Парламент Німеччини підтримав план допомоги Греції
Німецький парламент більшістю голосів схвалив надання Греції 130 млрд євро країнами єврозони. Ці кошти призначені для допомоги Афінам в подоланні боргової кризи. За надання Греції фінансової допомоги, в обсязі якої частка Німеччини становить більше, ніж внесок будь-якої іншої країни, проголосували 496 з 591 парламентарія. Раніше із закликом підтримати надання Афінам нового гранту до членів парламенту звернулася канцлер Ангела Меркель. Водночас вона зробили уточнення, що немає 100% гарантій того, що ця програма, вже друга за ліком, спрацює. Перший пакет допомоги обсягом 110 млрд євро Греції надали 2010 року, проте він виявився недостатнім для того, щоб запобігти поглибленню кризи. Аби уникнути банкрутства, Греції нпотрібно отримати нові кошти до 20 березня, коли настане час чергових виплат за державними облігаціями. Міністри країн єврозони схвалили надання 130 млрд євро ще минулого тижня, проте в німецького парламенту залишалася можливість заблокувати реалізацію цього рішення. Попри позитивний результат голосування, в Німеччині висловлюються критичні думки щодо ефективності програми допомоги.
До чорного списку Брюсселя потраплять ще 20 білоруських чиновників
Євросоюз розширить чорний список громадян Білорусії, яким заборонений в’їзд на територію ЄС, а також чиї рахунки і майно в країнах — учасницях союзу мають бути заморожені. Про це AFP на умовах анонімності повідомив один з європейських дипломатів. До переліку, за словами співрозмовника агентства, додатково потрапить понад 20 громадян республіки. Усі вони — високопосадовці силових відомств і судових органів, причетні до арештів білоруських опозиціонерів. Про розширення санкцій може бути офіційно оголошено на засіданні голів МЗС Євросоюзу, яке відбувається зараз у Брюсселі. А втім, в оприлюдненому порядку денному питання про нові обмеження щодо Мінська немає.
Сербії нададуть статус кандидата в члени ЄС
Міністри закордонних справ країн-учасниць Євросоюзу днями домовилися про надання Сербії статусу кандидата на вступ до організації. Про це повідомляє AFP із посиланням на голову МЗС Франції Алена Жюппе. За його словами, зараз в Євросоюзу немає жодних заперечень проти того, аби надати Сербії статус кандидата. Це питання також обговорювалося на зустрічі міністрів у справах Європи вчора. А 1 і 2 березня відбудеться саміт Євросоюзу, який має затвердити рішення стосовно статусу Сербії. Очільники МЗС країн Євросоюзу вважають, що Сербія виконала всі умови для вступу до організації, тому вона, найімовірніше, отримає статус кандидата. Шанси Белграда на зближення з ЄС підвищує угода з Приштиною про статус Косово, якої було досягнуто 24 лютого. У грудні 2011 року саме через невирішене питання про Косово надання Сербії статусу кандидата в ЄС було відкладено. Нині членами Євросоюзу є 27 держав, серед них одна республіка, що входила до складу Югославії, — Словенія. У грудні договір про вступ до ЄС підписала Хорватія: передбачається, що її приймуть до організації 2013 року. Окрім того, статус кандидата в члени Євросоюзу має Чорногорія.
Берзиньш запропонував схилити голови перед латиськими легіонерами СС
Президент Латвії Андрис Берзиньш вважає, що перед учасниками латиського легіону Ваффен СС треба схилити голови, оскільки багато хто з них віддав своє життя за Латвію, повідомляє телеканал LNT. Щороку 16 березня низка радикальних організацій відзначають день утворення латиського легіону Ваффен СС, а в Ризі відбувається хода учасників латиського легіону Ваффен СС та їхніх прибічників. У заході, який викликає невдоволення і обурення антифашистських організацій у всьому світі, зазвичай беруть участь кількасот осіб. «1944 року до німецької армії було примусово мобілізовано багато жителів Латвії. 1950 року США визнали, що латиські легіонери не вчиняли військових злочинів. Більш того, пізніше їх реабілітовував навіть Радянський Союз. «Вважати їх злочинцями — це поза межами здорового глузду... Натомість перед ними слід схилити голову», — сказав президент в інтерв’ю телеканалу. За словами Берзиньша, не слід ігнорувати цей день, оскільки багато жителів Латвії під час війни віддали життя за свою країну. Загалом у лавах латиського легіону було близько 150 тис. осіб.
