Якихось років сто тому за мародерство могли присудити смертну кару у вигляді розстрілу, законодавство багатьох країн вважало цей злочин одним із найстрашніших. Адже ідеться про наживу на чужому горі, коли крадеться майно після військових дій чи під час евакуації.
Сьогодні за мародерство в Україні передбачена кримінальна відповідальність. Часи змінилися, смертна кара вважається цинічним та жорстоким покаранням навіть за тяжкі злочини. Та й саме явище мародерства еволюціонувало. Тепер мародерами називають тих, хто виносить геть усе з магазинів, зачинених через пандемію (пригадуєте світлини громадян з коробками брендового взуття, зроблені у США?), або ж тих, хто проводить фінансові оборудки на соціально важливих проєктах. І навіть тих, хто нищить національне надбання, — історичні будівлі, твори мистецтва, ріки та ліси...
Гортаючи стрічку новин про життя столиці, складається враження, що мародери прийшли у місто. Давно, нахабно і безстрашно. «День» багато років стежить за змінами, що відбуваються в Києві у будівельній та пам’яткоохоронній сферах. На жаль, вони вже тісно переплелися між собою — одна завдає удару по іншій.
ВИСОТКА НА ВУЛИЦІ ЛЮТЕРАНСЬКІЙ, 14В СПОТВОРИЛА ЗНАМЕНУ ПЕРСПЕКТИВУ ВУЛИЦІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «ДЕНЬ»
Знищено вже стільки всього, що фраза — «Київ не впізнати» — стає банальною і звичною. Втрачено цілі історичні квартали, зникають поодинокі садиби як останні свідки історії, житлові свічки з’являються там, де навіть важко уявити у страшному сні (чого вартий будинок на 25 поверхів у Бабиному яру), а «гарячих» точок на карті міста все одно не меншає.
НОВІ ЗАГРОЗИ ДЛЯ СЕРЕДМІСТЯ
«Свіжа» історія — з вулиці Володимира Антоновича, 7. За цією адресою розташована остання у цьому районі одноповерхова історична садиба, збудована ще наприкінці ХІХ століття, котра має статус пам’ятки архітектури. Та й вулиця, де розташована будівля, носить ім’я відомого історика, етнографа та археолога. Комусь такий екстер’єр явно не до смаку. Краще збудувати тут дев’ятиповерхівку. А ще ліпше замаскувати це під реконструкцією, щоб заздалегідь не сполохати громадськість, котра, на щастя, ще реагує на подібні неподобства. До речі, департамент містобудування та архітектури Київської міської держадміністрації вже видав містобудівні умови та обмеження на реконструкцію історичної садиби на Антоновича, 7 — з перебудовою у висотку.
ТЕРИТОРІЮ ОЛЕКСАНДРІВСЬКОЮ ЛІКАРНІ — НЕ ВПІЗНАТИ: КРІМ КАПЛИЧКИ ТА ВИСОТОК ДОВКОЛА, НА МАР’ЯНІВСЬКОМУ ПРОВУЛКУ, 14 ПЛАНУЄТЬСЯ ЗВЕДЕННЯ ЩЕ ОДНІЄЇ «СВІЧКИ» НА 34 ПОВЕРХИ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «ДЕНЬ»
Позиція згаданого департаменту напрочуд дивна і незрозуміла. Бо його ж представники раніше відмовили у містобудівних умовах для іншого проєкту — готелю на Володимирському узвозі, 6. Щоправда, Шостий апеляційний адміністративний суд зобов’язав мерію погодити будівництво готельно-розважального комплексу. Міністерство культури та інформаційної політики України заявило, що юристи вивчатимуть судове рішення, оскільки це незаконна забудова в охоронній зоні об’єкту світової спадщини ЮНЕСКО — Софії Київської та Києво-Печерської Лаври. Володимирський узвіз знаходиться в її межах.
Мер Києва Віталій Кличко теж зазначив, що будівництво на узвозі неприпустиме, оскільки ідеться про забудову схилів Дніпра. Але ж саме відомий скляний міст мера із Володимирської гірки до Арки дружби народів, відкритий рік тому, став початком знищення дніпровських схилів. Ще рік тому співзасновник громадської лабораторії «Час надбання» та ГО «Громада Андріївський узвіз» Віталій БІЛЕЦЬКИЙ описував у своєму блозі імовірну аферу на схилах: «Ця споруда (міст. — Ред.) — загроза не тільки для ландшафтної пам’ятки, а й для пам’яток, які він нівелює, для людей, які їдуть в метро та на автівках. Загроза в іншому, ця споруда стає своєрідним переходом до повної забудови схилів. Існує декілька проєктів, які були лише картинками та які зараз можуть бути реалізовані, якщо залишити цей селфі-міст. Схил під аркою, одна земельна ділянка та друга земельна ділянка по Володимирському узвозу трошки нижче від селфі-мосту знаходяться в оренді у тих же осіб, що володіють (приватна власність) двома земельними ділянками праворуч та ліворуч пам’ятки Магдебурзькому праву».
ПРЯМО ПІД СЛАВНОЗВІСНИМ СКЛЯНИМ «МОСТОМ КЛИЧКА», НА ВОЛОДИМИРСЬКІЙ, 6, МОЖЕ З’ЯВИТИСЯ ГОТЕЛЬНИЙ ЦЕНТР / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «ДЕНЬ»
Тобто міст став опорою для подальших будівельних проєктів, при чому у буквальному сенсі.
