29 лютого
Місто на берегах Дніпра має багату історію, зокрема й спадок українських козаків, а також Хортицю, Дніпрогес, про яку пишуть частіше, здається, у контексті «порохової діжки» Запоріжжя, й один із найдовших у Європі проспектів.
Проспект Леніна в Запоріжжі — уже такий собі незмінний атрибут життя, та ще й доволі гарний, і похизуватися є чим, як писала українська газета «Аргументы и факты»: «Проспект у Запоріжжі — найдовший проспект із назвою — ім. Леніна». Пройняла вас гордість? От і мене в такому ж дусі. До речі, проспект ім. Леніна у Волгограді має довжину 14,5 км, а наш — лише десять. Узагалі з таким розмахом оригінальності в найменуванні вулиць, що була в радянської влади, сподіватися на якісь рекорди з такою «рідкісною» назвою, напевно, вже годі.
Отож ми маємо осередок українства на берегах Дніпра з російськомовними людьми й серцем Запоріжжя, що має назву винуватця численних жертв серед населення України, що прагло незалежності.
Рівно шістдесят років тому проспект, за рішенням Запорізької міської ради, було перейменовано з ім. Карла Лібкнехта на Леніна. Із того часу історія фіксувала декілька спроб перейменувати проспект, але вони наштовхувалися на опір не лише владних структур, а й самих людей.
Мабуть, звичка — це те, що змушує нас миритися зі звичними уже, хоч і нерозумними речами в навколишньому світі. І мабуть, цієї звички разом із синдромом провінційності й проспектом Леніна варто позбавлятися. От тоді буде краще, а в Запоріжжі буде проспект із назвою, ну наприклад, — проспект Незалежності, і серце міста стане українським.
