Оформити документи на житло чи автівку або ж дізнатися, чим займається депутат від вашого округу, при цьому навіть не відриватися від стільця і не виходити з дому? Це лише верхівка від величезного торта, який пропонують спробувати на смак українцям під назвою «Держава в смартфоні». В підсумку кожен із нас отримає доступ онлайн до державних реєстрів та сервісів. Влада своєю чергою надаватиме послуги населенню ефективно, якісно та прозоро. Звісно ж, зводячи на нуль існуючі корупційні схеми. Завдання, сформульоване Президентом Володимиром Зеленським, водночас зрозуміле та амбітне. Наскільки готові до цього державний сектор, ІТ-індустрія та суспільство?
ЦИФРОВІ ПЛАНИ
Попри закиди громадськості в черговому піарі, сходити з обраного шляху в Президента не збираються. Що не день, то уряд та його команда пропонують нові начинки «Держави в смартфоні», підкріплюючи заяви офіційними документами. Так, 30 липня був виданий указ про е-послуги. Це дасть можливість українцям із власних електронних кабінетів отримувати доступ до даних у всіх державних реєстрах. Днями з’явився інший указ Президента «Про деякі заходи забезпечення надання якісних публічних послуг». Ідеться про єдині вимоги до якості обслуговування відвідувачів. Буде визначено максимально допустимий час очікування в черзі.
Глобальними планами діджиталізації країни ділиться з громадськістю прем’єр-міністр України Олексій Гончарук. Він обіцяє запустити тотальну цифровізацію в найближчі роки. Із 2020 року почнуть «оцифровку» близько 200 державних послуг. Уже з 1 жовтня всі органи державної влади мусять відмовитися від паперового документообігу. З кінця року розпочнеться розробка та наповнення електронного ресурсу «Відкрите довкілля», також запроваджуватимуть електронні лікарняні, в електронний формат перейде процедура ввезення та визнання гуманітарної допомоги. Ще планується створення електронних кабінетів усіх учасників будівельного ринку. Із найближчих завдань — впровадження електронних виборів та електронного перепису населення.
ІЗ ЯКИМИ ПАСПОРТАМИ МОЖНА ЗАПРОВАДЖУВАТИ Е-ВИБОРИ?
Саме електронні голосування та перепис населення викликали найбільший резонанс у ЗМІ. Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія вважає, що для перепису населення громадянам варто роздати спеціальні ID-картки. Так можна стежити за динамікою чисельності населення постійно, не проводячи традиційний перепис кожні п’ять років. На думку Арахамії, це зекономить бюджету 90 млн євро. Разом з тим міністр цифрової трансформації Михайло Федоров обіцяє, що вже цієї осені українцям почнуть видавати паспорти у вигляді ID-карток одразу з електронним підписом. У чому між ними різниця і чому не згодиться для перепису існуючий паспорт оновленого зразка, для пересічного громадянина лишається загадкою.
Нагадаємо, останні чотири роки паспорти громадян України виготовляються у вигляді безконтактного електронного носія. Паспорти оновленого зразка наразі отримало 15 млн українців. ID-картка має необхідний функціонал, у тому числі електронний цифровий підпис, про що зазначав Михайло Федоров. Документ можна використовувати і для перепису населення, і для електронного голосування на виборах.
КИЇВСЬКИЙ ДОСВІД
На ринку існують готові пропозиції, які держава сміливо може брати на замітку. Відомий у столиці проект «Картка киянина» по суті став спробою запустити державу в смартфоні на рівні одного міста. Маючи картку, містяни могли сплатити комунальні послуги, оформити страховку, поповнити рахунок мобільного телефона, придбати квитки, сплатити за інтернет-послуги, записатися на прийом до лікаря чи чиновника. «Картка киянина» працювала як єдиний електронний квиток у громадському транспорті. За сім років існування стала повноцінним документом містянина з мобільним додатком. Саме з цим проєктом київські чиновники брали участь у міжнародних форумах, присвячених розвитку smart-міст.
Та несподівано наприкінці минулого року Київрада вирішила закрити проєкт, буцімто через завершення терміну договору з інвестором-розробником. Натомість запланувала запуск нової багатофункціональної «Муніципальної картки «Картка киянина», яку експертна спільнота назвала клоном існуючої. Депутат Київради Володимир Левін раніше заявляв, що програмне забезпечення «Картки киянина» було незаконно вилучене в розробників. Що з’явилося натомість? Документ зі схожою назвою, до якого ледь не кожні два тижні обіцяли додавати нові функції. Та все лишилося на рівні заяв та обіцянок.
ІТ ПІДСТАВИТЬ ПЛЕЧЕ
Історія з «Карткою киянина» — хороший урок для тих, хто збирається оцифрувати життя всієї країни в глобальних масштабах. Викликів чимало — чесна конкуренція між розробниками послуг, гарантії, що сервіси працюватимуть на відмінно та без перебоїв, і, звичайно ж, фінансові ресурси. Якщо це будуть приватні інвестиції, то на яких умовах, якщо виключно державний бюджет, то про які суми йдеться? Недарма в Офісі Президента неодноразово наголошували, що для переходу на цифрове життя доведеться шукати міжнародних донорів та партнерів.
Із цим частково не згодні представники вітчизняного ІТ-сектору, наголошуючи, що «Держава у смартфоні» — це якраз можливість розвивати внутрішній попит на український програмний продукт. А для цього держава має стати замовником послуг та інвестором.
«Я не казав би, що в ІТ-компаній є готовий велосипед, але держава знає, що до нас можна звертатися за експертизою, — зазначає Костянтин Васюк, виконавчий директор IT Ukraine Association. — Якщо оцінювати загалом ініціативу діджиталізації країни, то владі слід визначити пріоритети та ключові ініціативи, які будуть найбільш ефективні, зважаючи на витрачений час та кошти. Держава наразі готова до такого діалогу. Своєю чергою ІТ-сектор зацікавлений у реалізації конкретних проєктів, готовий долучатися до ініціатив та програм, якщо вони будуть прозорими та конкурентними з точки зору ведення бізнесу».
ЗАКОНОДАВЧІ ПЕРЕПОНИ
Щоб не казали про інноваційність президентської задумки, діджиталізація в Україні розпочалася не сьогодні і не вчора. Зміни помітні в буденному житті: е-Health, електронний квиток у громадському транспорті, букінг-сервіс в Укрзалізниці, інтернет-магазини чи адмінпослуги в ЦНАПах.
«Попередній досвід створення електронних послуг виявив чинники, зокрема й фінансові, юридичні, технічні та кадрові, які стримують швидку електронізацію, — зауважує Михайло Серебряков, менеджер проєктів ГО «Разом проти корупції». — Зокрема це законодавство, яке виписане під паперовий, бюрократичний та часто корупціогенний формат надання послуг. Електронізація послуг та сервісів заощаджує владі та суспільству час, ресурси і гроші, однак оцифрувати країну швидко не вийде. Дуже хотілося б, але ні, навіть якщо держава не поскупиться на гроші та найме армію айтішників».
До речі, працівників зі сфери ІТ якраз і бракує державним органам влади. На думку Серебрякова, це ще одна перешкода на шляху діджиталізації. Фахівці не горять бажанням працювати в держструктурі за низьку зарплату.
НЕ З ТОГО ПОЧАЛИ
Наскільки затребувані електронні сервіси серед населення — сумнівів практично немає. Бодай раз кожен з нас реєструвався на прийом до лікаря в системі e-Health чи надсилав звернення на контакт-сервіс міських органів влади. Інше питання — чи створені всі умови для глобальної діджиталізації?
«Держава у смартфоні звучить надихаюче і не лише для тих, хто має смартфон, — підтримує думку Сергій Лобойко, директор «Центру розвитку інновацій», ідеолог е-демократії співорганізатор «Громадського бюджету Києва». — Добре, що це питання в переліку національних пріоритетів. Щоб досягнути успіху в урядуванні, всі сторони мають володіти якісними даними, вміти їх аналізувати та користуватися інструментами «держави в смартфоні». Часто немає що аналізувати. Досі не знаємо, скільки в нас населення, половина економіки в тіні, звідси нереальна картина, на основі якої треба приймати рішення від рівня децентралізованих громад до керівництва країни. Це дорогий проект, який країна за власний кошт та навіть за допомоги донорів навряд чи потягне. Також він може стати корупційним, якщо буде реалізовуватися в непрозорий спосіб».
Аби ідея діджиталізації була успішною, експерти радять чиновникам максимально залучати до цього громадськість. Для початку слід оприлюднити всі проекти, з яких має складатися концепція «Держава у смартфоні». Адже ми дізнаємося про все дозованими порціями. А далі — залучати експертів до обговорення. Так чи інакше починати треба з того, що однозначно матиме довіру та підтримку суспільства.
