31 березня на Першому Національному і ТРК«Ера» стартує музичний телевізійний марафон «Пісня об’єднує нас». Він триватиме 55 годин у прямому ефірі! Як наслідок, увійде до Книги рекордів Гіннесса!
Авори ідеї мегапроекту — Єгор Бенкендорф, генеральний директор Національної телекомпанії України, та Михайло Поплавський, ректор Київського національного університету культури і мистецтв. Телемарафон дивитимуться в понад 155 країнах світу. Планується телеміст із діаспорою, яка, за словами Єгора Бенкендорфа, жваво відгукнулася на пропозицію. (Згадаймо фестивалі початку 1990-х — «Червона рута», «Оберіг», «Тарас Бульба», в яких діаспоряни брали активну участь.) От вам і об’єднавча на два береги Дністра, Дніпра й Атлантики національна ідея.
— Проект задумувався з метою ширшого знайомства з українською піснею у світі, — коротко аргументує Михайло Поплавський, розуміючи, що перемог Руслани й Ані Лорак на «Євробаченні» та експансії «Океану Ельзи», «Бумбоксу», «ВВ», «ТНМК», «Гайдамаків» на Схід і Захід не досить.
Ми хочемо показати все розмаїття, багатство й глибину української народної та сучасної пісні, представивши різні покоління вітчизняних виконавців, — продовжує генеральний директор Першого Національного Єгор Бекендорф.
Марафон має зібрати рекордну кількість учасників. Їх кількість сягне символічної цифри — 2012 осіб.
— Це і технічний персонал, і артисти, і знімальні групи та адміністратори. Головний режисер-постановник марафону — Михайло Поплавський, який створив і втілив у життя чимало патріотичних проектів і має великий досвід в організації та проведенні подібних заходів, — сказав Єгор Бенкендорф.
Телемарафон матиме три тематичних блоки: історія культури, рекорди України і майбутнє України. Щодо першого, то, за словами головного режисера-постановника Михайла Поплавського, будуть згадані головні вікопомні події. Наприклад, Івасюків період, коли легендарна «Червона рута» лунала від Владивостока до Калінінграда. Відтак і славнозвісне тріо: Софія Ротару, Василь Зінкевич і Назарій Яремчук. Також «Ватру» Ігоря Білозора. Далі — легендарних «Братів Гадюкіних», по суті, основоположників українського рок-н-ролу, і фестиваль «Червона рута’89». До речі, в репертуарній програмі лише україномовні пісні! Це має неабияке значення в ситуації, коли йдеться про зменшення квоти україномовної музичної продукції в теле- і радіоефірах із 50%, яка, до слова, не дотримувалася, до 25%. Одним словом, цей проект, як мовиться, made in Ukraine. Тобто про нас із вами: що ми любили й любимо слухати. І про те, як завдяки пісні нам не втратити ідентичності.
Зараз на Першому Національному створено оргкомітет, який опікується добором виконавців, є Творча рада, у складі якої Ніна Матвієнко, Василь Зінкевич, Дмитро Гнатюк, Руслана Лижичко та Юрій Рибчинський. Так, уже дібрано 400 учасників. Як зазначають організатори, кожен співатиме по чотири-п’ять композицій. Група підтримки, тобто глядачі, приїдуть з усієї України! До речі, про ведучих. Передбачається, що це буде чотири-п’ять пар — хто саме, організатори не розголошують, тримають інтригу.
«Кістяк» робочої групи становить потужна команда професіоналів Київського національного університету культури і мистецтв та Першого Національного телеканала. Туди входять і ті, хто творить «Нашу пісню» та «Крок до зірок». До речі, у травні «Кроку» — 15 років! Фактично він — зачинатель популярних нині шоу, які шукають таланти.
— Разом нам вдасться гідно представити національну пісню. Я вважаю, що Перший Національний телеканал робить велику справу. «Перший» має бути першим серед телеканалів України. І це знаково для України — Перший Національний, Національний університет культури, національна пісня, — зазначив Михайло Поплавський.
Нині численна команда продумує все до деталей. А думати є над чим: від остаточного затвердження творчого наповнення проекту, логічної послідовності виступу виконавців — до забезпечення харчування й чергування лікарів. Адже тільки виконавці та глядачі, як мовиться, змінні, решта ж не спатимуть дві з половиною доби... Між іншим, у планах є також відзняти фільм, куди увійдуть і кадри з-за лаштунків. Його цікаво буде подивитися ще й тому, що в нашій класичній та сучасні літературі, зрештою, в далекому і нещодавньому минулому, в сьогоденні не так багато позитивних прикладів того, як втілювати свої мрії! Будь-що! Бо, як писала Ліна Костенко: «Немає часу на поразку!»
— За подібні проекти треба братися! — підсумовує Михайло Поплавський. Адже нікому не треба доводити, що українська пісня — це генетичний код нашої нації, сила її родового кореня. Як відомо, ніщо краще за культуру не позиціонує державу. «Пісня об’єднує нас» передбачає і внутрішню консолідацію українців. А також популяризацію української мови, пісенної спадщини всередині країни.
Ось так, коли немає українських культурних центрів за кордоном, позитивний імідж держави творять особистості.
