Подія, організована Посольством Швейцарії спільно з компанією Arthouse Traffic, у 2020 вперше пройде онлайн, та вчетверте представить найактуальніші художні фільми Швейцарії останніх років. Всі фільми фестивалю демонструються мовою оригіналу з українськими субтитрами — побачити їх можна безкоштовно у будь-який зручний час до 28 червня включно на сайті swissfilm.org.ua.
Цього року фестиваль зосереджується на ґендерній рівності — одній з глобальних цілей сталого розвитку ООН. До його програми увійшли 4 картини, зняті режисерками, які представляють розмаїття жіночих поглядів.
У рамках фестивалю 22 червня о 20.00 відбулася онлайн-дискусія на тему «Female gaze: ґендерна рівність у сучасному кіно». Її учасники та учасниці обговорили ґендерну рівність у кіноіндустріях України та Швейцарії — чи однакові умови для створення фільмів для жінок і чоловіків, чи потребує індустрія введення квот та чи високо знаходиться «скляна стеля» для професіоналок, які роблять кар’єру в кіно? Ґендерна репрезентація — тема, яка гостро дискутується у світовій індустрії вже давно, а від початку руху #MeToo стала більш актуальною. До обговорення приєдналися продюсерка та директорка Одеського міжнародного кінофестивалю Юлія СІНЬКЕВИЧ, режисерка стрічки «Божественний порядок» Петра Бьондіна ФОЛЬПЕ, продюсер фільмів «Атлантида», «Додому», «Дике поле» Володимир ЯЦЕНКО, Посол Швейцарії в Україні Клод ВІЛЬД. Модерувала дискусію кінокритикиня, кураторка кінофестивалю «Київський тиждень критики» Дарія БАДЬЙОР.
Головний гіт «Тижню швейцарського кіна» — драма спільного виробництва Швейцарії та Італії «Щасливий Лазар» італійської режисерки Аліче РОРВАХЕР, відзначена премією за найкращий сценарій Каннського кінофестивалю. Фільм розповідає про дружбу простодушного сільського дурника Лазаря і розпещеного аристократа Танкреді. Рорвахер (29 грудня 1982, Ф’єзоле, Тоскана) закінчила філологічний факультет Туринського університету. Виступала сценаристкою, асистенткою режисера й операторкою в кількох документальних стрічках. 2011 р. зняла за власним сценарієм свій перший повнометражний ігровий фільм «Небесне тіло», показаний у Каннах і відзначений «Срібною стрічкою» за режисерський дебют. 2014-го її «Чудеса» удостоєні Гран-прі Канн.
Головний герой «Щасливого Лазаря» — Ладзаро (Адріано Тардіоло, з величезними очима й дитинним обличчям, наче зійшов з ренесансної ікони), молодий селянин виняткової доброти. Він живе в Інвіолаті (перекладається, до речі, як «невільне»), ізольованому від світу селі, де панує маркіза Альфонсіна Де Луна, «королева цигарок». Багато років тому вона влаштувала фіктивне банкрутство, а потім закріпачила селян і вони працюють на неї безоплатно — збирають тютюн на плантації. Але й батраки зловживають чуйністю Ладзаро. Коли жадібну маркізу викривають і селяни переселяються в місто, Ладзаро знаходить їх через багато років, сам анітрохи не змінившись після пережитої загибелі, а потім воскресіння.
Це — одне з небагатьох чудес у цій історії, які, втім, мало мають спільного з християнською міфологією — при тому, що остання у фільмі присутня: регулярно хтось згадує про католицьких мучеників. Ось сіромах виганяють із собору, куди вони прийшли послухати орган — Ладзаро забирає музику з собою, вона замовкає в церкві, але звучить у вечірньому міському небі. А найважливіше диво все ж у тому, що Ладзаро дійсно нікого не експлуатує, що він дійсно добрий, що він дійсно чесний до якоїсь кришталевої наївності. Через це бруд і тривоги світу не липнуть до нього. Чи щасливий він? Здається, людські категорії щастя й горя на нього не поширюються — але він точно робить щасливими тих, хто поруч з ним.
