Нещодавно упродовж одного дня у різних локаціях відбувалися зустрічі на тему громадського бюджету столиці. Громадська бюджетна комісія третього скликання розглядала скарги щодо проектів ГБ. Паралельно міська робоча група працювала над тим, які проекти допускати до голосування, котре стартує вже 15 травня. А департамент суспільних комунікацій Київської міської держадміністрації та КП «Центр публічної комунікації та інформації» представили громадськості інформаційну кампанію громадського бюджету-2020.
ЕВОЛЮЦІЯ БЮДЖЕТУ УЧАСТІ
Нагадаємо, 2016 року київська влада вперше запровадила практику партиципації, співучасті, і запропонувала містянам долучитися до розподілу коштів місцевого бюджету через створення проектів громадського бюджету. Початково на реалізацію проектів надали 50 мільйонів гривень. На проекти, що отримають фінансування 2020 року, Київрада запланувала 160 мільйонів гривень.
Із 15 травня до 6 червня жителі Києва зможуть віддати п’ять своїх голосів за вподобані проекти. Проголосувати можна з комп’ютера, трьома способами: реєструючись за допомогою електронного цифрового підпису, методом BankID «Приватбанку» або методом BankID Національного банку України (для карток «Ощадбанку»), через Картку киянина.
За ці роки бюджет участі вдосконалювався і пройшов своєрідну еволюцію. Для киян це стало хорошим інструментом реалізації власних амбітних планів із розвитку міста. Для влади це хороший вияв уваги до того, що болить жителям міста. Діалог, суперечки, дискусії ба навіть звинувачення в маніпуляції голосами і застосуванні адмінресурсу, приміром, на рівні навчальних закладів — усе це пережив київський громадський бюджет. Великий плюс, що зауваження містян враховують і намагаються виправляти помилки. Хоча ложка дьогтю все-таки залишається.
«У мене складається враження, що ступаємо на ті самі граблі. Виносимо обговорення громадського бюджету в публічну площину, але ніяк не рахуємося з бюджетною комісією, яка ще розглядає скарги, — зауважив чиновникам Сергій ОЛІЙНИК, представник громадської бюджетної комісії та автор проектів. — Потрібно також рахуватися з міською робочою групою, яка теж активно працює».
«БІЛЬШІСТЬ КИЯН — В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ВАКУУМІ»
Справді, киянам було б цікаво стежити за роботою всіх трьох ініціативних груп. Проте на перший план вийшла зустріч, присвячена старту інформаційної кампанії, яка просуватиме громадський бюджет не лише на етапі голосування за проекти, а весь рік. Так, із 1 травня киянам обіцяють рекламу на зовнішніх носіях, соціальну рекламу на метролайтах, сітілайтах і білбордах.
Наступний крок — виготовлення брендованої продукції про громадський бюджет Києва, як-то ручки, наліпки, значки, дипломи, мобільні стенди. Звісно, будуть промоакції, майстер-класи, семінари. Також 18 травня у парку імені Тараса Шевченка пройде «ГБФест», у межах якого заплановані фудкорти, ярмарки та презентації з доповідями.
Цього року інформаційна кампанія громадського бюджету з’явиться в соціальних мережах і друкованих ЗМІ. Фактично тема бюджету участі заповнить увесь доступний інформаційний простір міста.
«Я так розумію, що тендер уже відбувся, і ми постанемо перед фактом, що інформаційна компанія вже готова. Як будуть обиратися рекламні борди: десь за кущами чи як, чому ми нічого не чуємо про це? — розмірковував Сергій Олійник. — Ми вкладаємо мільйони у безкоштовну рекламу, але, як на мене, вона не матиме бажаного ККД. Торік багато авторів проектів агітували за свою ідею своїм коштом, і ці моменти теж треба врахувати. Потрібно також максимум інформації поширювати через «Фейсбук», приміром, інструкцію з голосування. Бо більшість киян — в інформаційному вакуумі, немає знань на поверхні, як же голосувати».
ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ
Із цим проблем не повинно бути, запевнив директор департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Юрій НАЗАРОВ: «Громадський бюджет — це інструмент електронної демократії, який надає мешканцям можливість впливати на життя в місті й витрачати кошти на те, що вони хочуть. Ми рухалися еволюційно, зараз це повноцінна система, не схожа на першу версію громадського бюджету. Так, удосконалена форма зворотного зв’язку, з’явився модуль моніторингу та обробки помилок, розділ «Партнери», реалізована інтеграція з вікі-системою, що дає можливість обмінюватися контентом, є єдиний телефонний номер підтримки, функціонує фейсбук-сторінка як служба повноцінної підтримки, модернізовано особистий кабінет користувача. Ми навіть інтегрувалися з Державною фіскальною службою, щоб виявляти осіб, які не мають права на голосування в межах бюджету. Також серйозно попрацювали над захистом персональних даних, усі можуть бути спокійні. Це вже не сайт громадського бюджету, а повноцінна інформаційна система».
Юрій Назаров анонсував запуск мобільного додатка громадського бюджету, який повноцінно запрацює приблизно за чотири місяці.
Заступник директора комунального підприємства «Центр публічної комунікації та інформації» Олексій КОВАЛЕНКО додав, що все це — складові інформаційної кампанії, яка зосереджена не лише на 23 днях голосування за проекти бюджету, а й на періоді визначення переможців і реалізації проектів. Приміром, в останні дні голосування киянам розповідатимуть про успішні кейси, щоб мотивувати на участь у наступному бюджеті. Таким чином міська влада хоче забезпечити безперервний інтерес громади до бюджету участі.
«ТРЕБА МІНЯТИ ПІДХІД»
Поки не було гострої потреби в підтримці інтересу. Адже спочатку ініціативи киян нагадували латання дірок там, де міська влада не встигає чи не помічає проблем. Наприклад, люди хотіли облаштували спортивні майданчики, полагодити дах у школі, оновити стадіони, облаштувати сквери чи арт-простір у закинутому приміщенні.
У багатьох країнах Європи до громадського бюджету долучається значно менше людей, аніж у Києві, хоча фінансова підтримка там значно більша. Ставку роблять не лише на реалізацію власних амбіцій, а й на участь у розбудові міста. І ця розбудова стосується не банального ремонту, а чогось інноваційного.
«Я багато їздив за кордон і досліджував, як працює громадський бюджет в інших містах, у столицях, де на це надаються великі кошти. За цифрами Київ випереджає всі ці міста. Звісно, кількість не завжди переходить у якість, — констатував Артем СТЕЛЬМАШОВ, представник управління з питань децентралізації, розвитку місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків секретаріату Київради. — Але, як на мене, акценти потрібно зміщувати. У тому ж Лісабоні громадський бюджет — це пошук креативних проектів, які влада взагалі не бачить, не може до такого додуматися. У нас це часто латання дірок, до яких бюджет не дійшов. Тому глобально треба міняти не тільки інформаційну кампанію, а й підхід до громадського бюджету».
Наразі влада намагається вдосконалювати систему громадського бюджету, а містяни тим часом нарощують апетити. Та рано чи пізно справді доведеться змінювати підхід, коли краще робити менше, проте якісніше.
