Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

На Волині лісівники встановлюють екозупинки

Таким чином допомагаючи територіальним громадам у наведенні благоустрою
16 жовтня, 2019 - 09:58

Симпатичні й добротні дерев’яні накриття, аби перечекати негоду до рейсу автобуса, з’явилися уже в багатьох селах Волині. Екозупинки лише нещодавно встановили в селах Боровне, Іваномисль, Старі Червища, Оленине, Волиця, Винішок, Качин, Бузаки Камінь-Каширського району, торік — у селах Карасин, Городок, Градиськ, Лишнівка, Прилісне, Семки Маневицького району. З’явилися вони також у селах Головно, Замлиння, Пустинка, Куснище, Вигнанка, Скиби Любомльського району; Березичі, Підкормілля, Прохід Любешівського району та інших куточках області.

Екозупинки — це один із соціальних проєктів, які втілюють лісівники з ініціативи начальника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександра КВАТИРКА. За його словами, це допомога територіальним громадам у наведенні благоустрою, адже далеко не кожна сільрада фінансово спроможна на хорошу зупинку. А лісівники свої екозупинки облаштовують власним коштом. Інший соціальний проєкт, який «просуває» Олександр Кватирко, — це рекреаційні пункти, які в лісах почали облаштовувати ще його попередники, а нині їхня кількість — уже майже 800. Є більші рекреаційні пункти, є менші, є не тільки з альтанками і мангалами, а й з гойдалками для дітей. Головне, що завдяки таким рекреаційним пунктам лісівники стараються зібрати відпочивальників в одному місці, аби ті не просто комфортно відпочили (а лісники ще й дров дадуть для мангала), а й не смітили по всьому лісу. Бо так виходить, що одні, лісівники, турбуються про комфорт людей, а інші, самі люди, часто паскудять і в рекреаційних пунктах, і в нових екозупинках. Але це вже, як кажуть, проблеми нашої культури, а привчати людей до краси і зручності, вважає Олександр Кватирко, варто.

Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
Газета: 
Рубрика: