Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Моїх батьків розстріляли...»

Минулого тижня, 1 липня, стартував онлайн-проєкт «Целан. Лист з Києва. 2020»
6 липня, 2020 - 17:47

Дату обрано не випадково. Пауль ЦЕЛАН опинився у Києві влітку 1944 року після зайняття Чернівців Радянською Армією. Його лист з Києва до Еріха АЙНГОРНА датований першим липня 1944 року.

Як відомо, Пауль Целан (нім. Paul Celan; справжнє ім’я Пауль Анчель, рум. Paul Ancel, нім. Paul Antschel; псевдонім є анаграмою прізвища) народився 23 листопада 1920 в Чернівцях (тоді Румунія, нині Україна). Творчість розвивалася під впливом французького символізму та сюрреалізму. Переклав німецькою та румунською твори Поля Верлена, Артюра Рембо, Осипа Мандельштама, Поля Валері, Чехова, Шекспіра, та інших авторів. Серед нагород Целана, зокрема, найвища німецька літературна премія імені Георга Бюхнера.

Покінчив із собою 20 квітня 1970, кинувшись у Сену з мосту Мірабо.

Літературна критика вважає Целана найвизначнішим австрійським поетом XX століття й одним із найкращих європейських ліричних авторів повоєнного часу, ставить його в один ряд з Гельдерліном і Рільке. Незважаючи на складність його поезії, кількість критичних і дослідницьких праць про Целана перевищує 6000. В єврейському музеї в Берліні користується увагою «Сад Целана». Найвідоміший вірш Целана, «Фуга смерті», лунав у Бундестазі в 50-ту річницю погромів Кришталевої ночі.

Целан знав українську. Його ж самого українською вперше переклав Василь СТУС. Найвідоміший твір Целана «Фуга смері», серед інших,  переклав Микола БАЖАН.

Сергій Жадан у 2014 видав збірку своїх перекладів Целана «Світлотиск» (Meridian Czernowitz). Практично весь доробок Целана (9 томів) переклав українською професор кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури Чернівецького Національного університету імені Юрія Федьковича Петро РИХЛО; всі книги опубліковані у чернівецьких видавництвах Meridian Czernowitz і «Видавництво 21».

Мета проєкту «Лист з Києва» — популяризація творчості Целана в Україні.

1 липня в Києві на оглядовому майданчику біля Замку Річарда на Андріївському узвозі мала відкритися інсталяція з абстрактних скульптур і візуального представлення 18 віршів Целана в оригіналі та перекладах українською та російською Василя Стуса, Сергія Жадана, Петра Рихла і Марка Белорусця.

У зв’язку із карантинними обмеженнями інсталяція працює в онлайн-варіанті. Так само в Мережі проходить вебінар, що почався лекцією Петра Рихла «Поетичний дебют Пауля Целана: збірка «Мак і пам»ять»,

Так само пан Петро переклав вищезгаданий лист Целана.

«Київ, 1 липня 1944 р.

Любий Еріху,

я прибув на два дні до Києва («командировка») і радію з нагоди написати тобі листа, який швидко дійде до тебе.

Твої батьки здорові, Еріху, я розмовляв з ними перед тим, як приїхати сюди. Це дуже багато, Еріху, ти не можеш уявити собі, як це багато.

Моїх батьків розстріляли німці. У Краснопольці над Бугом.

Еріху, ах Еріху.

Любий Еріху, де зараз Таня Адлер?

Я знаю тільки [...], що вона жива, але де вона? Напиши їй, Еріху, що я живий, що я прошу її написати мені. На мою стару адресу. Багато чого хочеться розповісти. Ти так багато побачив. Я пережив тільки приниження й порожнечу, безмежну порожнечу. Можливо, тобі вдасться повернутися додому. Конрад Деліґдіш повернувся.

Фрау Альпер, наша добра фрау Альпер, померла... Ґерта зараз у Чернівцях.

Еріху, прошу тебе, напиши Тані, або, можливо, краще зателеграфуй.

Де Еріка, її мати нічого не знає про неї.

Я обіймаю тебе, Еріху,

Твій старий

Пауль».

                               Примітки:

Батькам Еріха Айнгорна, Розе и Мозесу Айнгорнам  вдалося уникнути депортації. Вони жили в Чернівцях до смерті Мозеса Айнгорна у 1960 р., а потім Роза Айнгорн переїхала у Москву, до сина. Вона померла у 1971 р.

Таня АДЛЕР (Штейнберг) — близька подруга Целана. Під час війни вона виїхала до Росії, там вийшла заміж, потім з сином вернулася у Чернівці, а у 1970-і емігрувала до Ізраїлю. Померла у 1994.

Ерих Айнгорн у 1941 разом зі студентами Чернівецького університету був евакуйований спочатку у Ставропіль, а потім у Ош, у Киргизії. В травні 1944 він приїхав у Ростов-на-Дону й вступив на Історичний факультет Ростовського університету. Там, вірогідно, він й отримав цей лист. В вересні 1944 його призвали в армію, й він служив військовим перекладачем: з липня 1945 по березень 1946  — у Німеччині, з березня 1946 по січень 1949 — в Австрії.

Конрад ДЕЛІГДІШ — друг Пауля Целана. Як і Еріх Айнгорн, він був серед багатьох студентів Чернівецького університету евакуйований до Росії, але вже влітку 1944 повернувся у Чернівці, одружився з Гертою АЛЬПЕР й емігрував разом з нею у США.

В домі фрау Альпер, двох її синів й дочки Герти збирався у 1938—1939 гурток молоді, до якого входили Пауль і Ерік. Після приходу німців Герта й її батьки були депортовані до Трансністрїї, де фрау Альпер померла від тифу.

Еріка БРЕТШНАЙДЕР, подруга Еріха Айнгорна, загинула під час війни.

Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День»
Газета: 
Рубрика: