Яким має бути майбутнє Європи? Таке питання порушує французький філософ Бернар-Анрі ЛЕВІ у п’єсі «У пошуках Європи», яку він написав напередодні європейських виборів. Це моноспектакль про те, як українські інтелектуали організували в Сараєво симпозіум про долю Європи. А головний герой має виступити там з промовою про Європу, її цінності, становище. Отже, Бернар-Анрі Леві їздить туром столицями ЄС, щоб представити свою виставу. Серед 20 обраних ним міст опинився й Київ, з яким автора пов’язують особливі спогади.
Нагадаємо, Бернар-Анрі Леві відомий своєю громадянською позицією, зокрема брав участь у Євромайдані. Саме тому філософ, політичний журналіст та письменник звернувся до українців зі словами: «Я дуже радий сьогодні бути з вами тут, через п’ять років після Майдану, через п’ять років, як бачив вас на мітингах із гаслами, вас там збиралося сотні тисяч. Ви тоді тримали прапори України, але водночас були й прапори з зірками Європейського Союзу». Вибір Києва для візиту був зумовлений ще однією причиною — виборами в Україні, які, на думку Бернара-Анрі Леві, є надзвичайно важливими для європейців — це буде сигналом того, що чекає і на них.
Однак формат зустрічі вийшов за межі читання уривків із вистави (у якій чимало йдеться про Україну; згадано, наприклад, що Київська Русь — це наша історія, яка була відібрана; що Україну «ми, європейці, ніколи не зрозуміємо в її пориваннях та шаленстві, якщо не згадаємо ті віки поневолення імперіями, які жерли її зерно і перетворювали її селян на рабів», та інші важливі, особливо для європейського слухача, факти). Також Леві виступив з доповіддю й відповів на запитання журналістів, у тому числі й іноземних, що додало розмові різних поглядів на ситуацію і перетворило вечір на інтелектуальну дискусію про соціокультурну ситуацію в Європі.
ПРО ПОПУЛІЗМ
Однак перед цим французький філософ наголосив на ролі України для Європи й на важливості вибору українців. «Починаючи від тих славних і трагічних моментів Майдану, ви говорили про вашу потребу в Європі. І ви маєте знати, що Європа потребує вас такою ж мірою, якою ви потребуєте її. Європі необхідне це нематеріальне паливо, їй потрібні ці дух і віра, які ви, українці, маєте, — це те, чим ви володієте, і те, що ви уособлюєте, — стверджує Бернар-Анрі Леві. — І це в той час, коли Європі загрожує популізм, найрізноманітніші форми націоналізму, екстремізму. Це в час, коли від Москви до Пекіна, проходячи через Тегеран, формуються нові імперії, які намагаються вчинити заколот проти Європи. І це відбувається у той момент, коли Сполучені Штати, здається, хочуть відійти вбік цієї сцени. У цей момент ваше прагнення до Європи, ваше бажання приєднатися до нас і бути європейцями — важить для нас надзвичайно багато».
За словами французького філософа, новий президент «триматиме в руках частку долі континенту» і має «принести свою незайману віру для розбудови Європи, яка наразі всюди вагається». Напевно, саме тому він висловив своє занепокоєння щодо виборів в Україні.
Такі побоювання зрозумілі. Слушними є його слова, що «Україна, на відміну від Італії, Франції чи Сполучених Штатів, не має такої великої республіканської історії, не має глибоко закоріненої державницької традиції, яка може пом’якшити, стримати певні негативні прояви окремих людей чи певний хибний вибір народу».
ПРО ЦІННОСТІ
Дискусія-обговорення великою мірою стосувалася України, але не тільки. Перше питання було доволі передбачуване: чи залишається Україна у фокусі європейської уваги? Бернар-Анрі Леві стверджує, що безумовно, і навів дві причини — геополітичну та інтелектуальну. По-перше, якщо Україна переможе, то Європа буде захищена. Щодо інтелектуального плану, то тут філософ висловився у такий спосіб: «Європа в поганій формі, вона сумнівається у власних цінностях, дедалі менше знає, чим вона є. Вона дедалі більше сумнівається в собі. Тому мати поруч із нами (сподіваюсь, одного дня, раніше чи пізніше — разом з нами) таку державу, як Україна, де європейські цінності пульсують, сповнені сили та енергії, — це те, що нам потрібно».
Крім того, Бернар-Анрі Леві розповів, чого українці можуть навчити європейців. Найперше — сміливості й мудрості. По-друге, розважливої витривалості — йдеться про те, з якою мужністю українці переносять ті випробування, що випали на їхню долю. По-третє, що руйнують переконання «екстремізм — плід дерева кризи». Оскільки хоч в Україні складна криза, цих проявів немає.
Цікавою була відповідь про антисемітизм. Мимохідь філософ згадав про образ України в цьому аспекті (чомусь навівши приклад Бабиного Яру, хоча лише незначна частина українців співпрацювала з німцями, нерідко вимушено, і згадавши про погроми, які «здавна були в Україні», — такі відомості є яскравим прикладом того, як важливо правильно комунікувати і як нас сприймають на Заході). Після Євромайдану, як він вважає, «вірус антисемітизму» деактивовано.
ПРО ВИКЛИКИ
Згодом розмова порушила й ширші рівні. Зокрема, представник одного американського видання запитав, чи усвідомлюють у ЄС підтримку Росією сил у Європі. За словами Бернара-Анрі Леві, європейцям відомо про це. Відповідаючи на запитання про виклики, які сьогодні існують, навів три: комунізм, фашизм, радикальний іслам. Він порівняв їх з атомами, які утворюють різні молекули. Подібним чином, щоразу поєднуючись у різних пропорціях, ці складові формують нові форми загрози, в яких часом буває складно ідентифікувати ці три чинники.
Ще одне питання, яке було порушено, але так і не отримало відповіді, що пов’язано радше з його фундаментальністю: як поєднати перебування у стані воєнних дій та сильну демократію, захищати себе і при цьому залишатися відкритими. На думку Леві, це надскладне завдання. Водночас це питання засвідчує правильність назви п’єси — Європа нині шукає себе, нового балансу цінностей. І ми маємо шанс долучитися до цього пошуку разом з нею.
