Коли в Україні запрацює нова екологічна інспекція? Основні претензії до старого органу — недієва, неефективна, корупційна, тому міняти треба суть, структуру, функції і персонал. 2017 року уряд підписав «Концепцію реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього середовища». Це був перший крок до створення абсолютно іншого природоохоронного органу, діяльність якого хоча б мінімально відповідала очікуванням громадського сектору. Далі виникла законодавча пауза.
Тим часом проти голови Державної екологічної інспекції Ігоря Яковлєва розпочалося службове розслідування через порушення Закону «Про державну службу». Власне, сам орган наразі в процесі ліквідації. Що з’явиться натомість, залежить від оперативності парламенту. На розгляд депутатів подано законопроект «Про державний екологічний контроль». Крім цього, інший проект закону, що передбачає створення з нуля абсолютно іншого за суттю та функціями природоохоронного органу, готується до повторної реєстрації у Верховній Раді.
Тож які перспективи появи нової структури на тлі зміни влади та об’єднання Міністерства екології та природних ресурсів із Міністерством енергетики та вугільної промисловості — «День» розпитав у директора Команди підтримки реформ при Мінприроди Анатолія КУЦЕВОЛА, що готувала текст закону про природоохоронний орган на основі урядової концепції.
«НОВИЙ ОРГАН МАТИМЕ ВСІ НЕОБХІДНІ ПОВНОВАЖЕННЯ»
— Анатолію, громадськість в очікуванні змін не лише назви, а й суті нового органу, неважливо, як він називатиметься, служба чи інспекція. То чого ж очікувати від появи переформатованої ДЕІ?
— Завжди треба ставити в центрі уваги людину, її потреби та потреби майбутніх поколінь. Чи задовольняє нас, як громадян, поточний стан довкілля та глобальні тренди, які свідчать, що планета палає? Останній приклад — ситуація в Національному парку «Тузлівські лимани», де незаконно виловлювали рибу. Прикордонна служба не зупиняла браконьєрів. Природна охорона самого парку теж нічого не могла вдіяти. Цей приклад показує, що немає органу, якому можна було б зателефонувати та попросити приїхати на місце інциденту для розв’язання проблеми.
Саме з такою ідеєю ми починали два роки тому працювати з «Концепцією реформування системи державного нагляду (контролю) в сфері охорони навколишнього середовища». Відповідно до концепції ми підготували перший нормативно-правовий акт, за яким з’являється орган, до якого зможуть звертатися громадяни у разі екологічних правопорушень. Цей орган матиме всі повноваження для затримання порушників, не треба чекати поліцію чи правоохоронні органи. Також в інспекторів з’явиться право фіксувати злочини та доводити їх до логічного завершення. Коли завдається шкода довкіллю, треба її обрахувати та стягнути завдані збитки, достатні для відновлення стану довкілля. Якщо це фізична особа, то всі справи ведуться стосовно неї. Коли йдеться про великі підприємства, тоді відповідальною за порушення природоохоронного законодавства є фізична особа, яка є посадовою особою підприємства.
Таким чином у кінці 2017 року з’явився проект закону про появу органу, який об’єднає функції різних природоохоронних органів. Адже має бути один орган, до якого можна висувати претензії і який контролюватиме дотримання природоохоронного законодавства, нарахування суми завданої шкоди, звернення до суду. Хоча штрафи за шкоду довкіллю дуже низькі, ще й є проблема з їх стягненням, зокрема станом на 2018 рік стягнуто 90 млн грн, що становить 8,5% від загальної суми нарахованих збитків.
У 2017—2018 роках громадськість паралельно підготувала «Зелену книгу» та «Білу книгу» щодо екологічного контролю та моніторингу. Деякі ідеї розв’язання проблем були виписані непогано, оскільки їх писали адвокати-практики й екологи, але в цих пропозиціях прослідковувався брак досвіду державного управління, зокрема, як будуються і функціонують органи влади. Проблемою також була відсутність готових проектів рішень. Саме тому вирішили рухатися далі з нашим проектом закону та узгоджувати його з неурядовими екологічними організаціями. Законопроект таки зареєстрували в парламенті, утім, з’явився альтернативний проект від МБО «Екологія-Право-Людина», після чого відбулася зустріч з громадськістю в Оргуському центрі. Це було потрібно, щоб випустити емоції обом сторонам.
Ексзаступник міністра екології Василь Полуйко запропонував доопрацювати разом текст одного закону. Та це виявилося неможливим. ЕПЛ пропонувала вивести екологічний контроль з-під видів інших контролів на рівні законодавства. Із травня почали спільно напрацьовувати новий проект і, звісно, мали різні позиції. В результаті ЕПЛ опублікував законопроект про екологічний контроль, який містить статтю про природоохоронний орган, але не вирішує питання єдиного природоохоронного органу, тобто по функціоналу залишається та сама ДЕІ. Разом з тим перший законопроект Офіса та новий — не суперечать один одному, адже вирішують різні питання.
ЗАВДАННЯ ВЛАДИ — УХВАЛИТИ ЗАКОНИ ТА ВИДІЛИТИ КОШТИ
— Тобто можна ухвалювати обидва законопроекти?
Так, законопроект про екологічний контроль не передбачає, хто ж виконуватиме ці функції. Коли ми готували свій текст закону про об’єднання усіх функцій природоохоронних підрозділів у одному новому органі, зрозуміли: аби змінити це на рівні уряду та створити єдиний природоохоронний орган, все одно потрібен новий закон. Так само неможливо змінити статус природоохоронного органу. З нами довго сперечалися, чи потрібна інспекторам зброя. Після ситуації на Тузлівських лиманах зрозуміло, що без зброї немає сенсу щось змінювати. Ми почули та врахували всі зауваження до нашого законопроекту, у тому числі зауваження головного науково-експертного управління парламенту.
— Що наразі відбувається з зареєстрованими законопроектами? Як вони будуть між собою узгоджуватися, бо реалізація кожного з них затягнеться в часі, а громадськість очікує результатів уже?
— Усе залежить від уряду та парламенту. Законопроект про екологічний контроль опублікований та готується до громадського обговорення. Законопроект про природоохоронний орган треба доредагувати і реєструвати знову. Бо в разі прийняття лише одного закону про екологічний контроль все одно незрозуміло, хто це має робити. Навіть ліквідація ДЕІ — це позитивний момент у історії створення нового органу. Адже за нашою концепцією будуть створені територіальні підрозділи, що зменшить адміністративне навантаження на структуру нового органу.
Окремо будуть створюватися підрозділи з охорони води, лісового господарства тощо. Єдине питання — повноваження людей та підвищення зарплатні. Наразі ми не можемо цього гарантувати. Є два шляхи — або уряд підніме заробітні плати усім без винятку державним службам, або ми підемо шляхом нашого закону, де передбачено мінімум 16 тисяч гривень на найнижчу посаду. Для професійного інспектора це може бути від 40 тисяч гривень, а головний інспектор може отримувати 70 тисяч гривень.
Анатолій КУЦЕВОЛ: Новий орган — це об’єднання в одному місці всіх функцій, а далі йде розгалуження системи на тематичні підрозділи. Але можна звернутися на одну телефонну лінію, як у поліції, повідомити про факт порушення, а оператор визначає, який підрозділ цим буде займатися. Але все одно це буде єдиний природоохоронний орган, який матиме абсолютно всі необхідні повноваження, а не кілька різних юрисдикцій, які перекладають відповідальність один на одного. От, наприклад, людина бачить маршрутку, з якої іде чорний дим, куди дзвонити в таких випадках? Поліція це не буде перевіряти. А громадяни хочуть розуміти, що їх почули і приїжджає хтось, хто вирішує це питання. Чи це служба, чи інспекція — громадянина не обходить. Це клопіт держави
Також наші законопроекти передбачають існування ІТ-системи інспектування. Це робити можна вже, технічне завдання готове, будемо шукати партнерів для його впровадження. За попередніми оцінками вартість системи «Онлайн-інспектор» — приблизно 50 тисяч євро, разом із технікою, необхідною для роботи інспектора (камери, планшети тощо), — 580 тисяч євро. Бо один з найбільш корупційних елементів у системі, що акти перевірки складаються за 400 кілометрів від місця злочинів. Ми пропонуємо ходити кожному інспектору з відеокамерою, GPS-пристроями та мати типові протоколи для фіксації того чи іншого порушення. Все має працювати на системі блокчейну. Папери мусять відійти в минуле. Нема проблеми в тому, щоб фігуранти справи залишили електронні підписи на планшеті.
— Усе це начиння вартує грошей, і це треба теж одразу передбачати в законах...
— Це все прописано. Чітке завдання уряду — передбачити гроші. Якщо навіть рік парламент працюватиме над законом, ми можемо вже зараз готувати базу для його запуску. Єдине, що ми планували отримати з бюджету на 2020 рік 570 мільйонів гривень, а залишили цифри на рівні минулих років — 380 мільйонів гривень.
«ІНСПЕКТОРІВ У НОВИЙ ОРГАН НАБИРАТИМУТЬ З НУЛЯ»
— Поки ми чекаємо на законодавче зелене світло, чим займається наразі ліквідована ДЕІ?
— Будь-яке рішення про ліквідацію не означає, що одразу всі лишаються без роботи, працівники виконують свої функції, поки не створений новий орган. Спочатку він має бути створений, зареєстрований, повинен отримати керівника та набрати за конкурсним відбором 30% штату. Жодні функції та повноваження йому не належать, доки офіційно не буде повідомлено про повноцінний запуск. ДЕІ отримала виконувача обов’язків на перехідний період, є ліквідатор екологічної інспекції. Всі мають працювати на своїх місцях.
— Але персонал виконує свої старі функції? Чи можливо впроваджувати зміни зі старими кадрами?
— Вони виконують функції відповідно до законодавства, тому поки воно не змінене, функції ті самі. Мені видається, що у зв’язку зі зміною влади та неймовірною підтримкою в парламенті, з’явилося велике вікно можливостей, щоб швидко запустити цю реформу.
— Раніше йшла мова, що нових інспекторів будуть набирати заново на кшталт відбору патрульних до Національної поліції. Чи лишається ця ідея в силі?
— У нашому законопроєкті закладено набір інспекторів з нуля. Також ішлося про люстрацію, що негативно оцінило головне науково-експертне управління парламенту, частина бізнесу і неурядовий сектор. Хоча інша частина бізнесу радила люструвати всіх без винятку. Але якщо люструвати керівників у великій кількості, а потім ставити вимогою закону набрати нових, та ще й з досвідом, то їх нема на ринку. На мою думку, люстрація певна має залишитися. Конкурсна комісія проводить відбір, але кандидатів із досвідом, за якими тягнеться шлейф корупції, може відкинути уряд. Також не можна в один момент відмовлятися від усієї середньої ланки, яка найбільше страждає.
«АБО ПРИЙМАЄМО ШВИДКІ РІШЕННЯ, АБО ЛИШАЄМОСЯ НА РІВНІ НИНІШНЬОЇ ДИСКУСІЇ»
— Як співпрацювали з бізнесом у напрацюванні законопроекту? Цей сектор у принципі має бути зацікавлений у екологічно чистій репутації.
— Ми консультувалися з міжнародними партнерами. Дійсно, одна частина бізнесу підтримала ідею люстрації, інша частина виступала за обов’язкову фото- та відеофіксацію перевірок. Бізнес готовий грати на умовах навіть жорстких перевірок. Про плановість чи позаплановість не йдеться. Якщо в підприємства дотримуються всіх екологічних стандартів, то чого боятися, інспектор ще раз перевірить і підтвердить відповідність усім нормам.
— За часів міністра екології Ігоря Шевченка йшлося про створення зоополіції, тобто окремого органу, який би контролював питання захисту тварин. Чи передбачено щось подібне в реформованій інспекції?
— Новий орган — це об’єднання в одному місці усіх функцій, а далі йде розгалуження системи на тематичні підрозділи. Але можна звернутися на одну телефонну лінію, як у поліції, повідомити про факт порушення, а оператор визначає, який підрозділ цим буде займатися. Але все одно це буде єдиний природоохоронний орган, який матиме абсолютно всі необхідні повноваження, а не кілька різних юрисдикцій, які перекладають відповідальність один на одного. От, наприклад, людина бачить маршрутку, з якої іде чорний дим, куди дзвонити в таких випадках? Поліція це не буде перевіряти. А громадяни хочуть розуміти, що їх почули і приїжджає хтось, хто вирішує це питання. Чи це служба, чи інспекція — громадянина не обходить. Це клопіт держави.
— Які гарантії ви бачите, що реформа таки завершиться в найближчому часі?
— У Нью-Йорку на мітинг за боротьбу зі змінами клімату зібралося 300 тисяч осіб, у Києві — дві тисячі. Це суттєва різниця в ставленні людей до їхніх бажань. Це екологічна свідомість громадян, яку треба ще формувати. Є два шляхи — думаємо про майбутнє покоління і силою влади приймаємо рішення, які дадуть ефект за п’ять років. Або цього не робимо і залишаємося на рівні теперішньої дискусії.