20 вересня в Україні відбудеться велика кліматична хода — Міжнародний марш за клімат, — учасниками якого стануть громадяни, яких турбує майбутнє планети. Таким чином Україна (а саме представники 10 громадських організацій та решта небайдужих) приєднається до світової акції за збереження довкілля, що відбудеться в той же день у багатьох країнах світу під назвою Fridays for future. А вже 23 вересня в Нью-Йорку має відбутися Кліматичний саміт ООН щодо ситуації, яка склалася в світі в зв’язку з глобальним потеплінням.
За словами кандидата географічних наук, наукового співробітника Українського гідрометеорологічного інституту Державної служби з надзвичайних ситуацій та НАН України Віри БАЛАБУХ, основна проблема не в тому, що з року в рік на планеті, зокрема й в Україні, зростає температура, а в тому, що це відбувається небаченими раніше темпами (так, нинішній липень став найспекотнішим у історії кліматичних спостережень).
— За період з 1988 по 2017 роки темпи зростання температури в Україні та світі були найвищими за всю історію синоптичних і кліматичних спостережень. Україна належить до тих регіонів, де темпи зростання температури є найвищими в світі. Змінюється кліматична норма: в січні та серпні ми спостерігаємо найбільш аномальні температури: зростання на 1,5 градуса, — каже науковиця.
За її словами, це призводить до того, що клімат в Україні «поляризується»: то посуха, то сильні опади. Це призводить до зростання кількості стихійних явищ. Також підвищені температури провокують розмноження шкідників у лісах та полях.
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
Фахівці, в тому числі міжнародні, застерігають, що зміни відбуваються швидше, ніж припускали дослідники і сконструйовані ними раніше моделі кліматичних коливань. Так, за даними Міжнародної кліматичної організації ІСРР, сьогодні є три сценарії змін клімату: песимістичний, оптимістичний та реалістичний. За реалістичним сценарієм температура в Європі до 2100 року зросте на 3—5 градусів. В Україні вже піднялася більш як на 1 градус. Прогнозується, що до 2030 року вона збільшиться ще на 0,4 градуса, а до 2050-го — на 1,5 градуса. Найбільше — на сході України (як це є й нині), і до 2100 року вона може зрости на 3 градуси. При цьому найбільший ріст температури може бути восени. Процеси сильно вплинуть на кількість опадів: їх стане менше, особливо — взимку. Прогнозується, що дефіцит вологи в Україні може скласти 26%.
Світові експерти сьогодні стурбовані тим, що пожежі в Сибіру, на Алясці, Канаді, Гренландії та в Амазонії призвели до викидів десятків мегатонн вуглекислого газу в атмосферу, і це спричинить ще швидший тепловий ефект. Тому громадськість, а особливо молодь не вперше збирається на акцію, яка має привернути увагу всіх світових лідерів до загрозливої ситуації.
— Кліматичні акції — не новина для світу. 2014 року понад 400 тисяч людей вийшли на вулиці Нью-Йорка з вимогою запобігти зміні клімату на планеті. 2015 року перед підписанням Паризької угоди сотні людей по всьому світу, зокрема й в Україні, влаштували марші в своїх містах. Тоді в Києві під перший сніг вийшло майже 500 небайдужих людей. Відтоді масові кліматичні акції відбуваються щороку, проте вперше в них бере участь така кількість молоді. Українська молодь приєдналася до глобального руху Fridays for future на початку 2019-го, встигнувши провести кілька десятків кліматичних страйків у різних містах. Тепер молоді люди разом із дорослими готують велику кліматичну акцію 20 вересня. Ми — активісти та активістки з багаторічним досвідом у проведенні кампаній, ми — експерти та експертки з клімату, енергетики, сталого транспорту, тваринництва, споживання, проте найголовніше — ми небайдужі жителі України, які хочуть мати безпечне та чисте довкілля для себе й майбутніх поколінь, — каже експертка кліматичного відділу ГО «Екодія» Ольга БОЙКО.
Вона зауважує, що Україна досі залежить від викопного палива (вугілля, нафти, газу), згоряння якого робить найбільший вклад у зміну клімату, забруднює довкілля та загрожує здоров’ю населення.
Учасники Міжнародного маршу за клімат зокрема вимагатимуть від української влади затвердження курсу переходу на 100% відновлюваних джерел енергії та поступово досягати його до 2050 року, відмовитися від будівництва нових електростанцій на викопному паливі і визначити шлях до повної декарбонізації економіки України, зробити енергоефективність пріоритетом №1 в Україні. Водночас експерти наголошують, що в Україні є величезний потенціал для розвитку чистої енергії для забезпечення енергонезалежності, а також підвищення енергоефективності.
