Я з цікавістю прочитав інтерв’ю Оксани Миколюк із професором Вадимом Васютинським («День», № 21, 08.02.2012). Науковець звертає увагу на різні аспекти питання патріотизму в Україні, але не в усьому з ним можна погодитися. Так, доктор психологічних наук говорить: «Я зовсім не думаю, що Українська держава повинна брати на себе обов’язок формувати патріотизм громадян. Це радше справа самих громадян, суспільства, яке має самоорганізовуватися».
А освіта теж повинна бути справою самих громадян? А виховання в школі повинно бути, чи це теж лише справа самих громадян? Держава повинна дбати про формування патріотичних почуттів своїх громадян. Держава повинна дбати, щоб виховання в навчальних закладах було патріотичним. Держава повинна захистити нас від інформаційної агресії. Держава повинна створювати умови для виробництва українського національного інтелектуального продукту. Держава повинна створити умови для українського книговидання, для українського кіновиробництва. Державні свята повинні бути національними.
Професор В. Васютинський зазначає: «У нас суспільство — посттоталітарне, й ми, громадяни, приписуємо державі функцію — дбати про український патріотизм. А патріотизм, що йде від держави, а не від громадян, — сумнівної якості».
Але не слід забувати, що в Україні тоталітаризм був не український, а російський. Тоталітаризм у нас був спрямований не лише на придушення паростків демократії, але й на ліквідацію українців як нації, поступового перетворення нас на росіян, на своєрідних зомбі, які мали зросійщувати інші народи.
Проголошення незалежності України не стало автоматичною дерусифікацією. Нам ще довго доведеться виборсуватися з усіх цих наслідків тоталітаризму. І тут важливу роль має відіграти держава. Звичайно, все офіційне далеко не завжди сприймається позитивно. Але ж ми не відмовляємося від шкіл тільки тому, що вони державні. Ми ж не говоримо, що школа не повинна виховувати тому, що вона державна. Ми обурюємося, коли влада десь проводить День Незалежності чи інше національне свято за принципом «аби відчепились». То чому ж держава не повинна дбати про формування патріотизму і формувати його?
На жаль, у нас значну частину жителів потрібно переконувати не лише в тому, що оскільки вони живуть в Україні, то й спілкуватися мають українською мовою, але навіть у тому, що цю українську мову необхідно хоча б знати. Особливо якщо це мова їхніх предків. Людям необхідно роз’яснювати, що героями є ті, хто бореться за незалежність своєї Батьківщини. Таке в нас суспільство. А суспільство впливає на державу. А держава повинна впливати на суспільство.
Та все-таки радує, що є молодь, яка на День Незалежності одягає вишиванки, бо розуміє, що це офіційне державне свято є її рідним святом.
