7 червня полтавський підприємець Олексій СЕРДЮКОВ, засновник невеликої кав’ярні, книгарні та інтернет-видання «ЗМІСТ», на своїй сторінці в мережі Facebook написав пост-звернення до новообраного Президента України Володимира Зеленського з проханням побачити реальну ситуацію в Полтаві, що склалася перед позачерговими виборами народних депутатів. Ця публікація набрала тисячі перепостів і викликала бурхливе обговорення в мережі. Ми зустрілися з Олексієм та поговорили про проблеми, яких торкнувся полтавець у своєму зверненні.
«ВЛАДА ПОГАНА, АЛЕ ЯКЩО МИ ПРИБЕРЕМО ЦЮ ВЛАДУ, ТО ЛЮДИ ОБЕРУТЬ ТАКУ САМУ»
— За своє життя я займався різним бізнесом — від ресторанного до будівельного, від виробництва до торгівлі, — розпочинає розповідь про себе Олексій. — І, як усіх нормальних людей, 2014 року нас обурила та ситуація, що відбувалася в Україні. Вона провокувала злам свідомості. Ми з друзями вирішили, що певну частину свого часу будемо присвячувати тому, щоб змінювати країну на краще. 2014 року я займався волонтерськими проєктами; 2015 року з колегами й однодумцями створили організацію, завданням якої була реалізація проєктів розвитку міста. Ми мали досвід у галузі журналістики, бізнесу, політики. Один із нас був депутатом міської ради, я — депутатом районної ради минулого скликання. Тож об’єднали наші ресурси, щоб реалізувати певні проєкти. Але я планував присвячувати цьому 20 — 30 відсотків часу, а все інше — бізнесу. Вийшло навпаки. Серед проєктів — створення електронного документообігу в міській раді, написання стратегії розвитку Полтави, аналіз проєктів рішень Полтавської міської ради тощо.
Але в процесі ми зрозуміли, що проблема глибша: влада погана, але якщо ми приберемо цю владу, то люди оберуть таку саму. Бо суспільство в Україні, зокрема й у регіонах, не розуміє, чим повинна займатися місцева влада, які проєкти має реалізовувати, що робити для розвитку міста. Усе це стосується безпосередньо Полтави. Тому ми вирішили робити більш глибокі речі — змінювати свідомість суспільства. Для цього створили ресурс «ЗМІСТ» («зміни створюєш ти»). Це медіаресурс і краудфандингова платформа. Головна мета ресурсу — залучити громадськість до участі в суспільному житті міста та налагодити комунікацію влади, бізнесу й громади. Він дає полтавцям інструменти для успішної співпраці та впровадження позитивних змін у місті. У медіаресурсі ми пишемо про суспільно важливі речі, публікуємо аналітичні статті, історії успіху. Ми слугуємо майданчиком для громадянського суспільства, яке не завжди має ресурси, щоб рекламувати себе в ЗМІ, тому ми надаємо таку можливість абсолютно безоплатно. Також у нас є краудфандингова платформа, де збираємо гроші на проєкти. Кожен може подати свій проєкт розвитку міста та розпочати збирати на нього гроші або жертвувати гроші туди, куди вважає ефективним.
За цей час ми реалізували понад 10 проєктів — це мурал, гарнітура для Полтавського інклюзивного центру, мініскульптура, фестиваль «День вуличної музики» (зібрали 70 тисяч гривень) та інше. Останнє з реалізованого — друк книжки в пам’ять про загиблого полтавця Антона Цедіка, добровольця батальйону «Донбас».
У межах проєкту ми відкрили книгарню та кав’ярню. Певна частина з продажу книжок та кави йде на реалізацію проєктів на нашому ресурсі. У книгарні продають книжки виключно українського виробництва. Все це працює в комплексі. Також у нас є аналітичний центр і креативна агенція, яка займається SMM і Digital-маркетингом.
«ПОЛТАВА ЗА ВСІМА ПОКАЗНИКАМИ СКОТИЛАСЯ В РЕЙТИНГАХ»
— Як підприємець і людина, яка створила чи була співавтором низки проєктів, ви звернулися до Президента України через соціальну мережу Facebook. Що підштовхнуло до такого кроку?
— Реалізовуючи проєкти, ми зрозуміли одне: Полтавою правлять три клани. Йдеться про клан Удовиченка, Матковського та Мамая. Ці люди в різний час обіймали посади від губернатора до мера. Упродовж усього часу (а це майже 15 років) вони об’єднувалися, сварилися, воювали вдвох проти третього, але в місті нічого не змінювалося. Вважаю, що мета цих людей — заробляти на владі. А розвивати місто ніхто не намагався. Результатом стало те, що Полтава за всіма показниками скотилася в усіх рейтингах. Починаючи від комфорту міста й завершуючи прозорістю влади.
Є люди, які не готові брати на себе відповідальність та жертвувати собою, бо вони заробили і не хочуть переходити в публічну політику. Ще один момент — місцевий бізнес. Він починає усвідомлювати: якщо в місті нічого не зміниться і відтік людей продовжуватиметься, то в них нікому буде працювати. Тому бізнесмени теж зацікавлені, щоб місто розвивалося. Враховуючи всі ці фактори, може з’явитися нова політична еліта, яка візьме на себе відповідальність за місто. Я в це вірю!
Ми бачимо жахливу ділянку дороги, яка пролягає через Полтаву (на трасі Київ — Харків), це якраз наслідок цієї бездіяльності. Тому ми хотіли, щоб ситуація змінилася на краще. Процеси, що почали відбуватися в Україні, а саме вибори президента, давали надію думати, що так і станеться. Але ми стали свідками того, як представники цих трьох кланів розпочали активно інтегрувати своїх людей у структури. Ми про це дізналися, і я вирішив, що потрібно повідомити про це публічно, що й зробив, написавши пост.
— Як дізналися, що вже відбувається така інтеграція?
— Інформаційне поле працює дуже зрозуміло. Маючи своє медіа, це було зробити нескладно. Якби це було одне джерело, йому можна було б вірити чи не вірити. Але інформація надходила з трьох-чотирьох джерел, тож є підстави думати, що вона правдива. Як бачимо, реакція деяких людей підтвердила нашу тезу.
Я не називаю прізвищ, бо наразі ситуація не вирішена на 100%, тому все може перегратися. Не хотілося б якимось чином впливати на неї. Поки немає підстав перейматися щодо того, що ті речі, які ми намагалися донести, не було почуто.
«ВАГОМУ РОЛЬ У ПРОВАЛІ ПОРОШЕНКА ВІДІГРАЛИ ЛЮДИ НА МІСЦЯХ»
— Фактично ці люди — депутати міської або обласної влади, і глава держави не впливає на появу їхніх прізвищ у тому чи тому партійному списку. Чи за адресою ви спрямували це запитання?
— Це звернення адресувалося Президентові, тому що це найбільш яскрава інформаційна фігура. Комунікація, яка є, не завжди дає першим людям держави можливість об’єктивно бачити те, що відбувається в регіонах. Тому що інформація, поки дійде до кінцевого пункту призначення, неодноразово перекрутиться, до неї додасться щось суб’єктивне. Ми бачили це 2014 року, коли команда Петра Порошенка, яка мала приблизно 50% рейтингу, зробила неправильний вибір у Полтаві. А люди під брендом «БПП» вирішували свої питання. Негативний рейтинг цих людей «зрізав» рейтинг п’ятого президента наприкінці каденції. Вважаю, що вагому роль у провалі Порошенка відіграли люди на місцях. І це було не лише в Полтаві.
Тому хотілося б ще на початковому етапі донести цю інформацію до новообраного Президента, хоч він формально й не впливає на ці процеси. А от неформально... Ми знаємо, що глава держави має політичну силу з великим рейтингом, а це слугує подразником для місцевих клептократичних еліт. Тому прямо Президент має можливість впливати через призначення голів облдержадміністрацій. Непрямо — обирає народ, який дивиться на думку Президента через його політичну партію.
— Ви згадали про Петра Порошенка, до якого теж зверталися через ФБ. Чи відгукнувся п’ятий президент на ваше запрошення поспілкуватися про реальну ситуацію в Полтаві?
— Тоді звернення було продиктоване тим, що президент приїжджав до Полтави, щоб переконати людей підтримати його на другий термін. Це підкріплювалося тим, що було в розпалі розслідування в справі Каті Гандзюк. Тоді це питання гостро стояло на порядку денному, адже влада саботувала розслідування, а справа рухалася лише завдяки журналістам і активістам. Коли ті зверталися до глави держави, то він не міг чи не хотів на це вплинути. Я вважав, що доречно буде нагадати Президентові про те, що ця справа залишається не розкритою. Питання про Гандзюк я порушував і в пості, спрямованому до Зеленського. Воно не знімається з порядку денного. Якщо зустріч із новим главою відбудеться, я його теж запитаю. Попередньому президентові я пропонував надати повну інформацію про людей, які перебувають під брендом його партії в Полтавській області в обмін на те, що буде поставлено питання щодо Гандзюк. Але він це звернення проігнорував, хоча я знаю, що це все доходило до наближених йому людей. Проте візиту ми не дочекалися. А сьогодні не втрачаємо надії на зустріч із чинним главою держави.
«ЗА ДЕНЬ ПІСЛЯ МОГО ПОСТУ, МЕНІ ЗАТЕЛЕФОНУВАЛИ З АДМІНІСТРАЦІЇ ПРЕЗИДЕНТА»
— Ви писали на своїй сторінці, що маєте реакцію від команди новообраного Президента. Що вдалося почути у відповідь?
— Десь за день після мого посту мені зателефонували. Людина назвалася представником Адміністрації Президента. Він попросив детальніше розповісти про ситуацію, що я й зробив. Відразу прошу не сприймати мої слова як істину в останній інстанції. Тому завдання-мінімум — дати інформацію про людей, які, використовуючи бренд партії, намагаються пролізти до влади. Як максимум — рекомендувати (якби така нагода трапилася) тих людей, які могли б достойно представити Полтаву в парламенті. Мою інформацію почули. Остаточно ми зможемо зрозуміти, коли побачимо списки мажоритарників.
— Чи не здається вам, що провладні сили на вищому рівні не змогли зробити повноцінну чистку свого оточення, адже деякі одіозні фігури йдуть до влади під брендом провладної партії?
— Мабуть, ви маєте на увазі призначення в Адміністрацію Президента? Я жодним чином не агітую за чинного Президента, але завдання АП — забезпечити роботу інституту президентства. Призначаючи людей на ці посади, Президент формує фундамент, на основі якого він працюватиме. Для мене буде показовим призначення міністрів і людей на керівні посади в міністерствах, а також списки до ВР та мажоритарники. Побачивши це, я зможу сформувати свою думку.
«У МІСТІ УЗУРПОВАНЕ ЕКОНОМІЧНЕ ПРАВО НА ДІЯЛЬНІСТЬ І НЕРІВНІ ПРАВИЛА ДЛЯ УЧАСНИКІВ БІЗНЕСУ»
— Ми вже трохи торкалися цієї теми, але уточню: в зверненні ви писали, що як підприємець не можете спокійно займатися підприємницькою діяльністю через протистояння з місцевими кланами. В чому саме це виявляється?
— Протистояння не в площині бізнесу, а в площині громадської діяльності, якою займається наша організація. Це конкретно виявляється, наприклад, у забудові історичного центру міста, руйнуванні історичних пам’яток національного значення, зокрема й кінотеатру імені Котляревського, до якого зробили прибудову з мовчазної згоди місцевої влади. Це виражається в протистоянні, яке відбулося три роки тому, за арку, де постраждали люди. Коли один із представників цих трьох кланів найняв півтора десятки тітушок, які приїхали в Полтаву й завдали ножових поранень атовцю. Це й протистояння за вигляд міста — йдеться про МАФи, якими забудували історичний центр міста. Коштувало титанічних зусиль, щоб це питання зрушити з мертвої точки та запобігти появі нових МАФів. Саме в таких питаннях ідуть постійні сутички. Але це лише наслідки проблеми.
У моєму розумінні, причина в тому, що в місті узурповане економічне право на діяльність і нерівні правила для учасників бізнесу. Я ніколи не працював із бюджетом, мій бізнес із цим не пов’язаний, тому я не маю жодних економічних інтересів. Але я знаю, що до роботи з використанням бюджетних коштів допускаються лише «свої» люди, які розуміють, що конкуренція з боку інших відсутня, відповідно, якість роботи відображається на тих самих підземних переходах, дорогах тощо. Цей дисбаланс породжує велику прірву в розвитку міста. Це може змінитися лише тоді, коли прийдуть принципово нові люди й збалансують певну справедливість у прийнятті рішень.
«РОБОТА МІСЬКРАДИ ВІННИЦІ Й ПОЛТАВИ — ЦЕ ЯК НІМЕЧЧИНА Й СОМАЛІ»
— Ви часто подорожуєте Україною і спілкуєтесь із колегами з інших міст. Яка там ситуація? Теж місцеві еліти намагаються перекинутися з однієї партії в іншу? Чи це проблема виключно Полтави?
— Думаю, в Полтаві це виражається найяскравіше. Можливо, на ситуацію впливає те, що наше місто перебуває рівновіддалено від Києва та Харкова — центрів, які мають великі можливості. Й відтік кадрів із Полтави — найвідчутніший. Спеціалісти не можуть реалізувати себе в Полтаві. Вони виїжджають, а через це страждає місто. Те, що я бачив у інших населених пунктах, було значно краще, ніж у Полтаві.
До прикладу, Львів — єдиний обласний центр України, який має позитивну демографію. Людей туди приїжджає більше, ніж їде звідти. Це зумовлено певними чинниками — комфортністю міста, зручністю, туристичною привабливістю. У Полтави ж із цим великі проблеми. Є інші приклади — Вінниця. Мені складно говорити, як там усе працює насправді, але дуже схоже на домовленість еліт про те, що місто — це щось спільне, де є певні правила, за якими потрібно грати. Відповідно, ми бачимо розвиток Вінниці в частині місцевого самоврядування. Робота міськради Вінниці й Полтави — це як Німеччина й Сомалі.
На мою думку, кожне місто має свою специфіку, але в межах децентралізації вони отримали великі можливості. Якщо в одних населених пунктах видно результат, то в Полтаві особисто я бачу лише деградацію. Бюджет Полтави 2015 року був 1 млрд, 2018-го — майже 4 млрд. Але я не бачу, щоб ці гроші монетизувалися в комфорт мешканців, розвиток інфраструктури тощо.
«КЛЮЧОВИМИ Є ЧИННИКИ ЦІННОСТЕЙ ТА СПРОМОЖНОСТІ»
— Якщо прибрати клани, чи є в місті та політична еліта, яка зможе прийти на зміну?
— Такі люди точно є. Їх не варто ідеалізувати. Але для мене ключовими є чинники цінностей та спроможності. Бувають люди хороші, але не можуть нічого зробити своїми руками, а бувають ті, хто має хороші здібності менеджера, можуть реалізовувати, але вони не зовсім чисті на руку. Однак люди, які мають певні негативні риси, все ж набагато кращі, ніж ті, що сьогодні при владі. Ще одна проблема: є люди, які не готові брати на себе відповідальність та жертвувати собою, бо вони заробили і не хочуть переходити в публічну політику. Ще один момент — місцевий бізнес. Він починає усвідомлювати: якщо в місті нічого не зміниться і відтік людей продовжуватиметься, то в них нікому буде працювати. Тому бізнесмени теж зацікавлені, щоб місто розвивалося. Враховуючи всі ці фактори, може з’явитися нова політична еліта, яка візьме на себе відповідальність за місто. Я в це вірю!
