Поділля та Буковина представили спільний туристичний продукт у Берліні
Задля покращення іміджу та посилення свого позиціонування в Європі та світі у світлі Євро-2012 Україна під слоганом High time to see Ukraine («Найкращий час побачити Україну») представила власний стенд на міжнародній туристичній виставці ITB-2012. У рамках заходу Кам’янець-Подільський, Хотин та Чернівці запропонували розроблений спільний туристичний продукт, який успішно презентував Україну поряд із 4 приймаючими містами Євро-2012 (Київ, Львів, Харків, Донецьк) та регіонами Криму, Карпат та Одеси. Представники вітчизняних регіонів мали вдале розташування стендів поблизу входу у виставковий центр, який переглядають, зазвичай, 60% відвідувачів. Поряд розмістились презентації Росії, США та Канади — держав, які входять у 12-ку провідних країн щодо туризму в Україну. Головним експонентом стенду Української держави стало Національне агентство з питань підготовки та проведення УЄФА Євро-2012 за підтримки Німецької організації міжнародного співробітництва (GIZ). Директор департаменту гуманітарної політики Кам’янець-Подільської міської ради Альона Кузема зауважує: «Результати міжнародного туристичного форуму для Поділля та Буковини, як і для України в цілому, можна оцінити на «відмінно». Наша держава увійшла в 10-ку кращих з-поміж 187 країн світу. Український туристичний продукт цікавий європейцю з огляду на те, що він є мало баченим та мало вивченим. Що ж стосується Кам’янця-Подільського, то ми отримали безцінні знайомства та контакти і ведемо переговори про нові спільні проекти із представниками Європи», повідомляє Євген КАСАП, Кам’янець-Подільський.
17-та Українська антарктична експедиція розпочала роботу
Минулого тижня учасники 17-ї Української антарктичної експедиції вирушили з Києва до Південного полюсу. Цього року кількість членів експедиції замість 13-14 осіб скоротилася до одинадцяти. Ними керує 60-річний Микола Старинець. Команда формувалася так, щоб половину становили досвідчені фахівці, а половину — нові, молоді кадри. П’ятеро учасників потрапили до Антарктиди вперше. Національний антарктичний науковий центр нещодавно розпочав реалізацію Державної програми антарктичних досліджень 2011—2020 років. Українські науковці мають відповідальне завдання — спостерігати за змінами клімату планети (саме полюси є кухнею клімату всіх материків), розробляють систему прогнозування землетрусів, займаються пошуком корисних копалин. Крім цього, вони вивчають тваринний світ, займаються дайвінгом та навіть альпінізмом, стаючи першовідкривачами снігових вершин. Станція «Академік Вернадський», що дісталася нам від британців 1996 року, має високий науково-технічний рівень. Щоб потрапити на найхолодніший материк, претенденти мають пройти прискіпливу медичну комісію, потім із ними працюють психологи. На думку директора Авіакосмічного інституту Національного авіаційного університету Валерія Шмарова, полярник — одна з трьох найбільш мужніх професій, вона перебуває на одному рівні з космонавтом та моряком-підводником. На жаль, досі не ухвалено закон «Про діяльність України в Антарктиці», не встановлено соціальні гарантії для полярників. У зв’язку з кризою скоротилося фінансування станції, зменшилася чисельність експедиції. Також є проблеми із зв’язком, хоча щодо цього вже співпрацюють із НТУУ «Київський політехнічний інститут». Однак, попри труднощі, для багатьох поїздка до Антарктиди залишається заповітною мрією, нарівні з польотом у Космос. Володимир ПУПИНІН, Олеся ПУПИНІНА.
На Волині громадою споруджують дитсадки і клуби
Нещодавно учасники виїзного засідання Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові Волинської обласної ради обговорювали співпрацю органів місцевого самоврядування та виконавчої влади Камінь-Каширського району з реалізації ініціатив громад та вирішення питань соціально-економічного розвитку територіальної громади. Наразі реалії такі. З державного бюджету можна сподіватися лише на інвестиції у крупні об’єкти, як-от спорудження нових шкіл у великих селах. А міні-проекти культурно-соціальної галузі доводиться втілювати місцевій владі та громадам сіл. Прикладом такої толоки стало нове приміщення фельдшерсько-акушерського пункту у селі Брониця, де мешкає понад дві тисячі людей. Коштами на нього склалися і районна влада, і районна лікарня, і місцеві підприємці, і самі селяни. Вони ж були й будівничими. У Видричах такими спільними зусиллями реставрували закинуте приміщення колишньої колгоспної контори під дитячий садок. Завдяки вихідцю з села Миколі Пасю і його коштом дитсадок ззовні оформили у стилі голландського художника першої половини XX століття Піта Модріана. У Краснилівці, невеликому селі Бузаківської сільради, де лише 148 жилих будинків і немає навіть півтисячі мешканців, об’єктом для загальної толоки став клуб. Від районної влади селяни отримали лише дах, від місцевих лісівників — на 200 тисяч дерева. Селяни самі закладали фундамент, самі зводили стіни, повідомляє Наталія МАЛІМОН, «День», Волинська область.
У Чернігові зареєстровано три нові випадки підозри на кір
Про це «Дню» повідомив представник центру Чернігівської обласної СЕС. Серед «новоприбулих» — по одному працівнику міської лікарні №1 та управління культури Чернігівської міської ради, а також безробітна чернігівка. З початку року на Чернігівщині зареєстровано 37 випадків захворювання на кір. Із них чотири діагнози підтверджено лабораторно, 33 — встановлено клінічно. Ще 15 хворих було госпіталізовано з підозрою на кір. Станом на 19 березня госпіталізовано 9 хворих. Спалахи кору раніше відмічали в Чернігівському юридичному та медичному коледжах — 30 і три випадки відповідно. Наразі спеціальні служби проводять комплекс протиепідемічних заходів, повідомляє Віталій НАЗАРЕНКО, Чернігів.
