Український парламент не здивував. Учора він підтримав у першому читанні постанову регіонала Івана Попеску про виконання резолюції ПАРЄ (270 депутатів). Але без основних положень. Опозиційний проект постанови бютівця Олега Білоруса не дістав необхідної підтримки. Як і передбачалося, у документі Партії регіонів відсутні пункти про основні вимоги ПАРЄ — декриміналізацію статей 364 і 365 Кримінального кодексу України, за якими, зокрема, засуджено Юлію Тимошенко і Юрія Луценка, і про надання їм можливості брати участь у майбутніх парламентських виборах.
— Це окозамилювання, — говорить народний депутат, заступник голови Постійної делегації в ПАРЄ Ольга ГЕРАСИМ’ЮК. — Автор цієї постанови, голова нашої делегації в ПАРЄ, постійно намагається знайти причини й від імені своїх соратників довести європейцям, чому нам не потрібно виконувати зобов’язань перед Радою Європи. Він уводить в оману аудиторію, говорячи, що ми ледь не на порозі знаття з нас моніторингу, що дуже далеко від істини, особливо в світлі останніх подій навколо України. Усе це відображається в слуханнях, резолюціях, у спеціальних заявах ПАРЄ, де виказується тривога щодо стану демократії в Україні. Буквально два тижні тому ми мали нову заяву європейців щодо погіршення ситуації навколо ув’язнених опозиційних політиків, на яку наші провладні депутати відреагували маніпулятивними відповідями, посилаючись на голову GRECO (група держав-членів Ради Європи з протидії корупції. — Авт.). Останньому довелося навіть давати спростування. Той же автор сьогоднішньої постанови демонструє нерозуміння європейських стандартів, мовляв, хай Європа нам пояснить, що вона має на увазі, а тоді ми виконуватимемо резолюцію. Вдома вони використовують одну риторику, а в Європі — іншу. Цією поставною вони хочуть прикрити, як фіговим листом, відсутність будь-яких дій з виконання резолюції. Тобто формально вони постанову ухвалили, а по суті, вона ні про що.
— Якими можуть бути наслідки?
— До нас у понеділок приїздять доповідачки з моніторингового комітету, щоб проаналізувати ситуацію. Звичайно, про все це вони говоритимуть на засіданнях комітету, сесії ПАРЄ в квітні. Європейці вже звикли чути з боку української влади слова, за якими нічого не стоїть. Про це вже відкрито говорять на засіданнях комітету. Я вважаю, що наша влада робить велику помилку: замість того, щоб шукати шляхи, як виконати зобов’язання перед Радою Європи, вони придумують, як надурити європейську спільноту. Це самообман, який підриває основи державності. Ті, хто це робить, рано чи пізно злетять у повітря, підірвавшись на власних мінах.
— Наскільки реальним є застосування санкцій проти України?
— Річ у тім, що з Україною вже не жартують, — не тому, що до неї погано ставляться, а тому, що вони потребують демократичної України. Якщо зважати на те, що в Європі практично немає прихильників політики Януковича, навіть серед соціалістів, які є друзями Партії регіонів, це не іграшки. Ми не Росія, яку побоюються через наявність нафти й газу. Ми частина Європи, яка не повинна бути схожою на Білорусь. Наш народ цього не заслужив. У Європі є велика підтримка демократичного розвитку України, вони хочуть, щоб ми повернулися на шлях, якого бажало суспільство, виходячи на помаранчеву революцію. Якщо ситуація в Україні не змінюватиметься, до нас застосовуватимуть санкції. Мені прикро це констатувати, але влада йде на це свідомо, наражаючи Україну на ганьбу. Єдине, що вона не враховує, — це те, що суспільство в Україні є достатньо вільним.
— Як ви гадаєте, чи є в нинішньої влади відчуття реальності, тобто де та грань, за яку вони точно не перейдуть?
— Днями був скандал із депутатом-регіоналом Мельником, який не просто образив жінку, а продемонстрував відсутність моральних критеріїв, цінностей. І головне — реакція на ці дії з боку влади показує, що він не один такий, що всі так думають. У мене таке враження, що в цієї влади все дуже запущено. У них немає розуміння, куди вони ведуть цей корабель. Таке відчуття, що нинішні керманичі мають тільки особисті інтереси й нічого спільного з державною діяльністю. Відверто кажучи, я погано собі уявляю підручники з історії, що там буде написано про нинішню владу. Я не бачу точки неповернення для цієї влади, я лише бачу катастрофу, яку вони самі для себе готують.
