Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Мама та дружина загиблих воїнів

Володимиру Зеленському вишили сорочку у Володимирі-Волинському
16 жовтня, 2019 - 19:11

Вручили вишиванку Президентові України під час урочистостей з нагоди Дня захисника, коли він вручав нагороди окремим воїнам, а командиру 14-ї окремої механізованої бригади, яка дислокується у Володимирі-Волинському, полковнику Сергієві Войченку — пам’ятну стрічку про присвоєння бригаді імені князя Романа Великого. Це відбулося на східному рубежі України, де зараз перебувають і бійці 14-ї бригади. Учасником урочистостей став Ярослав МАТВІЙЧУК, перший заступник володимир-волинського міського голови.

Він каже, що робочу поїздку на Луганщину здійснив на запрошення командування 14-ї бригади, і мав можливість об’їхати місця дислокацій наших бійців. «Разом з військовими поклали квіти до меморіальної дошки підполковнику 51-ї окремої механізованої бригади Василю Спасьонову, котрий загинув, звільняючи Лисичанськ. Саме там, на східних рубежах України, довелося стати свідком події, яка безперечно увійде в історію Володимира-Волинського, — присвоєння почесного найменування «імені Романа Великого» 14-й бригаді. Символічно, що Володимир-Волинський набув найбільшого розквіту саме за князювання Романа Мстиславовича, який об’єднав волинські й галицькі землі в єдину Волинсько-Галицьку державу, а на той час місто Володимир було її столицею», — каже Ярослав Матвійчук.

У знак вдячності й із нагоди Дня захисника України він відвіз на схід подарунки, серед яких були і сорочки, вишиті руками мами та дружини загиблих бійців — Оксани Бондарук та Світлани Гаврилюк. Одну з них передали в руки Володимирові Зеленському під час урочистостей з нагоди присвоєння почесного звання бригаді, другу вручив командирові 14-ї бригади полковнику Войченку особисто. «Привітали солдатів, які зараз перебувають у зоні ООС, і це найменше, що ми можемо для них зробити. Хлопцям не так важливо, що ти привіз, як те, що ти приїхав. Маю велику надію, що наші бійці якнайшвидше повернуться в рідні домівки, а зараз ми повинні пам’ятати про них і підтримувати, адже вони ризикують заради нас найціннішим — життям», — каже Ярослав Матвійчук.

Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
Газета: 
Рубрика: