Президент Світового конгресу українців (СКУ) Павло ҐРОД в інтерв’ю «Дню» від 28 травня 2019 р. під назвою «Три поради від діаспори» сказав: «Важливо, щоб Президент набрав людей, які працюватимуть у євроатлантичному векторі й будуватимуть сильну українську ідентичність» (), а також додав, що йому «було дуже приємно почути заклик Президента Зеленського до діаспори, закордонних українців, щоб вони поверталися, аби допомогти розбудовувати Україну». Минув більш ніж рік після цього заклику, і «День» поцікавився у пана Ґрода по мережі gotomeeting, як розвивається співпраця СКУ з новою українською владою і чи дослухається Президент Зеленський до порад діаспори?
«СКУ СПРИЯЄ ЗМІЦНЕННЮ ПІДТРИМКИ ПОЗИЦІЙ УКРАЇНИ У СВІТІ»
— Перш за все, ми послідовно доносимо позицію закордонного українства щодо тих нагальних питань. І по-друге, СКУ, будучи організованою й дієвою організацію, розбудовує мережу «друзів України». Можу навести багато прикладів, де ми беремо активну участь на різних конференціях, підсилюючи співпрацю. Це і конференція з реформ в Україні, яка відбулася минулого року в Торонто, «Український дім» у Давосі, який відбувся в січні цього року, де ми просуваємо інтереси України, в тому числі економічні. Таким чином СКУ сприяє зміцненню підтримки позицій України у світі.
Але водночас ми також наголошуємо на певних «червоних лініях» для керівництва країни, зокрема в тому, що стосується врегулювання війни на сході та деокупації Криму. Наше завдання — об’єднати зусилля світового українства та українців в Україні проти спільного ворога.
І також є важливі «зелені лінії». А це підтримка євроатлантичного курсу та європейських реформ, що включає судову і правоохоронну, медичну реформи.
Ми дотримуємося принципів верховенства права і дотримання вектора євроатлантичної інтеграції. На нашу думку, збереження цього курсу всіляко посилюватиме міжнародну коаліцію на підтримку України, щоб надалі залучати міжнародних інвесторів.
Також ми послідовно працюємо над посиленням співпраці зі світовим українством на всіх рівнях і водночас ведемо діалог з Офісом Президента, Кабінетом Міністрів, парламентом, громадянським суспільством та експертним середовищем.
У жовтні минулого року я брав участь у форумі в Маріуполі, де однією з тем якраз і було посилення співпраці діаспори з Україною. Для нас одна із головних цілей — посилити боротьбу за свідомість українців на сході.
Що ж до співпраці з Президентом, то там ідеться про залучення закордонного українства і повернення українців до України, а також про подвійне громадянство.
«МИ ХОЧЕМО ЗАЛУЧИТИ ЕКСПЕРТІВ ІЗ ДІАСПОРИ В ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ...»
— Справді, це була одна з обіцянок Зеленського в інавгураційній промові. І в згаданому інтерв’ю ви наголошували, що «для нас дуже важливо, що Президент заявив про готовність створити умови включно з громадянством для іноземних українців». Як на ділі реалізується ця обіцянка глави держави?
— Ми хочемо здійснення конкретних кроків щодо покращення зв’язків діаспори з Україною, а також внесення змін до закону про громадянство. Наприкінці 2019 року СКУ розробив і надав Президенту України законопроєкт щодо громадянства, який було сформульовано на принципах реалізації множинного громадянства та безпекових запобіжників від впливу Російської Федерації. Головною метою було сприяти поверненню і залученню світового українства до розбудови України.
Як відомо, Президент вніс до Верховної Ради проєкт закону № 2590, який було підготовлено з включенням деяких суттєвих пропозицій СКУ та інших міністерств та відомств. Але водночас низку важливих пропозицій не було включено у цей законопроєкт.
Одна із наших цілей полягала в тому, щоб захистити національну безпеку України, особливо за умов російської агресії.
Друга головна мета для нас — забезпечення прав представників діаспори та сприяння залученню світового українства до розбудови Української держави.
На жаль, цього не було враховано в цьому законопроєкті, але ми ще сподіваємося, що його буде доопрацьовано. Ми вже мали перемовини з Офісом Президента і Верховною Радою і з головою комісії з цього питання щодо доопрацювання цього законопроєкту. Бо в ньому не дозволено тим, хто має множинне громадянство, брати участь у державній службі. І це для нас є принциповим, і ми хочемо залучити експертів із діаспори в державну службу, бо вважаємо, що від цього буде велика користь для України. Але поки що ми не можемо досягти цієї мети.