«КИЇВ НА ПОРОЗІ КАТАСТРОФ»
У київської влади немає однозначної позиції щодо забудови в історичному середмісті. А вибіркові рішення депутатів впливають на розвиток усього міста. Дехто вважає, що вирішення накопичених будівельних проблем, або ж навпаки — їхнє ігнорування, може бути своєрідним передвиборчим тестом для Віталія Кличка. Та й загалом для усіх, хто захоче потрапити до Київради на найближчих місцевих виборах.
«Сьогодні, напевно, вже всім зрозуміло, що питання забудови, нищення історичного середовища та загального технічного стану міста Києва — це питання, пов`язані між собою та разом з тим ще й з безпекою кожного з нас, — вважає Віталій Білецький. — Можна далі обурюватися тим чи іншим питанням, намагатися по осередках щось вирішувати та святкувати власні невеличкі, адресні, перемоги, не звертаючи уваги на головне, а в іншому випадку взагалі виправдовувати порушення закону через нерозуміння глибини проблеми та втрачати, втрачати, втрачати...Спочатку час, а потім?! Сьогодні, напередодні місцевих виборів, потрібно усвідомити кожному киянину, кожному кандидату на пост голови міста Києва або в депутати Київради, що відбувається насправді. А місто Київ на порозі цілого параду катастроф, яких ще не було, що час атрактивних проєктів для власного піару скінчився, що розпилу бюджетних коштів не буде, банально не буде коли це робити. Сьогодні ще є час об`єднати дієву громаду та взяти курс на спільне вирішення не популярних, проте важливих питань, які забезпечать життєдіяльність міста та безпеку для киян».
САДИБА ПІД НОМЕРОМ 7 — ОСТАННЯ ЗБЕРЕЖЕНА ПАМ’ЯТКА АРХІТЕКТУРИ НА ВУЛИЦІ АНТОНОВИЧА / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «ДЕНЬ»
На жаль, влада зараз не сприймає громаду як рівноправного учасника діалогу про майбутнє Києва. Скільки вже було історій, коли чиновники з мерії обіцяли одне, а робили інше, підігруючи забудовникам.
«Народ сьогодні не є владою у місті Києві, — доповнює перший київський міський голова Леонід КОСАКІВСЬКИЙ. — Усе тягнеться із 1996 року, як місто захопила архітектурно-будівельна мафія, і вона ж не відпускає його, просто змінюється, але диктує свої правила у місті забудовник, звісно, узагальнений. Його цікавлять тільки прибутки, а все інше занепадає, інфраструктура дихає на ладан, місто не витримує навантаження. Тому допоки забудовники будуть у нас все визначати, кияни будуть залишатися наодинці зі своїми проблемами. Треба, щоб прийшли люди, котрі не будуть залежні від забудовника, будуть самостійно приймати рішення. Кияни мають оцінювати, співставляти та робити висновки, а то ми голосуємо на емоціях, а потім чухаємо потилицю. Кожен має розуміти, коли йде на виборчу дільницю, вирішує свою долю. Якщо буде відповідальне ставлення, тоді буде і результат. А якщо будемо вестися на гарну картинку, гарні формули, то буде те саме».
ВЛАСНИКИ КОЛИСЬ РОЗКІШНОЇ САДИБИ РОДИНИ СІКОРСЬКИХ ВКОТРЕ ЗАЯВИЛИ ПРО РЕСТАВРАЦІЮ, ЧИ ЗРОБЛЯТЬ ЗАПЛАНОВАНЕ? / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «ДЕНЬ»
«ТРЕБА ВІДЧУТИ СЕБЕ ГОСПОДАРЯМИ МІСТА»
На думку Леоніда Григоровича, проблеми зараз поглиблюються та набувають загрозливих рис, а місто втрачає свій неповторний образ. «Місто вбивається, Києва вже немає, яким він був. Треба зберегти те, що зараз залишилося. І над цим треба думати», — додає наш співрозмовник. Інакше на місто чекає колапс в усіх сферах.
«Зараз пріоритет надається транспорту, а не пішоходу, є пріоритет забудовника, а не зелених зон, віддають пріоритет бізнес-проєктам, а не магазинам чи дитячим садкам, треба це змінювати. Якщо у центрі буде людина, кияни, то треба будувати все довкола цього. Як кияни оцінюють комфортність у своєму місті? Чи є поруч магазин, чи можна безпечно ходити по вулиці, чи можна доїхати на роботу зручним транспортом за менший час. Це параметри міста, зручного для проживання. Київ має бути зручним для проживання киян, Київ не може бути містом, довкола якого крутиться вся Україна. Зараз всі їдуть у Київ, місто не витримує навантаження, я вже втомився говорити про необхідність створення агломерації. Якщо цих пріоритетів не буде визначено, то буде не дуже райдужно. А якщо зупинимось, почнемо відчувати себе господарем міста, тоді шанси якісь є», — вважає Леонід Косаківський.
МУЗЕЙ НА ПОШТОВІЙ ПЛОЩІ — РОЗ’ЯТРЕНА РАНА КИЇВСЬКОГО СЕРЕДМІСТЯ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «ДЕНЬ»
Громада гуртується проти того, що з’явиться безпосередньо у їхньому дворі чи на їхній вулиці. Звісно, це річ необхідна. Але точкова боротьба не дозволить зберегти усе місто. Час ставити крапку у споживацькому ставленні до міста. Ця теза повторювалася експертами «Дня» неодноразово. Висновки зроблені? Адекватні рішення прийняті? Винні у нищенні столиці знайдені та покарані? На жаль, питання лишаються без відповідей. Мародери у місті продовжують брати верх над здоровим глуздом.
