Пресі повідомили, що відомий політик Юлія Тимошенко захворіла на коронавірус і перебуває у тяжкому стані. Захворіли її дочка та зять. Дай Бог їм усім якнайшвидшого одужання. Може, хоч цей сумний випадок якось вплине на мізки багатьох наших громадян, у яких зашкалює легковажність і безвідповідальність. Чим більше наступає пандемія, тим більше їм на все наплювати.
Днями, виходячи з магазину, попросив якусь даму тримати соціальну дистанцію й отримав потік хамства. У іншої запитав, чому вона не в масці, у відповідь дама сказала невизначене «та» й махнула рукою, що, вочевидь, мало б означати її глибоку зневагу до правил карантину. А на ринку продавець і його відвідувачі в один голос почали мене переконувати, що коронавірус — вигадка лікарів, а насправді нічого немає й не треба на все це зважати. Причому доводили вони з такою ж тупою переконаністю, з якою на виборах 2019 року відстоювали правильність своєї електоральної позиції. На жаль, чим більше у нас людина дурна й безграмотна, тим більше вона впевнена у своїй правоті, в тому, що володіє істиною в останній інстанції.
А пандемія набирає обертів, загрожуючи повною катастрофою. Зупинити її можуть лише розум і дисципліна мільйонів людей. Але ні першого, ні другого у нас, здається, немає. Не радують і політичні новини. Пан Л.М. Кравчук знову викликав подив заявою про те, що на Донбасі можливим є «більш широке вживання російської мови». Чи поважний ветеран української політики не має ані найменшого уявлення про мовну ситуацію в країні, де він був першим президентом, чи що це таке? Ширше російська мова може бути представлена на Донбасі тільки в разі остаточного винищення там останніх залишків української мови. Кравчук закликав до постачання води в Крим окупантам. Навіть спікер ВР Разумков виявився більшим патріотом України й висловив Кравчуку своє заперечення. Нарешті, Леонід Макарович осипав компліментами маленького московського «Геббельса» пані Скабеєву, запросивши її відвідати Україну. Народний депутат Ахтем Чийгоз сказав, що «...такі заяви деморалізують українську громаду, підривають її здатність до опору. Ніякі Кравчуки Путіна не забалакають. Він від своїх планів щодо України не відмовиться. Але ці заяви руйнують нас зсередини». А народний депутат Ярослав Юрчишин висловився про Кравчука й Фокіна так: «Люди, які залишили Україну під владою проросійських червоних директорів, ніколи не виступатимуть з українських національних позицій». А всю нинішню владу ветеран війни за незалежність екс-нардеп Ігор Лапін охарактеризував як «проросійських реваншистів»...
Дивують і деякі телеканали, які ми звикли вважати «патріотичними». Ось, наприклад, «Прямий». Нещодавно він ганебно сів у «брудну калюжу». Повністю зганьбився. На цей канал постійно запрошують якогось сумнівного діяча з Харкова. Він і раніше справляв дещо дивне враження. А нещодавно розкрився повністю. «Прямий» вляпався зі своєю безпринципністю, коли харківський гість почав пропагувати позиції Кремля, «Russia Today», Скабеєвої та інших. Він ніс маячню і брехню про «потяги дружби з Києва» 2014 року до Криму, щоб там «українські бойовики» блокували російські військові частини. Хоча в реальності все було з точністю до навпаки. А США нібито ввели в Чорне море свої авіаносці, щоб «захопити Крим». І не було у «бідолашної» Росії іншого виходу, крім як окупувати українську територію. До речі, харківський провокатор (на «Прямому» дуже рідко дають прізвища своїх гостей), мабуть, не чув, а «куратори» не поінформували його про «конвенцію Монтре», яка забороняє нечорноморським державам вводити в Чорне море великі військові кораблі, а навіть невеликі можуть перебувати там лише на непостійній основі (що й змушує США, Британію, Францію, Італію проводити постійну ротацію своїх військово-морських контингентів у чорноморському басейні). Може, досить уже «Прямому» запрошувати до себе в ефір усіляку антиукраїнську погань? Як можна у воюючій країні давати трибуну ретранслятору ворожої пропаганди?