ПРО ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ЩОДО ЗДОБУТТЯ ПОДВІЙНОГО ГРОМАДЯНСТВА І ЗАПОБІЖНИКИ
— Пане Павле, ви маєте на увазі те, що для канадських українців важливо зберігати своє громадянство, отримати українське і працювати на державній службі в Україні в інтересах України?
— Так.
— А хто виступає проти чи не погоджується на внесення таких змін у закон про громадянство — в Офісі Президента, чи у Верховній Раді, чи в міністерствах?
— Ще не ясно. Думаємо, цей законопроєкт із часом буде доопрацьовано. Ми хочемо, щоб усі якраз зрозуміли суть. Бо, на жаль, до цього ще не дійшло. Зараз це питання розглядає парламент. Ми працюємо з парламентськими комітетами і всіма партіями, щоб вони зрозуміли, чому це важливо.
Очевидно, існують застереження, і я їх розумію. Як можна якомусь іноземцю дозволити здобути українське громадянство і щоб ця особа також брала участь у державній службі? Треба, щоб в Україні люди розуміли, яка є користь від цього і які можна поставити запобіжники, щоб не мати агентів ФСБ на державній службі.
Тому ми мусимо знайти певний баланс і поставити певні безпекові запобіжники.
«МИ ХОЧЕМО ЗАЛУЧИТИ ВСІХ 65 МЛН СВІТОВИХ УКРАЇНЦІВ ДО РОЗБУДОВИ УКРАЇНИ»
— Утім, ви ще сподіваєтесь, що тут буде досягнуто компромісу і побажання діаспори будуть враховані чи ні?
— Ми вважаємо, що всі, з ким ми розмовляємо в парламенті — депутати, голови комітетів, — розуміють цю позицію і готові дотримуватись її, щоб дозволити множинним громадянам брати участь у державній службі.
В іншому разі, по-перше, закон не досягає поставленої мети, зокрема залучення закордонних українців до розбудови Української держави.
І по-друге, він утворює статус двох класів громадянств, а в будь-якій країні неможливо мати два класи громадян. Саме тому ми вважаємо, що цей закон потрібно доопрацьовувати. Сподіваюся, мудрий здоровий глузд переможе, і всі зрозуміють цю логіку. Тож ми очікуємо, що у Верховній Раді схвалять законопроєкт з урахуванням наших суттєвих пропозицій.
— А чи не можете ви як аргумент на користь ваших пропозицій наголосити на досвіді країн Балтії, які дуже активно й від самого початку відновлення незалежності залучають своїх громадян, котрі мешкали в інших країнах, не позбавляючи їх громадянства?
— Є багато прикладів. До цієї дискусії можна включити Хорватію, Ізраїль та інші країни світу, які не вимагають відмовлятися від свого громадянства. Скажімо, Італія дозволяє італійцям-іноземцям голосувати на виборах, незважаючи на те, що вони мають громадянство іншої країни і навіть народилися в іншій країні. Вони мають право брати участь у виборчих процесах. Ми цілком підтримуємо тези Президента Зеленського в його інавгураційній промові і, між іншим, самі говоримо багато років, що ми — єдиний український народ чисельністю в 65 млн людей. Ми також вважаємо і хочемо залучити всіх 65 млн світових українців до розбудови Української держави.
— Тобто запропоновані вами поправки до закону про громадянство передбачають те, що закордонні українці отримують право брати участь у виборах?
— Так. Якщо людина має статус громадянина, то в неї є всі права як громадянина України.
— А як, на вашу думку, реалізується обіцянка Президента Зеленського у створенні умов для іноземного бізнесу, зокрема, яка ситуація з реалізацією компанією Brookfield будівництва ІТ-центру у Львові і з фірмою TIU в Калгарі, яка будує сонячні батареї?
— Тут є позитивна динаміка. Але й у цій сфері є свої труднощі. Із розмов з Brookfield я довідався, що будівництво ІТ-центру триває і очевидно, що ситуація з коронавірусом його дещо призупинила. І як ви знаєте, ІТ-сектор в Україні постійно розвивається, так що існує потреба в такому будівництві. Наскільки я розумію, тут є прогрес.
