Дел Спунер: Ти всього лише машина, тільки імітація життя. Робот вигадав симфонію? Робот перетворить шматок полотна на шедевр мистецтва?
Санні: А ви?
«Я, робот» — художній фантастичний фільм, що вийшов 2004 року за мотивами циклу творів Айзека Азімова «Три закони робототехніки».
Використання автоматизованих систем для написання новин сьогодні вже не є чимось сенсаційним. Утім, явище заміни статей, написаних людьми, роботизованими текстами, поки що не набуло ознак масовості. Але це не надовго — кажуть, за кілька років 90% новин будуть написані за допомогою штучного інтелекту. І, зважаючи на тренди розвитку сучасної журналістики та медійної галузі, можна зрозуміти, що цей прогноз має всі шанси справдитися.
Яке майбутнє в новому світі роботів чекає медіа та журналістів?
ПУЛІТЦЕР ДЛЯ РОБОТА
Одним із перших серед медіа штучний інтелект почало використовувати агентство Bloomberg. Приблизно третина контенту, опублікованого Bloomberg News, використовує ІТ— технології. Система Cyborg здатна допомогти журналістам у підготовці тисяч статей про поточні звіти підсумків діяльності компаній. Програма може виявити фінансовий документ саме в той момент, коли він буде оприлюднений, і негайно створити новину, яка включає найбільш важливі факти та цифри. І, на відміну від репортерів, зробить це максимально швидко та без друкарських помилок.
Associated Press та Reuters також частково автоматизували роботу з підготовки повідомлень зі світу фінансів.
Загалом, комп’ютерні програми вже створюють новини на різні теми. Роботи стали авторами чи співавторами матеріалів про землетруси для Los Angeles Times, про фінансування політичних партій для Guardian.
Forbes використовує спеціальну програму для підготовки чернеток та шаблонів будь-яких матеріалів.
Washington Post має власного робота-репортера на ім’я Heliograf, який допомагав виданню висвітлювати Олімпійські ігри 2016 року та вибори 2016 року.
Минулого року завдяки Heliograf видання отримало нагороду на щорічному конкурсі Global Biggies Awards, де відзначають досягнення у використанні великих даних та штучного інтелекту. Про це пише New York Times у випуску за лютий цього року, зазначаючи: церемонія відбулася в Пулітцерському залі університету Колумбії, начебто спеціально для того, щоб змусити класичних журналістів хвилюватися.
В цьому році британське BBC вперше використає «напівавтоматизовану журналістику» для висвітлення загальних виборів 12 грудня 2019 року. Таким чином результати для всіх 650 округів Великої Британії вдасться оприлюднити через кілька хвилин після їхнього оголошення.
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК НЕОБХІДНІСТЬ
«Можливо, кілька років тому А.І. (штучний інтелект. — Авт.) було новою блискучою технологією, яку використовували високотехнологічні компанії. Але тепер вона фактично стає необхідністю , — цитує New York Times Франческо Марконі, керівника відділу досліджень та розвитку The Journal. — Я думаю, що багато інструментів журналістики незабаром будуть працювати на основі штучного інтелекту».
Основні сегменти журналістики, де можна ефективно використовувати роботів-журналістів — це підготовка матеріалів, пов’язаних із обробкою великих та/чи швидкозмінних цифрових даних. Це, насамперед, фінансові ринки, спортивні змагання, погода, вибори.
Втім, для медіа також важливим є потенціал штучного інтелекту для побудови ефективних рекламних та маркетингових стратегій.
Наразі можна визначити 10 напрямів та сфер, де штучний інтелект може допомогти розвитку медіа. Це:
1. Налагодження автоматизованого виробництва контенту там, де є необхідність швидкої обробки цифрових даних. Це допоможе підвищити швидкість підготовки новин і зменшить кількість друкарських помилок.
2. Виявлення трендів в масивах даних, які можуть стати темами журналістських матеріалів.
3. Розробка шаблонів статей, що також підвищує оперативність.
4. Виявлення найбільш актуальних та популярних тем (моніторинг трендів в соціальних мережах) задля їхнього висвітлення.
5. Вивчення інтересів споживачів контенту та більш персоналізоване розповсюдження контенту з урахуванням отриманих даних.
