Практично весь перший семестр цього навчального року шкільні вестибюлі нагадували склади. Туди завозилися парти, стільці, шафи, комп’ютери та інше обладнання, необхідне для Нової української школи. Відповідно, не всі першачки зустріли 1 вересня в абсолютно оновленому навчальному просторі.
Щоб не повторювати минулорічних помилок, у Міністерстві освіти і науки спочатку проаналізували, чому так сталося, а нещодавно влаштували регіонам м’яку прочуханку. Зокрема, під час першого засідання Координаційної ради з питань впровадження реформ у сфері освіти, що відбулося на початку квітня у Дніпрі, міністр освіти Лілія ГРИНЕВИЧ назвала п’ять областей, які затягують із розподілом коштів і закупівлями для НУШ. Серед аутсайдерів опинилися Івано-Франківська, Запорізька, Тернопільська, Київська та Волинська області.
«День» звернувся за роз’ясненнями до обласних рад цих регіонів. Відповіді просили почекати до 12 квітня. Наразі маємо лист тільки від Тернополя. В обласній раді пояснили, що область отримала за державною субвенцією 43 мільйони 730 тисяч гривень. Лише 8 квітня Тернопільська обласна державна адміністрація внесла на розгляд сесії облради доповнення до проекту рішення «Про внесення змін до обласного бюджету на 2019 рік». Через два дні, 10 квітня, відбулося засідання постійної комісії з питань бюджету Тернопільської облради. А на 16 квітня було заплановане чергове засідання облради, де розглядалося питання внесення змін до бюджету на 2019 рік.
За це — найвищі 12 балів. Адже без такого розподілу грошей місцеві органи самоврядування не зможуть почати тендерні процеси, а це означає, що парти, дидактичні матеріали та комп’ютери знову їхатимуть до шкіл із запізненням.
МІСІЯ ОБЛРАДИ
Нагадаємо, цього року уряд надав на НУШ 1 мільярд 215 мільйонів гривень. Однак деякі області ризикують наступити на ті самі граблі, що й торік. Загалом із минулорічної мільярдної субвенції було засвоєно лише 40%. Лілія Гриневич зауважила, що зараз є 12 областей-лідерів, які розподілили всі кошти, а отже, найближчим часом зможуть почати закупівлі. Більш-менш за планом просуваються регіони, які планують розподіл на квітень. Хто ще не брався за цю роботу, опинилися в зоні ризику.
«Важливо, щоб суспільство знало: якщо у Волинській, Івано-Франківській, Київській, Тернопільській і Запорізькій областях парти і шкільне обладнання не встигнуть поставити до 1 вересня — це провина вашої облради, яка не змогла зібратися, щоб просто віддати далі гроші на місця для закупівель. Саме ці люди будуть винні в тому, що ваші діти не отримали парт, інших меблів та дидактичних матеріалів вчасно», — наголосила Лілія Гриневич.
Як бачимо, декого така промова міністра простимулювала до роботи. На засіданні Координаційної ради з питань впровадження реформ у сфері освіти Івано-Франківська облрада заявила, що розподілом коштів на місця займуться протягом квітня. Решта регіонів-аутсайдерів поки відмовчуються.
ВИКЛИКИ
Нарікати на Міносвіти наразі немає підстав, там якраз зробили належні висновки. Якщо торік державна субвенція «пішла» в регіони у березні-квітні, цього року таке рішення ухвалили ще в лютому. Приміром, відповідь Тернопільської облради свідчить, що кошти надійшли в область у середині березня. Та чомусь не всі налаштувалися на продуктивну роботу.
«Це питання має ретроспективу. Багато років держава не фінансувала саме розвиток шкіл, — зауважує Оксана МАКАРЕНКО, радниця міністра освіти, співзасновниця громадських організацій «Батьківський контроль» і «СМАРТ ОСВІТА». — Кошти надавали на зарплати вчителям, але грошей не було навіть на миючі засоби. Це спричинило ганебну практику — звертатися до батьківських комітетів. Опікуються матеріально-технічним станом шкіл саме їхні засновники, це здебільшого районні та обласні ради. Минулого року була перша глобальна інвестиція саме в розвиток матеріально-технічного стану шкіл. Цього року субвенцію збільшили. Окрему субвенцію у 265 мільйонів гривень надано на навчання та перекваліфікацію вчителів. Торік Закарпатська, Луганська і Харківська області повернули 5—7% коштів до бюджету. Тож потрібно проводити для них роз’яснення і навчання, допомагати ці державні кошти освоювати».
Також не впоралися з новим викликом виробники меблів. Таких об’ємних замовлень вони давно не отримували. А потім вирішили ще й змінити правила гри, завищуючи ціни на свою продукцію. «Якщо не вдаватися в деталі, що не всі парти й меблі зручні для школярів, то для виробників це була нова модель, саме конструкція парт, яку вони не змогли опанувати, — продовжує Оксана Макаренко. — Сподіваємося, це врахують цього року. Бувало, тендери оскаржувалися, або навіть коли тендер вигравали певні компанії, то писали листи директорам шкіл, що не можуть вчасно поставити обладнання, — чекайте до листопада».
Ще одна проблема — тривала тендерна процедура. До того ж, області мали додати зі свого бюджету 30% на устаткування Нової української школи. Це додатковий час і клопіт. Загалом наповнення НУШ виявилося викликом для всіх дотичних до цього процесу сторін.
БЕЗУМОВНИЙ ЛІДЕР
Торік за приклад усім регіонам ставили Сумщину. Там спланували розподіл державної субвенції ще в лютому, знаючи заздалегідь суму, яку отримають. Тож коли кошти надійшли на рахунки, швидко затвердили всі необхідні документи і передали гроші місцевим органам самоврядування. Цього року Сумська область знову в лідерах.
Заступник голови Сумської облдержадміністрації Олександр МИЛАШ повідомив під час Координаційної ради з питань впровадження реформ у сфері освіти, що цього року область отримала 33 мільйони гривень. Обласна рада вже затвердила розподіл коштів субвенції з державного бюджету і передбачила співфінансування з обласного бюджету, додав він.
Виглядає все просто — місцевій владі треба лише оперативно реагувати на нові виклики. А тих, хто зволікає, потрібно стимулювати. Оксана Макаренко радить директорам, батькам і небайдужим громадянам звертатися до своїх місцевих рад, щоб вони якнайшвидше затвердили всі необхідні документи і вчасно підготувалися до Нової української школи.
