У Чернівцях видали українсько-румунський «Кобзар»
«Кобзар» Тараса Шевченка українською та румунською мовою побачив світ у чернівецькому видавництві «Букрек». Його видали з ініціативи Генерального консульства України в Сучаві (Румунія) та за фінансової підтримки Чернівецької обласної державної адміністрації та обласної ради. Переклав твори Тараса Шевченка відомий румунський поет Іон Козмей, а до роботи над двомовним «Кобзарем» долучилися науковці філологічного факультету Чернівецького національного університету та журналісти румуномовних видань. За словами упорядників, переклад спеціально розмістили поруч із оригіналом, щоб україномовний читач у Румунії мав змогу їх порівняти, оцінивши якість перекладу. Двомовний «Кобзар» — це вже третє видання, підготовлене до друку за сприяння обласної влади до Шевченківських днів. 2010-го відбулася презентація «Афоризмів Тараса Шевченка», а торік — репринтного видання «На спомин 50-х роковин смерти Тараса Шевченка». Цьогорічну новинку — «Кобзар» — 10 березня представлять у румунському місті Сірет, де компактно проживають українці, повідомляє Анна ГАРГАЛЯ, Чернівці
У День матері тернополяни одягнуть вишиванки
Цьогоріч уже п’ятий Всеукраїнський фестиваль національної вишивки та костюма «Цвіт вишиванки» відбудеться в Тернополі 12-13 травня з присвятою Дню матері і пройде під гаслом «Шануй традиції — одягай вишиванку». Організатори фестивалю цього разу проводитимуть конкурси на кращий автентичний і сучасні весільні костюми з елементами вишивки. Роботи представлятимуть пари — хлопець і дівчина. Вбрання має бути створене ними особисто, за спільний виріб дають додаткові бали. До журі фестивалю увійдуть заслужені майстри вишиванки з різних регіонів України. Як розповів ініціатор і організатор фестивалю Євген Філь, представлення і своєрідний «захист костюма» складатиметься із обов’язкових елементів: опис тканини, з якої створено вбрання (конкурсанти повинні пояснити, чому вибрана саме ця тканина); техніки вишивки — хрестик, бісер, гладь, мережка; пояснення значення вишитої символіки, орнаментів, узорів та їхньої приналежності до регіону; показ особливостей костюма; представлення того, хто розробляв костюм (дизайнером костюма може бути й не учасник фестивалю). Переможці конкурсів отримають дипломи та грошові винагороди, зокрема за І місце — 5 тис. грн, ІІ — 3 тис. грн, а ІІІ — 1 тис. грн. Прийом заявок триває до 1 травня. Отримати детальнішу інформацію і зареєструватися можна на сайті svij.com.ua, повідомляє Тамта ҐУҐУШВІЛІ, Тернопіль.
Львів ушановує Олексу Новаківського
До 140-річчя від дня народження видатного українського митця у Національному музеї імені Андрея Шептицького відкрито виставку «Образ жінки у творчості Олекси Новаківського». «У перших двох розділах представлено символіко-алегоричні полотна, в яких Олекса Харлампійович звертається до масштабних за задумом суспільно-патріотичних та філософських тем і де жінка є уособленням національної ідеї, символом етнокультурної та духовної спільноти українського народу («Наука» 1914 р., «Мистецтво» 1915 р., «Втрачені надії» 1903 — 1908 рр., «Дзвінка» 1930 — 1931 рр., «Пробудження» 1912 р. та ін.). Окремий розділ експозиції — портретні зображення дружини Новаківського Анни-Марії — улюбленої моделі й музи художника», — розповіла «Дню» онучка художника Іванна Новаківська. На виставці також широко представлено портрети сучасниць художника. Ще один розділ експозиції — великі полотна й рисунки на релігійну тематику, здебільшого інспіровані особою духовного наставника та щедрого мецената Олекси Новаківського — митрополита Андрея Шептицького. Це передусім «Мадонни» — одна з програмних тем у творчості митця і зокрема величний образ «Мати Милосердя» («Святоюрська Мадонна» 1935 р.), яка стала фінальним акордом його творчості. Під час урочистого відкриття виставки у Національному музеї представили альбом творів Олекси Новаківського та ювілейну монету із зображенням митця. Ішлося також про підготовку документів для присвоєння Львівській національній академії мистецтв імені Олекси Новаківського, повідомляє Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів.
