6 березня 2019 року житель Якутська Олександр Габишев, який проголосив себе шаманом-воїном, вирушив з рідного міста у грандіозний піший марафон до Москви, щоб виконати доручену самим Богом місію — вигнати «демона Путіна», якого природа не любить, і відновити в Росії народовладдя, тобто демократію. Вигнати Путіна шаман збирається мирним шляхом, закликаючи народ на мітинги. Але якщо мирні методи не допоможуть, Габишев готовий виганяти Путіна, іншим шляхом, але як саме, він не пояснює. Раніше шаман вчився на історичному факультеті, працював зварювальником і двірником. До шаманства прийшов після трирічної туги за померлою від хвороби дружиною й унаслідок медитації. Згорьований Габишев пішов жити до лісу відлюдником і на згадку про дружину побудував каплицю. Цей факт свідчить про те, що його шаманство має досить синкретичний характер, і православ’я він теж не цурається. До Москви Габишев йде по узбіччях автотрас з візком, завантаженим необхідними в дорозі речами, зокрема юртою для нічлігу. Ті люди, які до нього підходять або під’їжджають і заговорюють, найчастіше його ідеї схвалюють. Деякі проходять з ним частину шляху, знімають на відео й розміщують відео у відеоблогах, що принесло шаманові популярність у соцмережах. Відео з Габишевим набрали вже понад мільйон переглядів. Габишеву дарили харчі й гроші, що дозволяє йому інколи ночувати в готелях. Дійти до Москви Саша-шаман розраховує наприкінці 2020 — початку 2021 року. Але на своєму шляху він уже так чи інакше впливає на регіональну політику.
Свою програму Габишев декларує так: «Демократія має бути без страху. Зараз люди бояться говорити, бояться, що їх звільнять, зарплати позбавлять. Просто у нас державна сила безмежна, демонічна. Народ у штучну депресію загнаний. Природну депресію знахар вилікує махом, а цю, штучну, лише чаклунством. Чаклун нагнав свою ілюзію страху, депресію на всю країну, але білий чаклун — такий, як я, — зможе цю ману розвіяти. Політик тут даремний, лише чаклунство на чаклунство. Рівновага має бути — між державною владою і народом. І боротьба за рівновагу йде подеколи, так, кривавими методами, якщо тиранічні державні режими не дають у демократичний спосіб урівноважити їхню владу. І Путін захищатиме державність, яку ми зараз спробуємо врівноважити народовладдям».
І шаман Габишев дійсно став політичним чинником, принаймні в Бурятії. Туди він добрався, супроводжуваний десятком прибічників, в самий розпал місцевої передвиборної кампанії. Тут влада Бурятії нарешті звернула увагу на шамана-баламута. 23 серпня ДІБДР під надуманим приводом конфіскувала у групи Габишева червоні «Жигулі». Потім їх зустріли «правильні» шамани з общини «Тенгері», які претендують на те, щоб бути «канонічними» шаманами (хоча саме поняття канонічності в шаманізмі позбавлене сенсу). Вони вимагали від Габишева відректися від шаманства, оскільки вигнання Путіна — мета не добра. Олександр цю вимогу проігнорував, а його прибічники вже наступного дня, 29 серпня, коли група підійшла до Улан-Уде, на пожертвування замість «Жигулів» купили новеньку «Газель», тож шаман-воїн в’їхав у столицю Бурятії не на віслюку, а на «Газелі». Прибічники Габишева брали участь у мітингу опозиції, яка протестувала проти фальсифікацій на виборах мера Улан-Уде, яким був обраний єдинорос Ігор Шутенков. Мітингувальники вимагали скасування підсумків голосування та проведення повторних виборів, а також звільнення двох прибічників Габишева. Мітинг розігнала поліція. Сам же шаман продовжив свій шлях до Москви.
Наскільки серйозним є те, що затіяв Габишев? Ми маємо справу з епатажним курйозом чи з феноменом, який може мати політичне значення? Поки що шамана-воїна супроводжує близько 30 послідовників. Його противники підозрюють Габишева або в божевіллі, або в користолюбстві й здирстві за зразком тоталітарних сект. Але залишимо питання про особистість Габишева і його мотиви. Зараз важливіше спробувати дати відповідь на інше питання — чи можливо сьогодні виникнення в Росії якого-небудь впливового суспільно-політичного руху під релігійними гаслами. Російська православна церква, тісно зрощена з державою, для цієї мети, звісно, не годиться. Але й узагалі, в рамках православ’я сьогодні немає скільки-небудь впливових рухів, опозиційних керівництву РПЦ, що мають загальнонаціональне значення. Мусульманські рухи такого штибу в Росії існують, але вони або є філіями міжнародних ісламських організацій і рухів, незрідка екстремістського характеру, або, по суті, є національними рухами, хоча й під ісламськими прапорами, як, наприклад, у Татарстані.
У цих умовах шаманізм (або неоязичництво) потенційно може каналізувати протестний рух проти корупції й свавілля влади (боротьба з корупцією є однією з центральних тем габишевських проповідей). Подібний неоязычницький рух, у принципі, може набути популярності серед народів Сибіру, Уралу й Поволжя, у яких сильними є традиції шаманізму, незважаючи на формальну приналежність до світових релігій — православ’я, ісламу й буддизму. Нагадаю, що удмуртський вчений Альберт Разін, який вчинив самоспалення, теж був шаманом. У випадку цих народів, окрім безлічі соціальних проблем і репресивної практики правоохоронних органів, невдоволення тих же якутів, бурятів, удмуртів та інших народів може підживлюватися асиміляторською політикою Москви, пригнобленням національних мов і культур та їхнім поступовим відмиранням. Неоязичництво, до речі, існує й серед росіян. Але тут воно роздроблене на низку дрібних угруповань, що мають або екстремістський, або, як у випадку з анастасійцями («Дзвінкі кедри Росії») Володимира Мегре, відверто шахрайський характер. Російська влада слов’янського неоязичництва не боїться.
Судячи з усього, Габишев і зародження його руху поки що не викликають занепокоєння в Москві, інакше б проти нього і його послідовників вжили б досить радикальних заходів. Не виключено, що ситуація зміниться, коли шаман-воїн досягне Уралу й Поволжя. Думаю, в усякому разі, що обряд вигнання «демона Путіна» в російській столиці провести йому не дадуть, але це станеться лише 2020 або 2021 року.
