Культурна столиця Польщі вже вшосте зібрала українські театри з різних куточків у Європи. 15 театрів-учасників упродовж тижня зіграли 16 вистав на шести майданчиках Кракова. Журі, що цього року складалося з акторів, режисерів та драматургів, оцінювало вистави по двох паралельних напрямках — професійний та аматорський театр.
Різна вагова категорія виконавців, аматорський рівень поряд з академічним, звичайно, ускладнило роботу суддів. За словами журі напередодні церемонії нагородження розподілення призів закінчилося бурхливою багатогодинною суперечкою з криками, образами і навіть биттям посуду. Врешті-решт із переможцем серед аматорських театрів усе ж таки визначилися. Ним став dasdokumentartheaterberlin (Берлін, Німеччина) з виставою «Зірка на ймення Чорнобиль» режисера Марини Шубарт. Історія кохання, що розгортається на тлі Чорнобильської аварії, вразила суддів та глядачів насамперед своєю щирістю. «В аматорських виставах завжди підкорює стовідсоткова віддача. Це професійний актор може вирішити, що сьогодні він зіграє «в півноги», бо щось почувається не дуже добре, а тут — такі емоції, такий драйв! Усі актори-аматори мають основне місце роботи, але знаходять час, сили та натхнення для репетицій, для улюбленої справи, і це дуже зворушливо!», — зазначила член журі акторка Римма Зюбіна.
А от з гран-прі для професійних театрів журі так і не визначилося, що не дивно, адже застосовувати одні й ті самі критерії для маловідомого, так званого студійного театру та театру національного було б принаймні некоректно. Аби нікого не образити, журі діяло дипломатично.
Спеціальну нагороду організаторів фестивалю «За підтримку професійного рівню фестивалю» призначено Національному академічному театру російської драми імені Лесі Українки з виставою «Серце боксера» (режисер — Дмитро Морозов). Ця зворушлива історія про справжню чоловічу дружбу колись знаменитого, а нині немічного й одинокого спортсмена (Ілля Пономаренко) з запальним, гоноровим юнаком-відчайдухом (Олександр Соколенко) починається як двобій гіркої мудрості й палкої молодості, а завершується єднанням людськості, що не могло не розчулити й не довести до сліз польських глядачів. «Ми дякуємо Театру Лесі Українки за підтримку. Для фестивалю дуже важливо, щоб театри такого статусу були присутні, адже коли читаєш програму і серед учасників бачиш театр такого рівня, розумієш: треба їхати», — зазначила Римма Зюбіна. А директор фестивалю Надія Мороз-Ольшанська додала: «Дуже важливо, що аматорські колективи, що приїздять на фестиваль, мають змогу бачити такі вистави і вчитися. Хто знає, можливо, хтось із учасників колись також стане актором чи режисером академічного театру, а це дуже і дуже важливо».
Двома нагородами — «Найкраща вистава» та «Найкраща чоловіча роль» першого плану (серед професійних театрів) нагородили Сумський обласний академічний театр драми та музичної комедії ім.М.С.Щепкіна з виставою «Відключені» (режисер — Антон Меженін). Майже детективна історія про хитрого племінника, що приїжджає доглядати помираючу тітку заради спадку, перетворюється на справжню драму про самотність і хиткість наших надій. Нагорода «За найкращу жіночу роль» дісталася львівському Вільному театру «ОКО».Вистава «Monbebe, або Маленькі хитрощі» розповідає про те, до яких непоправних наслідків може призвести одна маленька та, здавалося б, невинна брехня.
Двома дипломами за найкращі акторські роботи другого плану (серед професійних театрів) — журі відзначило Театральну студію «ВІК» із Києва. Єврейський гумор, яким пронизано виставу режисера Миколи Бабина «Хелемські мудреці» не може залишити байдужим ані українців, ані поляків. До речі, організатори зауважили, що українськими постановками польський глядач зацікавлений не менше аніж вихідці з України, тому цього року «Схід — Захід» ввів обов’язкове субтитрування вистав польською мовою.
Найкращим режисером визнано Марину Колишкіну за «інтерактивну ексцентричну провокаційну комедію з таємним змістом»»Хармс» харківського Театру Atmosfera. Цей театр також було відзначено за найкращу сценографію. Найкраще музичне оформлення — Львівський академічний театр «І люди, і ляльки», вистава-містерія «Еклезіаст» режисера Олексія Кравчука.
Свій диплом отримав мало не кожен колектив. Проте професійна оцінка рівню вистав не є пріоритетом для організаторів. Місія фестивалю українського театру в Кракові — дипломатична. Пропаганда української культури за кордоном, укріплення зав’язків із українською діаспорою з різних країн світу та привернення уваги польської спільноти до унікальності українського мистецтва — ось головні завдання, що ставили перед собою засновники фестивалю. «Проведення таких фестивалів вкрай необхідне для України. Культура — це ключ до розвитку. Якщо ми думаємо про майбутнє, якщо ми думаємо про молодь, необхідно займатися культурою», — наголосив спеціальний гість фестивалю відомий український співак Олег Скрипка.