6. Вивчення ринку та більша адаптованість до ринкових умов ціноутворення для реклами і передплати.
7. Більш якісний автоматизований переклад.
8. Більш ефективне виявлення фейків.
9. Нові інструменти для спростування неправдивих новин.
10. Розширений пошук зображень/відео.
НАСТУП МАШИН
Використання автоматизованих систем має створити умови для роботи журналіста на іншому рівні — більш творчому. Це зробить журналістику більш творчою професію і... менше затребуваною. Іншими словами — репортерів стане менше, а більшість журналістів мають перекваліфікуватися в аналітиків.
Це поки що не стосується відеоновин, але і там журналістська робота буде видозмінена — в кадрі все частіше озвучуватиметься інформація, підготована штучним інтелектом, а не репортером. Врешті-решт, роботи і голограми зможуть потіснити з випусків ТБ-новин і ведучих, і журналістів.
Чи журналісти залишаться без роботи після початку ери панування штучного інтелекту в медійній галузі? На це запитання є чітка і однозначна відповідь: ВСІ журналісти — ні, не залишаться. Як, наприклад, не залишилися без роботи бухгалтери після початку використання комп’ютерних програм для складення бухгалтерських звітів.
Утім, робота медіа внаслідок просочування в галузь новітніх ІТ-технологій вже змінюється і буде змінюватися надалі. І журналістам, і менеджерам ЗМІ доведеться враховувати нову реальність у своїй роботі.
Наскільки роботизація журналістики є прийнятною?
У Німеччині 74% компаній, які взяли участь в опитуванні «Тренди газетного бізнесу- 2019», вважають застосування штучного інтелекту «доречним» або «дуже доречним» (дослідження було проведено Федеральним об’єднанням німецьких газетних видавництв (BDZV) і оприлюднено в лютому поточного року).
В Україні значна кількість громадян вважає, що медіа не є забороненою зоною для проникнення туди роботів. Але далеко не більшість. Про це свідчать дані дослідження «Штучний інтелект: Український вимір» Інституту Горшеніна, які він провів у співпраці з групою компаній EVEREST у вересні минулого року.
На питання «В яких сферах прийнятно або неприйнятно використовувати програми зі штучним інтелектом і роботів?» 12,4% респондентів відповіли «прийнято» стосовно сфери «ЗМІ, журналістика» і 28,3% вважають це неприйнятим.
ХТО, ЩО... ГОЛОВНЕ — ЯК!
У березні поточного року ЮНЕСКО представило Раді ООН з прав людини дослідження щодо ролі і місця штучного інтелекту в житті громадян.
Висновок був таким: штучний інтелект непомітно захоплює сферу прийняття рішень і має далекосяжні наслідки для прав людини, включаючи право на свободу слова, на приватне життя і на участь в житті суспільства.
Автори доповіді відзначають, що вплив штучного інтелекту, або ШІ, є різноманітним: від сортування контенту наших соцмереж, що визначається за допомогою алгоритмів, до моделювання рішень, пов’язаних з виборами. З одного боку, користувачі мають більше можливостей знаходити цікаву для них інформацію і формувати власну думку, з іншого — алгоритми звужують інформаційне поле, обмежуючи таким чином плюралізм думок.
За допомогою ШІ можна блокувати контент, який розповсюджує ненависть і підбурює до насильства, але він може використовуватися і для того, щоб придушити законне право на висловлення думок. Домогтися справедливості в останньому випадку дуже важко.
Неоднозначна роль штучного інтелекту і коли мова йде про журналістику. ШІ здатний поширювати завідомо неправдиву інформацію, причому в таких масштабах, що дезінформація міцно «заглушить» голоси справжніх журналістів. Але знайти виробників подібних «фейків» допомагає теж штучний інтелект.
З огляду на все вищевикладене, можна зробити лише один висновок: роботи в журналістиці — це майбутнє професії, якого неможливо уникнути. Але в процесу запровадження новинок ІТ-індустрії в журналістику доведеться враховувати дуже багато суто гуманітарних, людських аспектів цієї сфери діяльності.
Дел Спунер: «Мабуть, для когось в твоєму становищі все нормально».
Санні: «Дякую. Ви сказали «для когось», а не «для чогось».
Фільм «Я, робот».
