед суспільства, — додає Дар’я Воронкова. — Ми хочемо підтримати українського виробника. Приємно, що наші науковці мають свої напрацювання, але вони ще не дуже готові до прозорості. Приміром, вони не можуть пустити представника косметичної компанії в санітарну зону, щоб той зафіксував, як проводиться дослідження. Але ж можуть поставити відеокамери, щоб виробник на своєму сайті показав відео, як випробовується продукт. Це хороше підтвердження якості, бо є моменти, коли сертифікат просто купують. Тестування мають бути, бо це наша безпека. Ми розуміємо, що не можемо відмовитися від усього одразу, але треба просувати альтернативу».
