Гаріет — неймовірно потужна постать в історії США. Недаремно в голосуванні за новий дизайн 20-доларової купюри її кандидатура обійшла 14 видатних жінок, серед яких була й Елеонора Рузвельт. Її портретом замінять зображення президента Ендрю Джексона, який, між іншим, був работоргівцем та активним поборником жорсткої політики щодо корінного населення. Це є символічним жестом, адже Гаріет Табмен була чорношкірою рабинею. І саме це визначило її долю та діяльність, яка її прославила. Із семирічного віку Гаріет Табмен (при народженні Арамінта Росс), котра була одинадцятою дитиною в сім’ї, працювала прислугою, а згодом і на плантаціях. Коли їй було тринадцять років, вона дістала фатальний удар у голову від білого наглядача, який жбурнув у дівчинку двофунтовою гирею. Тоді вона ледь вижила, а наслідки удару мучили її протягом усього життя. Тож, вийшовши у 24 роки заміж, вона завела з чоловіком серйозну розмову про втечу з рабства. Він не підтримав її, більше того, пригрозив видати. Але вона не здалася і з другої спроби врешті втекла на північ країни, де рабство було скасовано.
А далі на неї чекала активна діяльність у роботі «Підземної залізниці», яка допомагала рабам переправлятися із півдня до північних штатів і влаштовувала самостійні поїздки на південь з тією ж метою. Вже у 30 років її називали «Мойсеєм», адже вона самотужки врятувала понад 300 рабів, включаючи усю свою родину, і надихнула тисячі на втечу. Пізніше Табмен брала участь у громадянській війні на боці Півночі й узяла участь у партизанському рейді, що звільнив 750 рабів.
Коли 1899 року Гаріет нарешті вийшла на пенсію, вона не зупинилася на досягнутому. Табмен продовжувала активну роботу у сфері прав кольорового населення, брала участь у суфражистському русі за права жінок, утримувала дві школи для звільнених рабів і давала прихисток на своїй фермі всім нужденним.
Гаріет Табмен пішла з життя 10 березня 1913 року, досягнувши віку 90 років. Оскільки точна дата її народження невідома, саме 10 березня став днем ушанування пам’яті цієї видатної жінки.