«Прямий» дуже активно займається захистом П.О. Порошенка, але своєю безпринципністю вони його остаточно політично втоплять...
Цікаво, хто на «Прямому» відповідає за запрошення гостей, чи не сидить там який-небудь кремлівський «кріт»?
Харківський пройдисвіт використовував давню чекістсько-пропагандистську схему: «Якби ми вас не вбили, хтось зробив би це набагато гірше за нас». 1968-го стверджували: «Якби у Чехословаччині не було радянських військ, туди б увірвалися війська НАТО». Те саме заявляли 1956 р. з приводу Угорщини, а 1979-го з приводу Афганістану, мовляв, якби не ми, то там стояли б ракети США. Щоправда, після того, як СРСР забрався звідти 1989 року, американці увійшли лише після вибухів на їхній території 2001 року. Хоча Афганістан був «безхазяйним» цілих 12 років і туди можна було вільно «вриватися». Ведуча «Прямого» Марина Леончук вміє заткнути рот, стримати, поставити на місце будь-якого спікера, якщо він говорить щось не те. Але в цьому випадку раптом впала у прострацію. Впав у прострацію і ведучий Сайчук, коли гість від ОПЗЖ назвав Майдан 2013—2014 рр. «державним переворотом», а інший з ОПЗЖ заходився вихваляти Лукашенка. На «Прямому» повинні, нарешті, зрозуміти, що свобода слова — це не свобода антидержавної пропаганди в інтересах агресора.
І наші телеканали, і Президент Зеленський навряд чи наважилися б сказати народу правду і ніколи не зможуть звернутися до нього так, як це зробив Вінстон Черчилль: «Мені нема чого вам запропонувати, крім крові, важкої праці, поту й сліз». Якщо наш народ на це не здатен, то він втратить свою державу і ніколи її не відновить. Згадаймо слова з гімну: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу...» Це лише слова чи символ віри мільйонів українців? Від цього залежить доля нашої країни.
А поки влада продовжує політику капітуляції. «Слуги народу» постійно говорять про постачання води до Криму, що назавжди знімає з порядку денного питання про його деокупацію. Але не лицемірні промови Зеленського, Шмигаля, Гетманцева, Арахамії, Кравчука можуть допомогти українським кримчанам, а лише звільнення Криму від окупації.
Але за рік влади «зеленітів» ми від цієї мети відступили дуже далеко...
Московський адвокат Марк Фейгін у студії Антона Борковського на каналі «Еспресо», звертаючись до нашого суспільства, сказав: «Нехай на Україні ніхто не має ілюзій, що Росія залишить їх у спокої, що можна буде якось «домовитися з Кремлем, якось м’яко вирішити питання з Донбасом». На жаль, у нас такі ілюзії плекає не лише влада, а й мільйони простих українців, що й показали вибори 2019 року... І ці ілюзії пророкують нам страшні лиха. Віталій Портников слушно зауважив: «Ті області сходу й півдня, які на місцевих виборах продемонструють великі електоральні симпатії до Росії, швидше за все, будуть окуповані Російською Федерацією найближчим часом». Якщо голосують за ОПЗЖ або Шарія, то клієнт дозрів, можна брати. Особливо тривожна ситуація у південних областях. Як заявив заступник секретаря РНБО генерал Кривонос, на півдні України немає українського телебачення, оскільки українські телеканали закодовані, зате російські — у вільному доступі. А це означає, що російська телеокупація південної України вже відбулася. А досвід останніх років свідчить, що за телеокупацією йде військова окупація. Ось про що треба терміново думати керівництву нашої країни. А що ми чуємо? На День Незалежності Зеленський проголосив: «Україна буде першою в Європі за людським щастям». Казки «Тисячі і однієї ночі»... Хлестаков, Голохвастов і Остап Бендер в одному флаконі... І все це на тлі величезних загроз, що дедалі посилюються.