Аліче Рорвахер пізно вже називати головною надією італійського кіна — вона його найгучніший голос. Вона з неореалістичною точністю показує соціальні реалії, винятково володіє візуальною матерією фільму, бездоганно будує сюжет, який, що важливо, відводить від надто передбачуваної опозиції лихих багатіїв проти бездоганних бідних.
А в «Щасливому Лазарі», окрім усього іншого, їй вдалося те, що в кіні трапляється нечасто: розповісти історію про святого, лишаючись за межами будь-якої релігії.
Хуліганська комедія «Стрікер» — про відчайдухів, які вибігають оголеними під час масових заходів, наприклад, на футбольних матчах. Головний герой фільму, вчитель фізкультури, планує позбутися фінансових проблем, зайнявшись тренуванням стрікерів. На фестивалі комедій у Лос-Анджелесі стрічка отримала премію за найкращий іншомовний фільм та режисуру.
Також у програмі на глядачів чекає феміністська драма «Божественний порядок» режисерки Петри ФОЛЬПЕ. До 1971 Швейцарія залишалася останньою західною державою, де жінки не мали права голосу — фільм розповість про боротьбу простих жінок проти дискримінації. «Божественний порядок» отримав чотири премії фестивалю в Трайбеці та три національних премії Swiss Film Prize.
Повнометражна анімація «Життя кабачка» (Швейцарія, Франція) режисера Клода БАРРАСА — історія хлопчика сироти Ікара, який потрапляє до притулку, де кожна дитина розповідає йому свою непросту історію. У новому домі він отримує кумедне прізвисько, знаходить товаришів і дізнається, що таке міцна дружба, турбота і справжня любов. У 2017 стрічка була номінована на «Оскар» як кращий анімаційний фільм і отримала премію «Сезар» як найкращий анімаційний фільм.
Швейцарсько-німецька драма «Невинний» Сімона ЖАКМЕ була вперше показана у рамках конкурсної програми міжнародного кінофестивалю у Сан-Себастьяні, де претендувала на Гран-прі, та була відзначена премією Swiss Film Prize за найкращу жіночу роль. У центрі сюжету — жінка, однаково віддана родині, ревним християнам-традиціоналістам та своїй дослідницькій роботі.
Головна героїня мелодрами «Мрія Катріни» режисерів Даріо і Мірко БІШОФБЕРГЕРІВ хоче мати дітей, але її чоловік гине в автокатастрофі, та завдяки пересадці голови він повертається іншою людиною. На міжнародному кінофестивалі в Дубліні стрічка відзначена за найкращу операторську роботу.
Драма «За вітром» із зіркою французького кіно Мелані ТЬЄРРІ у головній ролі відзначена премією Variety Piazza Grande Award міжнародного кінофестивалю у Локарно. Сюжет фільму режисерки Беттіни ОБЕРЛІ побудовано навколо молодої пари, яка тікає від метушні міста у віддалений альпійський куточок.
«Дивовижна подорож Волкенбруха в обійми шикси» досліджує життя та стосунки громади ортодоксальних євреїв. У 2019 фільм був національним кандидатом від Швейцарії на здобуття «Оскара» за найкращий міжнародний фільм.
Італо-швейцарська мелодрама «7 днів» Роландо КОЛЛА присвячена парі, яка знайомиться під час підготовки весілля друзів. Зйомки стрічки пройшли на Сицилії, де відбуваються основні події.
Мелодрама «Навколо Луїзи» режисерки Ольги БАІЛЛІФ спільного виробництва Швейцарії та Бельгії розповість про співачку, яка переосмислює своє життя після зустрічі з батьком, з яким вона не бачилася багато років.
Всі фільми демонструються безкоштовно мовою оригіналу з українськими субтитрами.
