Надзвичайно актуальну статтю «Росія завжди в стані війни» опублікувала газета «День» №7-8 від 17—18 січня 2020 року. Мова йде про необґрунтовані претензії нашого північного сусіда та українське Причорномор`я і його відповідні заяви. Це не перші заяви такого роду, але, можливо, найагресивніші із них.
Вищі московські посадові особи свого часу вже заявляли, що сформовані СРСР кордони України, мовляв, були встановлені за якимись незрозумілими принципами. Але ще з школи ми знаємо, що головний принцип, за яким встановлювався кордон, був етнічний. В Україну ввійшли території з абсолютною більшістю українського населення. Не всі території Російської імперії, де українське населення становило більшість, увійшли до складу УРСР, але в тих, що ввійшли, цей принцип був витриманий залізно...
Мер Херсона Володимир Миколаєнко дав гідну відповідь московським керівникам: «Південь України — етнічно, ментально, географічно, культурно український. Завжди був українським і завжди буде». Заяву мера підтримала міська рада. Але тривожить те, що ніяких заяв від вищих посадових осіб не було.
Українці поділяють тривогу мера Херсона, однак після окупації Криму Росією Херсонська область де-факто стала прикордонною областю, а в Криму зосереджується велика кількість російських військ із всіма можливими наслідками.
Якщо подивитися на статистичні дані населення південних областей України, то виявляється, що 2001 року в Херсонській області українці становили 82% населення, а в сусідній Миколаївській 81,9%. Здавалося б, усе добре, і жодного підґрунтя для заяв російського президента немає.
Але нам самим треба придивитися до внутрішньої ситуації в цих областях. Мені здається, що вони знаходяться поза прискіпливою увагою відповідних міністерств і відомств, а також центральних засобів масової інформації. Крім кількох скандалів у цих областях, у ЗМІ нічого більш глибокого і не було. Тимчасом багатьох українців цікавить, чи не відсунуті там місцеві українці на периферію суспільного життя, як кажуть тепер, на маргінес, як було це свого часу на Донбасі? Яка там ситуація з українськими школами, пресою, ПЦУ, культурним життям і т.д. Навіть цікаво, якою мовою там розмовляють просто поліцейські з простими українськими громадянами. Одним словом, потрібна увага до цих тепер прикордонних областей, а можливо, і допомога.
Путін досвідчений президент і дипломат. Не хочеться, щоб його на подібні гострі неправдиві заяви не лише величина і потуга його армії надихала, а і внутрішній стан українського суспільства в цьому регіоні.
