Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ТОП-3 ризиків

Експерти порівнялизагрози, на які вказують українські підприємці, з світовими трендами
24 липня, 2019 - 11:33

Компанія KPMG провела друге щорічне опитування «Погляд керівників в Україні 2019», взяли участь у якому керівники найбільших компаній. Одночасно оприлюднили звіт KPMG 2019 Global CEO Outlook, що містить результати опитування 1300 СЕО-компаній з 11-ти найбільших економік світу.

Якщо порівняти результати, зрозуміло, що українська економіка все ще позбавлена тиску ризиків, що світові СЕО вважають основними.

ДЕФІЦИТ КАДРІВ

Поки Європа переймається ризиком кліматичних змін, Україна другий рік поспіль страждає від дефіциту кадрів. Проблема не лише в тому, що українці масово виїжджають жити за кордон, кваліфікованих фахівців не вистачає компаніям і в інших країнах. У Європі розв’язують цю проблему переважно конкуренцією чи не за кожного талановитого працівника.

РЕГУЛЯТОРНИЙ РИЗИК

Як показує практика, українські компанії значно гірше управляють регуляторними ризиками, ніж світові колеги. Тоді як західні компанії звикли до необхідності стовідсотково виконувати регуляторні вимоги, адже розуміють — це загрожує серйозними матеріальними втратами.

Далеко не всі українські бізнесмени навчилися так працювати. На заході, наприклад, створюють різного роду комплаєнс служби. Українські ж бізнесмени (не всі) вважають, що це може лише ускладнити роботу.

ІНВЕСТИЦІЇ В ПЕРСОНАЛ

56% відсотків українських бізнес-лідерів спрямовують левову частку інвестицій в персонал. Це зумовлене дефіцитом кадрів. Лише 54% вкладають кошти в нові технології, адже саме у цьому бачать чимало перспектив та можливостей для розвитку бізнесу.

В Україні розуміють, що діджитал-трансформація потрібна. Проте до реальних інвестицій справа доходить не завжди.

Український бізнес також характеризує прагнення до досягнення довгострокових цілей. Максимум — середньострокових. Тоді як європейські компанії все частіше роблять ставку на досягнення короткострокових планів.

Недостатньо чітко в Україні розуміють і суть поняття «кібер-ризик». Для більшості українських бізнесменів це — зупинка системи. Тож вони готові хіба що до необхідності відновити її роботу в максимально короткі терміни.

Західні компанії під «кібер-загрозою» розуміють втрату даних клієнтів, порушення перед ними зобов’язань, репутаційний збиток.

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: