В останні роки він жив у Штуттґарті (Німеччина). Про смерть Андрія Юрієвича повідомив журналіст і телеведучий Микола Вересень, який грав головні ролі в спектаклях, поставлених в Україні А. Крітенком (режисер українсько-німецького театру «КРОТ»). Зокрема, це були постановки за творами Леся Подерв’янського: «Сни Василіси Єгорівни», «Павлик Морозов», а також опера «Звірі».
«Ні ні ні! Не може бути й як же так?!
Ти — мій дорогий дружечок, мій шматочок дитинства і юності... Мій перший провідник у світ театру і закулісся Театру Франка, мій сміх і веселощі, мої довгі ночі розмови на кухні про все, мій вчитель смачного життя, мій товариш в нашій «веселій» еміграції... Як ти міг піти?
Прости мене за те що не встиг приїхати, за те що не завжди телефонував, за те що все відкладав і відкладав... Я плачу... Померла чудова людина, великий режисер, син і батько — мій друг Андрій Крітенко! Вічна йому пам’ять!», — написав на своїй сторінці у facebook Сергій КАЛАНТАЙ, актор Національного театру ім. І. Франка.
«Андрій Крітенко (Andrij Kritenko) створював живий театр в Україні та Німеччині чоловік некрикливого таланту і могутньої чарівності. Зневажав святенництво, який робив культуру своєї батьківщини більш відкритою, сучасною, вільною. Гурман у всьому і ні миті не сноб. Хмарою світла, іронії, делікатною любові оточував усіх, у кому бачив індивідуальність, красу. Прощай, мій дорогий. До зустрічі в небесному світлі», — написав у facebook журналіст Костянтин ДОРОШЕНКО.
«День» висловлює співчуття рідним, близьким і колегам Андрія Юрійовича
ДОВІДКА «Дня»
Андрій Юрійович КРІТЕНКО (10. 07. 1963, Київ) — режисер, актор, педагог. Закінчив Київський інститут театр. мистецтва (1987; курс Е. Митницького). Від 1986 (з перервою) працював режисером-постановником у різних театрах України. Від 1994 — у Штуттґарті (Німеччина). Удосконалював майстерність у Академії «Шлосс Солітюд». 1996—2005 — режисер і актор «Театерхаусу», водночас 2001—2006 рр. — радник із актор. майстерності опери; за сумісництвом від 2001 — викладач Вищої школи музики та виконав. мистецтва.
Здійснював постановки опер, драматичних вистав в Україні, Казахстані, Німеччині, Австрії, Люксембурзі, Швейцарії, Росії. Як актор знімався у кіно, на телебаченні, брав участь у виставах різних театрів. Вистави Крітенка посідали призові місця на різноманітних фестивалях в Україні, Польщі, Латвії, Литві, ОАЕ, РФ.
Вистави: «Дві Баби Яги» Р. Сефа, Т. Кареліної (1986), «Дім Бернарди Альби» Ф. Ґарсіа Лорки (1987), «Оргія» Лесі Українки (1990), «Козак Мамай та скіфська баба» Б. Жолдака (1991), «Маленька п’єса про зраду» (1995), «Брехуни» (2001) О. Ірванця, «Де краще?» Фелікса Ками (2005; приз за найкращу автор. виставу Міжнародного фестивалю моновистав «Відлуння», 2005), «Царева наречена» М. Римського-Корсакова (2006), «Дванадцята ніч, або Що захочете» Ю. Андруховича за В. Шекспіром (2007), «Чотири причини вийти заміж» за п’єсою «Тустеп на тлі валіз» Р. Баера, «Павлік Морозов» (обидві — 2011), «Сни Васіліси Єгоровни» (2012) Л. Подерв’янського та ін.