Що ж до сонячних батарей і компанії TIU — тут глибше питання, і воно стосується не однієї компанії, а всього сектору. Як людина із бізнесового середовища, можу сказати, що в сфері зеленої енергетики трапляються складнощі. Я знаю, що відбувається досить активний процес обговорення «зелених» тарифів. Безперечно, всі ми хочемо бачити більше екологічного виробництва електроенергії. Але мусимо балансувати, бо дуже високі прибутки є результатом високих тарифів.
Виходячи за рамки цього сектору, можу сказати: це позитивно, що Президент намагається зробити за допомогою концепції інвестиційних нянь, але це не розв’яже всіх проблем. Обіцянки президента чи міністра щось таки важать, однак це не переконає інвестора інвестувати в Україну. Потрібно створювати й підтримувати позитивний інвестиційний клімат. Адже інвестор не вирішує безпосередньо, інвестувати чи ні, на підставі обіцянки президента. Найперше він дивиться на те, чи є політична стабільність, чи є інституції, які захищатимуть його інтереси, чи є верховенство права, чи є політичне правосуддя. І безумовно, всі ці питання впливають на його готовність робити інвестиції.
Тому ми заохочуємо Президента в мотивації створити позитивний інвестиційний клімат. А це означає реформувати судову, правоохоронну систему, що має стати одним із головних пріоритетів.
— Тому через це й немає нових прикладів виходу канадських компаній на український ринок...
— Так, це є одна із головних причин. В інвестора є застереження щодо того, чи підходить йому бізнес-клімат і чи він може захистити свої інвестиції.
Крім того, йдеться також про деякі інституції, як, скажімо, незалежний центральний банк. А тут є багато чуток, чи насправді НБУ є незалежним, чи ні. Тому інвестору потрібна певність щодо того, що його інвестиція буде захищеною і що ринок буде стабільним у цій країні.
— На початку липня Світовий конгрес українців надіслав прем’єр-міністрові України Денису Шмигалю пропозицію щодо створення міжвідомчого (консультативно-дорадчого) органу з питань зовнішньої міграції при Кабінеті Міністрів України (КМУ) на чолі з віцепрем’єр-міністром України. І яка відповідь?
— Ми запропонували робочу групу і нещодавно провели робочу нараду з віцепрем’єр-міністром з питань євроатлантичної інтеграції Ольгою Стефанишеною і отримали від неї позитивний відгук. Це питання розглядається, і є зацікавлення створити таку робочу групу.
— Які конкретні терміни створення такої групи?
— Ми не можемо говорити про якісь конкретні терміни, але знаємо, що українська сторона готова до такої співпраці. Я мушу сказати, пане Миколо, що у нас є чудова співпраця з Офісом Президента і з міністерствами, з віцепрем’єрами, і навіть під час пандемії ми активно проводимо відеоконференції, на яких обговорюємо конкретну співпрацю в різних сферах: чи то з питань трудової міграції, чи зі створення міжнародної підтримки України. Навіть під час пандемії ми обговорювали з віцепрем’єр-міністром підтримку Україною наших громад і продовжуємо ці робочі дискусії в усіх сферах.
«МИ МАЄМО ВЖИВАТИ ПРАВИЛЬНІ СЛОВА, ЩО ЦЕ РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ ПРОТИ УКРАЇНИ»
— Пане Павле, нещодавно ви брали участь у вебінарі-дискусії про Мінський процес разом з віцепрем’єр-міністром — міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексієм Резніковим. Як ви оцінюєте його заяви та ініціативи з «оживлення» Мінського процесу?
— Насамперед, я хочу сказати, що я задоволений проведенням спільного заходу, одним з ініціаторів якого був СКУ. Ми вважаємо, що надзвичайно важливою є синергія громадянського суспільства і влади щодо мирного процесу. Під час цієї дискусії ми наголошували, що питання безпеки є першочерговим і віцепрем’єр Резніков це підтримує. Я вважаю позитивним сигналом, що віцепрем’єр досить активно до цього долучився. І ми хочемо знайти способи до врегулювання не конфлікту, а російської агресії проти України.
На цьому нашому вебінарі я наголошував, що ми мусимо бути обережними і вживати правильні слова. Ми не можемо говорити, що це — просто конфлікт, бо в такому разі світ розумітиме, що йдеться про внутрішній конфлікт. І якраз саме в цьому Росія намагається переконати світ. Тому ми маємо вживати правильні слова, що це російська агресія проти України.
Під час дискусії з віцепрем’єром ми вкотре наголошували на «червоних лініях», як ми це озвучували Президентові Зеленському, що ми маємо просувати мирні процеси, не оминаючи питання безпеки, які мають бути першочерговими.
«МИ ПІДТРИМУЄМО МАКСИМАЛЬНЕ ЗАЛУЧЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ СПІЛЬНОТИ І МЕРЕЖІ «ДРУЗІВ» УКРАЇНИ ДО «НОРМАНДСЬКОГО» ФОРМАТУ»
— До речі, наскільки реальними, на вашу думку, є його пропозиції із залучення Великобританії та США до Мінського процесу?
— Ми підтримуємо максимальне залучення міжнародної спільноти і мережі «друзів» України до «нормандського» формату. І це включає США, Великобританію та Канаду, які мають відіграти в цьому свою роль. Особливої ваги має залучення США і Великобританії, які є підписантами Будапештського меморандуму. І тому ми мусимо їх змушувати до того, щоб вони залучилися до цього процесу.
Але важливо, щоб Україна їх запрошувала, бо ці впливові держави — США, Великобританія та Канада — готові до цього. Водночас важливо, щоб Росія на це погодилася.
— Пане Павле, ви, мабуть, чули про останні зміни у складі Тимчасової контактної групи (ТКГ) у Мінському процесі. Що ви думаєте про вихід із ТКГ Кучми і заміну його Кравчуком, який уже в низці інтерв’ю каже, що Україні треба йти на компроміси? Адже при цьому всі бачили, що Росія ніколи не йде на компроміс...
— Пане Миколо, ми обстоюємо інтереси України. Ми не розуміємо, про які компроміси говорить Кравчук, але суверенітет та незалежність України не можуть бути предметом компромісу. І це нещодавно ми озвучили в нашій онлайн-дискусії з віцепрем’єр-міністром Резніковим.
«ПОТРІБЕН МІЖНАРОДНИЙ ТИСК, ЩОБ РОСІЯ ЗРЕШТОЮ ПРИПИНИЛА ВІЙНУ ПРОТИ УКРАЇНИ»
— Зрозуміло, але загалом, яке ваше особисте бачення та СКУ загалом щодо припинення російської агресії на Донбасі й повернення цієї території під контроль України та виходу РФ із Криму?
— Перш за все, ми мусимо консолідувати проукраїнські сили у світі й в Україні, щоб знайти ефективні шляхи до вирішення цього питання. І ми наголошуємо, що мир та безпека України і зазначеного регіону можуть бути досягнуті лише тоді, коли, перш за все, із України будуть виведені російські війська та найманці, а також буде вивезено всі озброєння і боєприпаси.
По-друге, Крим і Донбас будуть деокуповані й повернуті Україні. По-третє, Україна відновить повний контроль над кордоном з Російською Федерацією.
По-четверте, Росія має взяти на себе повну відповідальність за відбудову спустошеної війною України, а також за виплату репарації всім, хто постраждав під час цієї війни проти України, а також внаслідок збиття малайзійського літака МН-17.
Ми також наголошуємо на неприйнятності прямих перемовин з лідерами підконтрольних Росії терористичних організацій, бо саме на цьому наполягає Росія. І ми стверджуємо, що Росія, як держава-агресор, несе повну відповідальність за війну на Донбасі та окупацію частини території України.
Я також хочу відзначити, що подальша реінтеграція цих територій є важливим наступним кроком, у якому значну роль має відіграти громадянське суспільство. Дуже обережно слід підходити до проведення місцевих виборів на окупованих територіях.
Крім виконання згадуваних мною кроків, зокрема остаточної деокупації, потрібен час на нормалізацію та потужна інформаційна політика, щоб реінтегрувати свідомість людей на окупованих територіях після повернення їх до України. СКУ зі свого боку готовий до активної співпраці в цьому напрямку.
Що ж до загальної стратегії, то тут важливо, щоб Україна не намагалася щосили сама вирішити це питання з Росією. Бо Україна буде сильніша, коли матиме підтримку своїх партнерів і друзів у світі, які готові підтримати Україну в цьому.
І ми часто чуємо від наших міжнародних партнерів, що вони не знають, якою є стратегія України в цьому питанні. А це дуже важливо, щоб Україна поділилася своєю стратегією, долучила партнерів до цієї дискусії, не намагалася за будь-яку ціну сама вирішити це дуже складне питання з Росією. Адже потрібен міжнародний тиск, щоб Росія зрештою припинила війну проти України. І ми зможемо цього досягти лише за підтримки наших міжнародних партнерів.
