Як і передбачалося, Європа знову прийшла на допомогу Греції, надавши другий пакет допомоги цій країні. І тим самим Євросоюз продемонстрував, що слова про солідарність в євро спільноті не пустий звук. Адже не дивлячись на те, що в Греції багато проблем, країни єврозони не кидають цю країну напризволяще. Грецький досвід уникнення дефолту і те, як ЄС не ставитися до своїх членів, може бути повчальним для України, у якій багато проблем і теж часто згадується дефолт.
Позавчора міністри фінансів єврозони протягом 14 годин погоджували операцію з наданням Греції пакета допомоги. І вчора удосвіта голова Європгрупи Жан-Клод Юнкер зміг нарешті констатувати: «Єврогрупа досягла згоди щодо радикального скорочення держборгу Греції з широкою участю приватного сектора. Воно гарантує збереження за цією країною місця в зоні євро». Фактично йдеться про найбільший пакет допомоги в історії. Справді, обсяг цього пакета становить 230 млрд, включаючи кредити на 130 млрд євро і списання суверенного боргу Греції приватним кредиторам.
До цього приватні кредитори й інвестори також погодилися списати Греції до 53,5% заборгованості за облігаціями в процесі реструктуризації боргу. (Раніше ця цифра становила лише 50%.) В результаті цих заходів боргове навантаження на Афіни має скоротитися ще на 100 млрд євро.
Голова Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард нагадала, що основною умовою програми фінансової допомоги Афінам залишається скорочення держборгу до 2020 року: «Ми розпочинаємо день сьогоднішній із домовленості скоротити борг до 120,5% ВВП. Цей значний прогрес, якого досягнуто упродовж ночі, забезпечить Греції вигіднішу позицію в рамках тієї програми, про яку ми вели мову останні два тижні». Лагард, яка також брала участь у переговорах, висловила впевненість, що угода «створює достатній простір для того, щоб Греція відновила свою конкурентоспроможність». Вона додала, що проведе подальше обговорення угоди на нараді ради директорів МВФ упродовж другого тижденя березня.
На думку аналітиків, угода забезпечить найближчі фінансові потреби Греції, проте навряд чи підніме з колін економіку країни.
Зокрема британська газета The Times пише, що «попри те, що лідери єврогрупи привітали себе з цим рішенням, стає зрозуміло, що пакета буде замало, щоб урятувати Афіни від колапсу, і представники 27 держав розуміють, що Греції буде потрібна додаткова допомога. Тоді як пакет, розмір якого удвічі перевищує допомогу 2010 року, дає Афінам перепочинок, умови його відшкодування і суворість майбутніх заходів економії прирікають греків на жебрацьке існування протягом десятиліть».
Гі Верхофстадт, колишній прем’єр-міністр Бельгії, нині голова Ліберальної групи Європарламенту, сказав, що цей пакет допомоги просто дасть змогу Афінам виграти певний час. Окрім того, зазначають аналітики, другий пакет передбачає, що грецькі політики залишатимуться вірними зобов’язанням щодо реформування країни. Поки що їм це не вдавалося і навряд чи є підстави вірити, що це зміниться, — зазначає американське видання Time. Міністри фінансів єврозони мало вірять у спроможність грецького уряду здійснити реформи, тому вони вжили спеціальних заходів. Зокрема, в Афінах постійно перебуватиме місія для моніторингу грецьких реформ. До того ж уряд Греції буде вимушений заздалегідь класти на спеціальний рахунок боргові платежі, перш ніж використовувати кошти для поповнення власного бюджету. Інакше кажучи, в Європі з Грецією поводяться, як з некомпетентним дитям», — пише Time.
«День» звернувся до керівника відділу із заборгованостей компанії «Макрідакіс» Олега ІВАНІВА з проханням прокоментувати, як у Греції сприйняли рішення ЄС надати другий пакет допомоги.
— Греки очікували цього рішення. Вони задоволені тим, що їм надали допомогу. Не думаю, що це рішення якось позитивно вплине на грецьку економіку. Але вони продовжують жити темпами, як і три-чотири роки тому. Не думаю, що на даному етапі греки будуть змінюватися психологічно чи змінювати економіку, або ж ухвалювати нові закони. Дехто незадоволений тим, але більшість і не думала, що Європа не надасть їм допомоги й не скасує великий відсоток їхньої заборгованості із зовнішніх виплат.
— Чи знають греки деталі цієї угоди, зокрема й про те, що в Афінах буде постійна місія, яка спостерігатиме за тим, як країна здійснює необхідні реформи для виходу з кризи?
— Багато хто в Греції, зокрема деякі підприємці, вважають, що в країні дійсно був план здійснити дефолт. І це робилося для того, щоб великі кошти були виведені деякими грецькими багатіями за кордон. І автоматично, коли країна стає банкротом, то виведені за кордон кошти збільшуються. Оскільки в країні все здешевлюється й відбувається просто розпродаж усього державного майна. Але дефолту не відбулося.
Щодо реформ, то мова йде про скорочення великої кількості державних службовців. Поки що цього не відбувається. Я маю багато зустрічей із податковими і страховими агенціями й не бачу реальних змін, не бачу, щоб люди стали більш активними й щоб вони дійсно почали працювати, так як це робиться в Німеччині чи в Іспанії.
— Грецький уряд розуміє необхідність змін і має якимось чином змусити змінити ставлення громадян до роботи.
— Він хоче це зробити. Але змінити психологію людини, щоб вона дійсно працювала відповідально на своєму місці, дуже важко.
— Згідно з повідомленнями ЗМІ, лідер Нової демократичної партії Антоніс Самарас, який імовірно стане новим прем’єр-міністром Греції після квітневих виборів, заявляє, що буде переглядати ухвалену вчора угоду про надання допомоги Греції. Наскільки є серйозною така заява?
— Він не в змозі переглянути її умови. Адже підписана тимчасовим урядом угода складена так, що її не може змінити новий уряд.
— Уже зараз західні ЗМІ вважають, що для Греції буде замало другого пакета допомоги, й доведеться надавати цій країні третій пакет...
— Зараз важко точно сказати. Але я не думаю, що протягом двох-трьох років буде потрібно Греції надавати ще один пакет допомоги.
