Рада затвердила собі кошторис — 869 млн грн
Верховна Рада ухвалила постанову «Про кошторис Верховної Ради України на 2012 рік». Як передає УНІАН, за таке рішення проголосував 261 народний депутат із 410, зареєстрованих у сесійній залі. Безпосередньо на засіданні парламенту це питання не обговорювалося, жодних цифр не називалося. Постанову було проголосовано без жодних обговорень. Як повідомив в інтерв’ю журналістам голова комітету ВР з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи ВР Володимир Макеєнко, кошторисом передбачено витрати в сумі 869 млн грн. За його словами, з них 785 млн — це загальний фонд, а близько 85 млн — спеціальний фонд. В. Макеєнко повідомив, що на здійснення законодавчої діяльності ВР передбачено близько 460 млн грн, а видатки на оплату праці з нарахуванням для народних депутатів, у тому числі їхнім помічникам та консультантам, становлять близько 279 млн грн. Він зазначив, що на проживання народних депутатів передбачено близько 20 млн грн, а на виступи в ЗМІ — 2,5 млн грн. Також голова Регламентного комітету зазначив, що в кошторисі передбачено п’ять мільйонів гривень для сплати внесків у міжнародних організаціях, а для Управління справами передбачено 179 млн грн. Крім того, за даними В. Макеєнка, 8 млн 700 тис. грн передбачено для інституту законодавства, 1 млн 600 тис. грн — на їдальні. За його словами, для дирекції телепрограм передбачено 12 млн грн, для газети «Голос України» — 14 млн 700 тис. грн, для журналу «Віче» — 3 млн грн. Нагадаємо, 2011 року кошторис витрат ВР склав 850 млн грн.
У Тернополі запровадили премії на честь першого українського бургомістра міста
У понеділок, в день народження громадського діяча, адвоката, письменника, перекладача, першого бургомістра-українця Тернополя Володимира Лучаковського, оголосили перших переможців міського конкурсу на його честь «Кращі в Тернополі». Як наголосив Тернопільський міський голова Сергій Надал, конкурс, який відтепер відбуватиметься щорічно, зокрема, покликаний популяризувати визначну постать, яка, починаючи з 1896-го року, зробила значний внесок у розвиток Тернополя. У кожній з двох номінацій рада експертів із представників Тернопільської міської ради, Інституту розвитку міста, Фонду ім. В. Лучаковського відібрали по сім номінантів, яких запропонували виші, ЗМІ, громадські організації. У номінації «Вклад в історію» переможцем став голова виконкому Тернопільської міської ради 1984—1991 років, міський голова 1998—2002 років Анатолій Кучеренко. У номінації «Майбутнє створюється сьогодні» серед тих, хто доклав вагомих зусиль до інноваційного технологічного, суспільного, культурного розвитку Тернополя, кращим визнали професора кафедри загальної та оперативної хірургії з топографічною анатомією, травматологією і ортопедією Тернопільського державного медичного університету ім. І. Горбачевського, члена Всеукраїнської асоціації пластичних реконструктивних і естетичних хірургів Володимира Бігуняка. Він здобув визнання в Україні і за кордоном не лише як талановитий хірург, а і як новатор, винахідник у медичній галузі, засновник інституту «Біомедичних технологій». На сьогодні інститут — єдиний виробник замінника шкіри людини на території країн СНД. Там також виготовляють трансплантати рогівки ока, що є спільною розробкою тернопільських і одеських науковців. Професор Володимир Бігуняк — автор шістнадцятьох всесвітніх патентів. Переможці конкурсу ім. В. Лучаковського отримали сертифікати на грошові премії по п’ять тисяч гривень, а номінанти — грамоти й срібні відзнаки, повідомляє Лариса ОСАДЧУК, Тернопіль.
У Черкасах стимулюватимуть ідеї-новації
Черкаси стануть першим містом в Україні, де за інноваційні ідеї влада буде платити городянам. Як розповів міський голова Черкас Сергій Одарич, міська рада затвердила програму стимулювання новацій у сфері муніципальних послуг. Принцип дії простий — кожен, хто має цікаву інноваційну ідею, яка допоможе заощадити кошти громади міста або принести додатковий дохід до міського бюджету, отримує 20% від економічного ефекту. «Така програма необхідна, аби вкладати інноваційний потенціал наших жителів у розвиток міста та заощаджувати кошти бюджету. Інноваційні ідеї повинні стимулюватися та підтримуватися, аби ці люди та їх ідеї залишились у місті, а не наші таланти переманювались до інших країн», — розповів Сергій Одарич. За його словами, запропонувати ідею може кожен представник громади і отримати за її впровадження 20% від заощаджених коштів за перший рік впровадження. Аби відбирати ідеї та слідкувати за їх втіленням у життя, буде створено спеціальну комісію з підприємців та науковців. «Це не нова практика. Зокрема, першим таку програму впровадило місто Шарлотт у США. І там отримали достатньо серйозний ефект. Причому їм вдалося залучити і управлінців до цього процесу, і підприємства, які надають послуги, і широку громадськість», — зауважив мер Черкас. У Черкаському міськвиконкомі обіцяють, що вже на початку літа ця програма почне вже функціонувати, повідомляє Вікторія КОБИЛЯЦЬКА, Черкаси.
У Криму пропонують етнографічний туризм
На XXI Міжнародному туристичному ярмарку «Крим. Курорти. Туризм-2012» відбулася презентація нових туристичних маршрутів і програм по Криму з використанням об’єктів історико-культурної спадщини. Серед нових пропозицій туристам були презентовані етнографічні тури, що запроваджуються наступного літа — «Греки Криму: історія завдовжки 26 століть», «Іудеї Криму: 2000 років історії та культури», «Німці в Криму», «Сторінки історії та культури кримських караїмів», «Кримчаки — хто вони», «Французький слід на кримській землі», «Чехи в Криму», «Швейцарці в Криму», «Естонці в Криму», «Мозаїка народів Криму», «Візантійський Крим», «Кефінський еялет Османської імперії» та інші. Як повідомила начальник управління Міністерства курортів і туризму Криму Ольга Бурова, «Центр Кримознавства», створений при історичному факультеті Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського, спільно з Кримською республіканською установою «Етнографічний музей» для кращої організації цих турів провели етнографічний семінар для екскурсоводів і краєзнавців «Мозаїка культур кримських народів». На базі «Етнографічного музею» відбулися лекції «Огляд етнічної історії Криму кінця XVIII — початку XX стст.», «Ювелірні прикраси народів Криму», «Символіка у вишивці східних слов’ян і болгар Криму. Також для організаторів турів відбулися екскурсії «Мозаїка культур кримських народів», «Кримська скринька», «декоративно-ужиткове мистецтво кримських народів», етнографічна екскурсія з розповіддю про поселення народів Криму за маршрутом Сімферополь — Зуя — Бєлогорськ — Золоте Поле, повідомляє Микола СЕМЕНА, Сімферополь.