«НАШ ОБОВ’ЯЗОК — СПОСТЕРІГАТИ І НАГАДУВАТИ, КОЛИ ВІДБУВАЄТЬСЯ ДОТИК ДО «ЧЕРВОНИХ ЛІНІЙ»
— До речі, пане Павле, чи чули ви заяву президента Польщі Анджея Дуди, що Польща хоче очолити ОБСЄ і завдяки цьому покласти край російській агресії на Донбасі. Що ви думаєте про це?
— Якщо президент Дуда має якісь конкретні пропозиції, то гадаю, треба використовувати кожен важіль впливу. Чи ОБСЄ може це зробити? Уже пішов сьомий рік, як ОБСЄ спостерігає за цією війною, і ми бачимо, що це ні до чого не привело. І більше того, ОБСЄ не може спостерігати за окупованою територією. Ми мусимо відверто вимагати залучення міжнародної миротворчої місії, але на це має погодитись Росія. Тому потрібно, щоб міжнародне співтовариство змусило Росію прийняти миротворчу місію, Тоді виникне питання, під егідою якої організації — ООН, ОБСЄ, НАТО чи ЄС — має бути ця миротворча місія. Але в цій миротворчій місії однозначно не можуть брати участь російські війська.
Тому це складне питання, але ми хочемо почути від України конкретні пропозиції, бо цього ми поки що не чуємо.
З іншого боку, дуже добре, що президент бажає припинити цю війну і шукає різні шляхи до миру. Ми заохочуємо ці процеси. Але при цьому є розуміння того, що існують «червоні лінії». І наш обов’язок як громадянського суспільства — спостерігати і нагадувати, коли відбувається дотик до цих самих «червоних ліній». Адже ми мусимо припинити цю війну і водночас забезпечити суверенітет та безпеку України.
«МИ БАЧИМО СВОЮ РОЛЬ У ПІДТРИМЦІ УКРАЇНИ НА ШЛЯХУ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ»
— Зважаючи на те, що незабаром ми відзначатимемо чергову річницю незалежності України, хотілось почути від вас, які досягнення ви побачили в Україні за останній рік, що вдалося зробити СКУ за цей час і що би ви побажали українцям з нагоди цього свята?
— Україна продовжує рухатись до сім’ї європейських демократичних вільних держав. Це — великий плюс. Цей процес не швидкий і вимагає тривалого часу, але ми точно рухаємося в цьому напрямку.
Президент України, Кабінет Міністрів, Верховна Рада України активно працюють над здійсненням реформ, європейських норм і стандартів в Україні. Ми бачимо активізацію процесу щодо мирного врегулювання війни на сході України. І також дуже позитивним кроком виявилося здобуття Україною статусу Партнера програми розширених можливостей НАТО.
Разом з тим є й загрозливі тенденції політично ангажованого правосуддя. І СКУ публічно звертав увагу на неприйнятність цього та необхідність забезпечення принципу верховенства права.
СКУ також продовжувало розбудовувати і зміцнювати міжнародну коаліцію протидії російській агресії. Наша організація ініціювала і запустила кампанію #підтримайУкраїну та #стопросійську агресію під час проведення «нормандського» саміту в Парижі.
СКУ активно долучився до протидії пандемії коронавірусу. Ми створили міжнародну групу для підтримки українських громад у боротьбі з пандемією, а також трудових мігрантів, які не мали цього соціального захисту.
Ми організували психологічні вебінари та дистанційне навчання для українських шкіл. У цей період п’ять учителів навчилися працювати з сучасними платформами дистанційного навчання, чому посприяв СКУ. І традиційно СКУ доклав зусиль для вшанування чергової річниці пам’яті жертв Голодомору. Ми працюємо над створенням меморіалу тут, у Києві, і СКУ підтримав кампанію збору коштів для створення другої черги меморіалу жертв Голодомору в Києві.
Ми активно працюємо над удосконаленням законодавства щодо діаспори та трудової міграції і просуваємо питання громадянства.
І насамкінець скажу, що ми бачимо свою роль у підтримці України на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції. І для цього важливо, щоб була сильна діаспора. Тому для нас головний пріоритет — розбудова діаспори. Що сильніша діаспора, то більше ми зможемо допомогти Україні.
А з нагоди Дня Незалежності я бажаю українцям одне: вірте в Україну.
